Україна кричить про ЗАЕС – Захід реагує. Що пропонує офіс Зеленського

Українська влада попереджає, що Росія підготувалася до теракту на Запорізькій АЕС. І бачить п’ять кроків, як можна запобігти катастрофі.

"Росія у стані афекту, особливо після невдалого заколоту Пригожина. Цей стан лише посилиться, – каже LIGA.net радник голови ОП Михайло Подоляк. – РФ розуміє, що у неї не лишається інструментів, крім терористичних. І ми не повинні чекати, поки вона їх використає".

Експрем’єр Литви, депутат Європарламенту Андрюc Кубілюс впевнений: змінити ситуацію може тільки введення міжнародних сил на ЗАЕС. "Все інше не зупинить Кремль", – переконує він LIGA.net.

Чому Україна активізувала заяви щодо Запорізької АЕС, як поки (не) реагує Захід та який рецепт з п’яти кроків для недопущення катастрофи пропонують в Офісі президента – розбиралася LIGA.net.

НАПРУЖЕННЯ ЗРОСТАЄ: ЧОМУ УКРАЇНА АКТИВНО ГОВОРИТЬ ПРО ЗАЕС

Росія із перших днів війни використовує Запорізьку АЕС як військову базу. Після підриву росіянами Каховської ГЕС риторика довкола станції загострилась: спочатку через загрозу обміління ставка-охолоджувача, потім – через повідомлення української влади про мінування АЕС.

Окрім мінування, є декілька тригерів, які активізують заяви української влади щодо окупованої ЗАЕС, каже LIGA.net Подоляк:

1. Відсутність належної юридичної реакції на підрив росіянами ГЕС.

"Жодних наслідків для Росії – додаткових санкцій, слухань в ООН – не було… Потрібні юридичні дії щодо Росії, аж до визнання державою-терористом. Це різко зменшувало б їхній маневр", – пояснює Подоляк.

Підрив Каховської дамби був чимось на кшталт використання зброї масового знищення, каже LIGA.net Андрюс Кубілюс, експрем'єр Литви та депутат Європарламенту (фракція ЄНП). За його словами, у міжнародному праві є норми, як треба реагувати на використання зброї масового знищення, однак цього не було зроблено.

Відсутність визнання Росії країною-спонсором тероризму непокоїть і ексміністра закордонних справ Павла Клімкіна. Але він пояснює LIGA.net, що такий статус вмить обірвав би навіть теоретичні канали зв’язку з РФ: "А США та європейцям важливо розмовляти з Росією щодо, наприклад, контролю над стратегічними озброєннями".

2. Постійні ракетні обстріли українських міст.

За словами Подоляка, це свідчить про те, що РФ визначилася: до кінця війни вона використовуватиме терористичні інструменти.

3. Хиткість російської влади, яку показав невдалий путч Пригожина. Незрозуміло, хто може ухвалювати рішення щодо ядерних арсеналів та підриву великих об'єктів в Україні чи навіть самій РФ, каже Подоляк.

"Після цього путчу Пригожина цілком очевидно, що Росія стає абсолютно непередбачуваною, – додає Кубілюс. – Країною, яка може піти на абсолютну жорстокість, теракти, вибухи на АЕС абощо".

Минулого тижня голова ГУР Кирило Буданов попередив про додаткове мінування АЕС, зокрема, охолоджувача. Пізніше він додав, що РФ завершила підготовку до теракту, а ситуація ще ніколи не була настільки серйозною: вибухівка розміщена біля чотирьох з шести енергоблоків.

Про ситуацію на ЗАЕС розвідка доповідає і депутатам комітету з нацбезпеки, розповідає LIGA.net секретар комітету Роман Костенко (Голос): "Щодо прогнозів можливого підриву – це катастрофа... Наслідки можуть бути серйозними не лише для України, але й для країн Європи".

Директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі підтвердив, що на станції є міни, проте "не побачив" їх біля ставка. МВС вже розгорнуло штаби на випадок аварії. Але точний сценарій потенційної катастрофи невідомий – детальніше про можливі наслідки та інструкції, що робити цивільним, читайте тут.

Серйозність ситуації намагається донести до партнерів президент Володимир Зеленський: він збирав для цього представників G7, попереджав про ЗАЕС прем’єра Канади Джастіна Трюдо, президентів Польщі Анджея Дуду та Литви Гітанаса Науседу.

За словами українського президента, партнери мають не допустити катастрофи, але поки не приділяють достатньо уваги ЗАЕС.

ЯК (НЕ) РЕАГУЄ ЗАХІД

Повної картини реакції Заходу ми не бачимо, каже LIGA.net голова парламентського комітету із зовнішньої політики Олександр Мережко (фракція Слуга народу). Можливо, частина комунікації щодо недопустимості теракту відбувається непублічно.

У публічній площині наразі заяви щодо ЗАЕС лунають здебільшого на депутатському рівні. У резолюції ПАРЄ щодо підтримки мирного плану Зеленського окремо визнали намір Росії підірвати ЗАЕС, що створить загрозу всьому континенту. "Цю поправку включили з голосу", – уточнює Мережко, який є членом української делегації.

