Усі кандидати прихильні Україні. Експерт розповів, у кого більше шансів стати наступним генсеком НАТО

З 1 жовтня 2014 року генеральним секретарем НАТО є норвежець Єнс Столтенберг. Він мав залишити посаду 30 вересня 2022 року, але у березні минулого року через напад Росії на Україну його повноваження продовжили ще на рік — до 30 вересня 2023 року.

НАТО утворилося у 1949 році, тоді блок не мав посади генсека. Коли розпочалася війна у Кореї, союзники створили посаду командувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі. Ним став американський генерал Дуайт Ейзенхауер. Та згодом стало зрозуміло, що цієї посади недостатньо для діалогу і співпраці між союзниками.

Посаду генсека створили у 1952 році – її обійняв британець лорд Гастінгс Ісмей. Тоді генеральний секретар мав дуже обмежені повноваження: не мав права голосу на засіданнях Ради до 1955 року, не мав права говорити без дозволу союзників. Та з розвитком Організації все кардинально змінилося.

Можливі кандидати на посаду генсека НАТО

Найімовірнішими кандидатами називають прем’єра Нідерландів Марка Рютте, прем’єра Естонії Каю Каллас та міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса. Є ще одна група кандидатів – прем’єр-міністр Литви Інгрід Шимоніте, президент Словаччини Зузана Чапутова та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка представляє Німеччину.

Варто зауважити, що досі усі генсеки НАТО були чоловіками, а тут з’являється аж чотири претендентки на головування в Альянсі.

Крім того, попередниками норвежця Столтенберга були данець Андерс Фог Расмуссен, нідерландець Яап де Гооп Схеффер та британець Джордж Робертсон. Можливо, цього разу варто трохи урізноманітнити географію походження генсеків.

Ще до початку повномасштабної війни в Україні в НАТО були наміри обрати на посаду генерального секретаря представника східноєвропейської країни.

В кого найбільше шансів стати генсеком

Досить багато европейських політиків після завершення своїх каденцій можуть претендувати на посаду генерального секретаря НАТО.

На думку політолога Ігоря Рейтеровича, досить великі шанси отримати цю посаду у голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона має потужну політичну вагу та необхідний управлінський досвід, адже перебуває на чолі головної інституції у Євросоюзі.

Оскільки майже всі європейські країни є членами НАТО, то Урсулі фон дер Ляєн буде нескладно налагоджувати діалог між союзниками. Крім того, вона має непогану комунікацію зі Сполученими Штатами, адже саме США затверджують нового генсека.

Кандидатура Бена Воллеса була б дуже вигідною для України, але у Штатах розглядається з певним скепсисом, наголошує Ігор Рейтерович.

– Британія, по-перше, не є членом ЄС. По-друге, британці грають свою геополітичну гру і намагаються повернути собі геополітичний статус. Тому в деяких країнах НАТО виникає побоювання, що британець на чолі НАТО буде більше думати саме про інтереси для своєї країни, – вважає політолог.

На думку Ігоря Рейтеровича, серед усіх вищезазначених кандидатів немає нікого, до кого Україна мала б якісь застереження. Усі вони впродовж війни займали й займають однозначну позицію щодо підтримки нашої країни. У багатьох це ставлення трансформувалося у бік радикалізації.

Політолог вважає, що Україна зможе працювати з будь-яким новим генсеком НАТО.

– Єдине, що варіант з британцем був би трохи кращим з військової точки зору. Велика Британія завжди проявляла першість у наданні військової допомоги Україні. Тут Воллес відігравав би більш активну роль. Хоча всі кандидати для нас є хорошими, – наголосив Ігор Рейтерович.

Щодо прем’єра Нідерландів Марка Рютте. За словами експерта, раніше Нідерланди займали більш нейтральну позицію щодо України, наприклад, були застереження щодо членства в ЄС. Та на сьогодні Нідерланди – це та країна, яка з багатьох питань виступає лідером, наприклад, щодо створення коаліції надання бойових літаків Україні.

Ігор Рейтерович вважає кандидатуру Марка Рютте дуже хорошою, адже нідерландський прем’єр “в темі” війни в Україні.

Кандидати країн Балтії, наприклад, Литви, Латвії, Естонії у разі обрання займали б більш жорстку позицію щодо Росії, бо переживають за свою країну.

– Коли приходить представник старої, маленької країни, яка сильно страждала через зраду та відсутність допомоги від союзників під час світових воєн, особливо під час Другої світової… Мало хто знає, але голландці дуже сильно опиралися німцям під час Другої світової війни, але через те, що країна маленька, її захопили дуже швидко і союзники на допомогу вчасно не прийшли. Тому для Нідерландів цінність союзів дуже висока. І тут зацікавленість в Україні, як країні, яка суттєво може підсилити НАТО, виходить на перший план, – наголошує політичний експерт.

Новий генсек та членство України в НАТО

Ігор Рейтерович вважає, що новий генсек НАТО навряд чи матиме якийсь вплив на просування України до Альянсу, адже рішення про членство потребує консенсусу всіх країн.

На думку експерта, кардинально негативного впливу новий генсек точно не матиме – він просто продовжить ту політику та консенсус щодо нашого майбутнього членства.

Єдине, якщо ця людина більш прихильна до України, то вона цьому приділятиме більше уваги. Варто зазначити, що усі вищезгадані кандидати прихильні до України.

Також варто розуміти, що нові кандидати на посаду генерального секретаря Організації Північноатлантичного договору ще будуть з’являтися.