Урядовці поінформували Міжнародну робочу групу щодо екологічних злочинів РФ в Україні

В Офісі Президента України відбувся брифінг для членів Міжнародної робочої групи щодо екологічних злочинів Росії, присвячений ситуації в Україні. Українські урядовці поінформували Міжнародну робочу групу про наслідки війни.

Про це повідомляється на сайті Офісу Президента, передає Укрінформ.

«Україна зараз є найбільш замінованою країною у світі. Передусім нам потрібне зміцнення спроможностей держави для розмінування. Трьох тисяч саперів недостатньо, треба збільшити їх кількість», – сказала під час зустрічі міністр економіки України Юлія Свириденко.

За її словами, у нашій країні заміновано понад 100 тис. кв. км території, зокрема сільськогосподарських угідь, що негативно впливає на аграрний сектор і, як наслідок, погіршує продовольчу ситуацію у світі.

Вона відзначила важливість розробки стратегії з розмінування територій.

Як розповів заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма, підрив російськими окупантами греблі Каховської ГЕС завдав значних збитків сільському господарству України, енергетиці, житловому фонду, об’єктам транспортної інфраструктури та довкіллю загалом.

За його словами, підрахунок прямих збитків від цієї катастрофи триває, наразі сума становить близько 2 млрд дол. США.

«Йдеться про значну економічну та екологічну шкоду. Флора, фауна, сільське господарство, лісове господарство, національні ландшафтні парки. Це цінність, важлива для всього світу, для природи», – додав заступник керівника ОП.

Шурма також зазначив, що гуманітарної підтримки потребують люди, які проживають на територіях, постраждалих від катастрофи на Каховській ГЕС.

Він розповів, що розглядається можливість створення в середньостроковій перспективі окремого фонду, щоб залучити кошти на відновлення ГЕС, енергогенерації, сільського господарства, іригаційних систем, а також флори й фауни регіону.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець зазначив, що 30% біорізноманіття Європи зосереджено в Україні. За його словами, Міністерство захисту довкілля у межах роботи над притягненням РФ до відповідальності підготувало методологію оцінки шкоди, завданої природним ресурсам України російською агресією. Було зареєстровано понад 240 випадків екоциду.

Він розповів про роботу вебресурсу та мобільного застосунку «ЕкоЗагроза», який дає змогу за допомогою цифрових технологій визначати ступінь шкоди довкіллю навіть на тимчасово окупованих територіях.

Міністр енергетики Герман Галущенко зазначив, що виклики війни виявили слабкі місця в українській енергетичній системі та засвідчили необхідність децентралізації енергорозподілу. Найшвидшим шляхом до цього міністр назвав перехід до використання відновлюваних джерел енергії.

«Росіяни знищили понад десять шахт, і це прискорило перехід до «зеленої» енергії», – констатував він.

Галущенко нагадав, що Україна затвердила нову енергетичну стратегію, метою якою є відмова від використання вугілля до 2035 року. Наша держава бачить потенціал щодо використання сонячної та вітроенергетики. Зокрема, за його словами, після перемоги у війні та повернення всіх територій Україна матиме значний потенціал для розвитку вітроенергетики на узбережжі Чорного й Азовського морів.

Генеральний прокурор Андрій Костін розповів про роботу, яку здійснює прокуратура для притягнення Росії до відповідальності за екологічні злочини. Він зазначив, що в таких випадках одним із найскладніших моментів є визначення обсягу збитків для отримання компенсації, адже є різні методології оцінки шкоди.

Тому прокуратура залучає всі наявні ресурси для визначення вартості збитків та встановлення зв’язку між актом агресії та екологічним злочином.

Генпрокурор запросив членів Міжнародної робочої групи долучитися до збору свідчень і визначення ступеня шкоди внаслідок екологічних злочинів Росії на території України.

З української сторони у зустрічі взяли участь також радники керівника Офісу Президента Дарія Зарівна та Олександр Бевз.

З боку гостей - віцепрезидент Європейського парламенту Гайді Гаутала, колишній єврокомісар з питань довкілля та ексміністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем, президент Ірландії у 1990–1997 роках Мері Робінсон, екоактивістка Грета Тунберг, старший радник Європейського інституту миру (The European Institute of Peace), керівник програми CMI (The Crisis Management Initiative) у Євразії Роксана Крістеску.

Як повідомляв Укрінформ, 29 червня Президент України провів зустріч з членами Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків російської війни.