По той бік океану загрози на ЗАЕС опосередковано може стосуватися проєкт резолюції американських сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя. Вони пропонують, щоб будь-яке застосування ядерної зброї Росією чи її сателітами вважалося атакою на НАТО, яка вимагає застосування статті 5 Вашингтонського договору про колективну оборону.

На думку Мережка і Костенка, подібна логіка має розповсюджуватись і щодо потенційного теракту на Запорізькій АЕС.

За словами Подоляка, Блюменталь і Грем чудово розуміють природу російсько-української війни, але є сумніви, що їхня ініціатива виллється у законодавчий акт. "Такий закон різко би протверезив РФ. Але я дуже сумніваюсь, що такі по-хорошому радикальні ініціативи будуть затверджені, допоки Україна не виграє війну", – каже радник голови ОП.

З боку західних лідерів ЗАЕС прокоментував лише прем'єр Польщі Матеуш Моравецький: запевнив, що робить все для посилення тиску на РФ.

Від Білого дому реагував координатор стратегічних комунікацій Джон Кірбі, заявивши, що США уважно стежать за ситуацією, але поки не бачили ознак того, що загроза є неминучою.

Партнери розуміють, що росіяни здатні використати мінування подібних об’єктів – ЗАЕС, "Кримський Титан" – для перешкоджання українському наступу, каже Подоляк. Але глобальні країни, як США, не вдаються до більш жорсткої риторики, щоб залишати бодай якесь вікно для діалогу.

"Наша риторика теж зрозуміла. Ми безпосередньо знаходимось у зоні ураження. Наша розвідка більш інтенсивно і глибоко відстежує процеси довкола Запорізької АЕС", – пояснює він.

П’ЯТЬ СКЛАДОВИХ: ЧОГО УКРАЇНА ХОЧЕ ВІД ПАРТНЕРІВ

Непублічних контактів і заяв депутатів замало, каже Мережко: "Потрібні превентивні заходи – заяви країн ядерного клубу, термінове засідання Радбезу ООН, посилення санкцій та ізоляції РФ, реакція МАГАТЕ".

Влада намагається донести до партнерів, що потрібно не за фактом реагувати на трагедію, а не допустити її. І для цього є п’ять складових:

1. Розробити санкції для Росатому.

Зараз Росатом не виключений з глобального ринку, пояснює Подоляк. Росатом ще може будувати АЕС, продавати сировину, закуповувати технології та генерувати левову долю зовнішньоекономічних доходів РФ.

2. Провести саміт із ядерної безпеки.

На цьому саміті країни, особливо ядерного клубу, мають заявити позицію і щодо тактичної ядерної зброї, і щодо використання підриву ЗАЕС для отримання воєнної вигоди. "Саміт з публічною реакцією та резолюцією – це було б непогано", – пояснює чиновник з Банкової.

3. Слухання в ООН.

Так, зараз РФ головує в Радбезі – і використовує ООН як пропагандистський майданчик. Але, вважає Подоляк, було б доцільно провести слухання в межах ООН, щоб зафіксувати неможливість використання ядерних технологій у війні та юридичних наслідків.

4. Неформальні контакти від ядерних країн, передусім Китаю та Індії.

"Нам необхідно посилити комунікацію з Китаєм та Індією, щоб чинити додатковий тиск на Кремль з метою уникнення ядерних провокацій, – додає фон Крамон. – Хоча Китай та Індія не засудили Росію за вторгнення в Україну і частково заробляють на війні, вони чітко розуміють: будь-яка ядерна провокація експоненціально знизить безпеку у світі". 

На переконання Костенка, потрібно працювати і з іншими державами – Казахстаном, країнами Центральної Азії, яких потенційна катастрофа теж може стосуватися. "Можливо, до них Росія якось теж прислухатиметься, боючись втратити бодай якихось партнерів", – каже нардеп.

5. Ширше залучення МАГАТЕ.

Розширення кількості та якості міжнародної місії на ЗАЕС може спрацювати хоча б частково, вважає Клімкін: "Створити зону безпеки і вивести російські війська із ЗАЕС. І залишити оперативне керівництво над майданчиком і зоною навколо - за МАГАТЕ".

Подібний план українська сторона вже пропонувала директору МАГАТЕ Гроссі, каже Подоляк. Із виведенням російських військ і техніки, створенням 30-км демілітаризованої зони навколо станції. "Але на МАГАТЕ сподівань мало, ця організація у плачевному стані", – каже він.

РАДИКАЛЬНІШІ КРОКИ

Справді гарантувати безпеку може лише захист ЗАЕС міжнародними військами, переконаний Кубілюс. Все інше – Кремль не зупинить.

Кубілюс визнає, що наразі ідея з миротворцями на ЗАЕС виглядає теоретичною. Але щоб досягти такого рішення, західне співтовариство має усвідомити, з якою небезпекою вони та Україна зіткнулися.

"Ми можемо робити різкі заяви проти політики Путіна, але це не змінить ситуацію, – підсумовує Кубілюс. – Так, ідея з миротворцями – теоретична. Але ми маємо про це говорити голосно, і я користуюсь нагодою. Що може змінити ситуацію – так це усунення російського контролю над ЗАЕС".