Науковці-ядерники змоделювали сценарії за якими можуть розвиватися події на ЗАЕС

КИЇВ. 29 червня. УНН. Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки описав сценарії можливого розвитку події на Запорізькій атомній електростанції. Науковці також надали рекомендації, як діяти у випадку аварії, повідомляє УНН.

У Центрі наголосили, що інформацію підготовлено виключно з метою інформування населення про можливі сценарії розвитку подій та порядок дій у разі їх настання.

Під час підготовки інформації використовувалась наявна в ДНТЦ ЯРБ інформація щодо поточного стану (конфігурації) енергоблоків ЗАЕС.

Стан ЗАЕС

З 2011 року на енергоблоках ЗАЕС впроваджені модернізації, спрямовані на запобігання та/або управління важким аваріям. До таких модернізацій, серед іншого, належать мобільні дизель-генератори та мобільні насосні установки для підживлення парогенераторів, басейнів витримки та бризкальних басейнів. Застосування цих систем дозволяє запобігати виникненню важкої аварії або суттєво збільшити запас часу на виконання дій персоналом для пом’якшення їх наслідків. Слід врахувати, що енергоблоки ЗАЕС знаходяться в стані зупину не менше 9 місяців (частина енергоблоків була зупинена після окупації майданчика ЗАЕС, решта – восени минулого року).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Енергоатом про воду у ставку-охолоджувачі Запорізької АЕС: ситуація стабільна та контрольована

На сьогодні один з енергоблоків ЗАЕС знаходиться в стані «гарячий зупин», чотири – в стані «холодний зупин», ще один – «зупин для перевантаження». При «гарячому зупині», як і при «холодному зупині», стрижні аварійного захисту опущені в активну зону, концентрація борної кислоти в реакторі та першому контурі не дозволить притримувати ланцюгову реакцію («стояночна концентрація бору»), а високі тиск та температура в першому контурі забезпечуються шляхом роботи головних циркуляційних насосів, а не за рахунок ланцюгової реакції в ядерному паливі. Тобто, при усіх перелічених режимах роботи енергоблоків вони не виробляють електроенергію та в них немає радіоактивного йоду (І-131).

Сценарії можливого розвитку подій

У науковому центрі зазначають, що усі можливі варіанти розвитку подій на ЗАЕС можуть відбуватися за двома сценаріями:

• аварія з цілою захисною гермооболонкою реактора (контайнментом);
• аварія з відкритим контайнментом (або у випадку його відмови/пошкодження).

Сценарій 1 – аварія з цілою захисною гермооболонкою реактора (контайнменту).

Кожний реактор на ЗАЕС знаходиться всередині захисної оболонки – контайнменту. Ця захисна оболонка побудована із залізобетону (товщина стін близько 1 метра). Вона витримує тиск не нижче 5 атмосфер (це тиск води на глибині 50 метрів) та температурну не менше 150°С. Основне призначення контайнменту – утримувати радіоактивні матеріали та продукти радіоактивного розпаду всередині та не давати їм виходити у навколишнє середовище.

ДНТЦ ЯРБ провів оцінку радіаційних наслідків аварії «Повне знеструмлення енергоблока» на майданчику ЗАЕС. Ця аварія є ідентичною до аварії, що пов’язана з втратою бризкальних басейнів (наприклад, внаслідок втрати ставка-охолоджувача). Він є найбільш несприятливим щодо розвитку аварії з втратою охолоджуючої води, що використовується для відведення тепла від ядерного палива в активній зоні реактора та в басейні витримки відпрацьованого ядерного палива.

Під час виконання аналізу враховувалось, що енергоблок знаходиться в стані зупину («гарячого зупину») 9 місяців (найменший час зупину для всіх енергоблоків ЗАЕС) для метеорологічних умов станом на 15:00 16 червня 2023 року.

