Серіал «Слідаки» на ICTV2: та за що?!

На каналі ICTV2 вийшов новий 24-серійний серіал «Слідаки». Його було знято до початку великої війни, восени 2021 року, але прем’єру ще тоді відклали на весну 2023 року. Тож у якомусь сенсі показ відбувся за планом. Але це не має особливого значення, адже єдиний правильний час для прем’єри цього серіалу — ніколи. Проєкти такої низької якості не можна показувати людям, принаймні без попередження. Бо якщо глядачів хоча б підготувати, це врятує їх від нудьги та роздратування й навіть дозволить додатково розважитися. Нижче запропоную декілька способів.

Пресслужба каналу анонсувала «Слідаків» як народно-іронічний детектив. Що означає приставка «народний» у цьому визначенні, незрозуміло. Напевно, це якийсь новий піджанр, бо іронічним детективом у класичному розумінні серіал не є. Його герої чітко поділені на дві категорії: є слідчі, які розслідують злочини, — і роблять це до позіхання серйозно, а є група інших працівників поліції, зокрема прибиральниця, айтівець та охоронець, які постійно стирчать у відділку та потрапляють у дурні ситуації. Брудна від поламаного принтера пика, пролита на штани кава, психосоматичне «отруєння» краденим салом або випадково з’їдений речовий доказ — так виглядає іронічна складова «Слідаків». Епізоди з розслідуванням старанно перемежовуються комедійними сценами. Місцями такий поділ на два світи, напевно, може викликати у глядачів когнітивний дисонанс.

Наприклад, у першій серії поліцейські розслідують убивство молодої співробітниці поліції, яка займалася справою із загибеллю трьох дітей. Важка історія, ще й невтішний батько присягнувся помститися. А у відділку поліції тим часом — відверта клоунада з пошуками зниклих із дошки пошани фотографій керівництва.

Одночасно серіал анонсувався як скриптед-реаліті. Напевно, теж якесь «народне», бо між цим проєктом і типовим сценарним реаліті мало спільного. «Слідаки» — це просто серіал, сценаристи якого надихалися реальними кримінальними випадками, про які вони прочитали в стрічці новин. Наприклад, у четвертій серії слідчі ведуть справу про смерть літньої жінки. Вона померла в супермаркеті від інфаркту після спілкування з охоронцями закладу, які несправедливо звинуватили її у крадіжці. Схожа історія трапилася у 2015 році в російському Санкт-Петербурзі з колишньою блокадницею: тоді про це написало багато українських новинних видань. Але в Росії жінка дійсно померла від серцевого нападу, а в «Слідаках» смерть героїні спровокували злочинці за допомогою ліків. Ступінь правдоподібності такого повороту сюжету дорівнює нулю, але початок історії реальний — не посперечаєшся. Отже, перший спосіб розважитися під час перегляду «Слідаків» — пошукати в інеті новину, яка надихнула сценаристів епізоду та знайти десять відмінностей між реальністю й вигадкою.

Якщо цей спосіб не подобається, є інший. У серіалі не називають місто, де відбуваються події. За легендою, це невелике провінційне містечко України, в якому «кожен глядач упізнає своє». Локації в серіалі доволі скупі. Якщо це не приміщення відділку поліції, то квартира, кабінет чиновника, куток парку або вулиці. Але для солідності кожна локація протитрована вигаданою точною адресою. Наприклад, вулиця Будівельників, 35 або провулок Морський, 10. Поки на екрані герої вимовляють свої дерев’яні монологи, можна погуглити, чи є така вулиця у вашому місті та що там розташовано. Виходить дуже пізнавальна гра. Наприклад, у Києві на вул. Гарматній, 10, де за сценарієм працювало підпільне казино «Вегас», розташований поважний навчальний заклад. Сподіваюся, його учні серіал «Слідаки» не дивляться.

До речі, якщо звертати увагу на дрібниці, можна побачити, що серед локацій серіалу несподівано багато будинків із номером 10. Чому саме так — хтозна: чи то сценарист таким чином передав привіт власному дому, чи його просто заклинило. Творці, треба розуміти, на це уваги не звернули, та й узагалі не дуже переймалися, що глядач звертатиме увагу на деталі. Але не треба бути надто прискіпливим, щоб побачити відверту лажу. Наприклад, хто б із головних героїв серіалу в кадрі не працював за компом, на моніторі, що потрапляє в кадр, завжди стоїть заставка — логотип поліції. Інколи доходить до абсурду: персонаж на екрані набирає текст, а на моніторі все одно заставка. Поодиноким винятком є пасьянс — якщо це прописано в сценарії. Про зверхнє ставлення авторів до дрібниць свідчить також епізод з уже згаданої серії про померлу жінку в супермаркеті. На стіні магазину висіла дошка ганьби з фотографіями начебто злочинців: 10 портретів покупців із написом «Вони забули розрахуватися». Серед них — фото акторки, яка грала жертву в першому епізоді. Звичайно, можу помилятися, бо світлини вкрай поганої якості, але свою порцію задоволення при спробі ідентифікувати цих «крадіїв» я отримала.

Перед тим, як запропонувати наступні способи розважитися, треба зауважити, що сценарій та акторська гра серіалу перебувають у дивній гармонії. Вони однаково неприємні. В кожній серії можна знайти декілька епізодів, від яких аж зуби скриплять.  Щоб такі яскраві глядацькі емоції не зникли задарма, можна створити рейтинг найтупіших, найбанальніших чи, наприклад, найнереальніших сюжетних ходів серіалу. Або  рейтинг акторів, чия гра найбільше нагадує монолог робота старого зразка.

Буду послідовною та наведу приклад із тієї ж серії про крадійку, хоча будь-який епізод містить безліч варіантів. Отже, слідчий приходить до школи, де працювала померла в супермаркеті жінка, та каже першій ліпшій учительці, яку зустрів у коридорі закладу:

— Як до завучки ставились учні та вчителі? Її любили?

— Її тут ніхто не любив!

— Так не любили, що отруїли?

— Як це отруїли? Нам сказали, вона померла від серцевого нападу.

— Ми знаємо, що речовина, яка спричинила смерть Анастасії Вікторівни, потрапила до її організму, коли вона була на роботі. Виходить, її отруїли тут.

— Це точно мама Андрія Колодкіна!

— А чим же завучка викликала таку ненависть?

— Раїса Колодкіна вважає, що Анастасія Вікторівна погано вчить її сина. А він просто не вчиться!

На цьому моменті я подумки вклинилася в діалог та спитала «Та за що?!» Відповіді, на жаль, не отримала. Але вважаю, що її пошуки — найцікавіша розвага, яку можна влаштувати собі та запропонувати іншим. За що замовники серіалу та його автори так зневажають глядачів, щоб пропонувати настільки відверту халтуру? Які будуть варіанти?