Результати моделювання для гіпотетичної аварії з важким пошкодженням активної зони при повному знеструмленні одного енергоблока ЗАЕС (при цілому/щільному контайнменті) вказують, що радіаційні наслідки від аварії в основному будуть обмежуватись межами санітарно-захисної зони (2,5 км навколо ЗАЕС). А це стосуватиметься здебільшого тільки персоналу ЗАЕС.

У такому випадку необхідно обмежити перебування людей на відкритому повітрі у межах санітарно-захисної зони.

Йодна профілактика не потрібна.

Сценарій 2 – аварія з відкритим контайнментом (або у випадку його відмови/пошкодження).

У разі аварії з відкритим (або пошкодженим) контайнментом радіаційні наслідки аварії матимуть ширшу географію і гірші наслідки. Територія забруднення залежатиме від конкретного сценарію та метеорологічних умов. 

ДНТЦ ЯРБ зазначає, що у разі настання аварії, буде інформувати населення щодо рівня викидів, розвитку ситуації на аварійному енергоблоці та прогнозованої зони забруднення додатково.

На сьогодні за умови настання сценарію аварії з відкритим контайнментом немає причин вживати таблетовані препарати йоду чи його розчини. Безпідставне вживання пігулок Калію Йодиду загрожує вашому здоров’ю, наголошують науковці. Проковтування настоянки йоду, Бетадину або розчину Люголя можуть викликати серйозні опіки слизової та отруєння.

Як діяти у випадку аварії на АЕС

У разі радіаційної аварії на АЕС надійде сповіщення про надзвичайну ситуацію. Почувши сигнал тривоги, необхідно негайно увімкнути радіо, телевізор або інтернет та прослухати це повідомлення. Довіряйте лише перевіреній інформації, яку повідомляють офіційні органи влади – ДСНС, Держатомрегулювання, ДНТЦ ЯРБ, Укргідрометцентр, місцеві органи управління, військові адміністрації, поліція.

Найпершим кроком, який потрібно зробити, – одягнути респіратор або ватно-марлеву пов’язку. Якщо їх немає, прикрийте ніс і рот рушником, хусткою або шарфом.

Необхідно залишатися у приміщенні або негайно знайти найближче укриття або підвал, якщо ви знаходитеся на вулиці. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівлі, тому треба триматися якнайдалі від стін і даху. Якщо ви прийшли з вулиці, зніміть верхній шар одягу та помістіть його у пластиковий пакет або герметичний контейнер. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення й зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом радіації.

Закрийте та заблокуйте всі вікна, двері та вентиляційні отвори в приміщенні та не підходьте до них без нагальної потреби; вимкніть кондиціонер та обігрівачі.

Безпечними до вживання є лише бутильована вода та їжа в герметичних контейнерах (банках, пляшках, коробках) або їжа, яка знаходилася в холодильнику або морозильній камері. Вживати їжу з саду, городу або ту, що перебувала на вулиці, та користуватися водопровідною водою можна лише після офіційного повідомлення, що це безпечно.

Важливо дотримуватися правил особистої гігієни. Протирайте вологою ганчіркою або чистим рушником харчові контейнери, столи та посуд. Не забувайте і про своїх домашніх улюбленців, протріть миски й килимки. Використані ганчірки покладіть у пакет чи пластикову коробку, яка герметично закривається.

І нарешті, стежте за подальшими повідомленнями від ДСНС, Держатомрегулювання, ДНТЦ ЯРБ, Укргідрометцентру, армії, поліції чи місцевих органів управління. Вони сповістять про подальші дії, потребу в евакуації та правила безпеки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як діяти у разі теракту на Запорізькій АЕС: у Центрі стратегічних комінікацій надали поради

Як можна підготуватися до гіпотетичної радіаційної аварії

Насамперед заздалегідь подбати про наявність радіоприймача з живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом звʼязку в надзвичайній ситуації. Запастися бутильованою водою та зробити запас продуктів, щоб вистачило на кілька днів.

Мати напоготові тривожну валізу. І звісно ж, зберігати спокій та не панікувати!

І пам’ятайте – наразі жоден сценарій подій на ЗАЕС не потребує проведення йодної профілактики!