Бразильські козирі: як новий світовий лідер вклиниться у протистояння США та Китаю

Бразилія — лідер Латинської Америки

Для пересічного українця Бразилія в основному асоціюється із футболом, карнавалом та запальними танцями. Проте насправді вона входить у ТОП-5 найбільших за територією держав світу, а її економічний розвиток вже скоро дозволить претендувати на статус однієї із найрозвиненіших економік на планеті.

Станом на 2022 рік Бразилія займала 11 місце у світі за рівнем ВВП ($1810 млрд). Щоправда, із ВВП на душу населення ситуація дещо гірша – 86 місце ($7,5 тис. на особу). Голова Eurasia Group Кліфф Купчан відносить Бразилію до шістки провідних держав Глобального Півдня, які у найближчій перспективі можуть стати володарями "золотої акції" у протистоянні двох гегемонів — США та Китаю.

Сучасна Бразилія хоче не багато, не мало — місця у Раді Безпеки ООН (куди вона часто обирається як непостійний член), тобто бажає вийти на світовий рівень. Хоча поряд є Аргентина, проте Бразилія суттєво випереджає своїх сусідів як в економічному, так і у військовому планах.

Її регіональне лідерство по суті ніхто не ставить під сумнів, проте які передумови у цієї держави для входу у глобальну геополітичну гру?

Бразилія — єдина південноамериканська країна, яка брала участь в бойових діях в обох світових війнах, при чому на "правильній стороні історії". Проте минулих успіхів для того, щоб здобути місце під сонцем, сьогодні недостатньо. Потужними аргументами є економічний розвиток та військова міць. Хоча Бразилія останні десятиріччя не брала безпосередньої участі у війнах, проте її військові активно займаються миротворчою діяльністю під мандатом ООН. Також Бразилія активно фінансує гуманітарні проекти в тих країнах, які постраждали від різних конфліктів, зокрема у Східному Тиморі, Мозамбіку, Анголі. Підтримуючи слабкі країни, Бразилія приміряє на себе лідерство у так званому Глобальному Півдні, але в неї тут є суттєва конкуренція зі сторони інших амбітних держав.

Золота акція Бразилії в боротьбі США та Китаю

Бразилія справді намагається вже зараз вміло балансувати між двома наймогутнішими світовими полюсами. Дії уряду залежать від його політичного спрямування та зовнішніх обставин. Так, правий президент Жаїр Болсонару, який керував країною з 2018 по 2022 роки, в часи президентства не менш правого Дональда Трампа, суттєво зблизився зі США та пішов на конфронтацію з Китаєм (попри те, що Піднебесна з 2009 року стала найбільшим торговельним партнером Бразилії). Болсонару навіть добився від Вашингтона статусу найбільшого союзника поза НАТО. Проте зміна урядів у США, а у 2022 році в Бразилії охолодили відносини між державами. Правий Болсонару дружив з республіканцями, однак лівий старий новий керівник країни Лула да Сільва (він вже був президентом на початку століття) замість демократичного уряду США воліє більше дружити з комуністичним Китаєм та авторитарними режимами Куби, Венесуели, Нікарагуа тощо.

Важливо Нафта, фарма i ядерний клуб. Що може дати Україні дружба з Індією

Свого часу Бразилія зірвала угоду про зону вільної торгівлі зі США, звинувативши останніх у надмірному субсидюванні свого сільського господарства, що склало б нездорову конкуренцію самій Бразилії та іншим державам регіону. Також у роки правління лівих сил країна отримала від Пекіна високий статус всеосяжного стратегічного партнера – найвищий рівень дипломатичних відносин у китайській номенклатурі (2012 рік). Сам Лула став одним з ініціаторів створення та запуску формату БРІКС (2009 рік), який позиціюється учасниками як альтернатива клубу G-7.

Лула да Сільва намагається "продати" США свої екологічні ініціативи (кліматичне питання – одне із центральних у передвиборчій повістці демократичної партії США). Адже саме на території Бразилії знаходяться амазонські ліси — "легені планети". Водночас з Китаєм Бразилія розбудовує економічні відносини, налагоджує співпрацю у сфері медицини, зокрема вакцинації, торгівлі та інфраструктурних проектів, проте до основної ідеї Пекіна — "Один пояс — один шлях" латиноамериканський гігант поки не долучається.

Третій президентський термін Лули да Сільви проходить у зовсім іншій геополітичній обстановці, ніж попередні два. На початку двохтисячних рокiв БРІКС, загравання з Китаєм та іншими авторитарними соціалістичними й комуністичним режимами, інші зовнішньополітичні акції, направлені проти домінування США, нагадували швидше дитячі пустощі в однополюсному світі, де був однозначно визнаний один гегемон. Тоді багатополярний світ був швидше мрією, яку не факт, що вдасться втілити в реальність упродовж життя цього політичного покоління. Зараз же багатополюсний світ — це об’єктивна реальність, і ставки високі як ніколи.

На думку політичного експерта Університету Шеффілда Метью Бішопа, одним із ключових питань, які визначають приналежність до певного табору, є реакція на російську агресію проти України.

Бразилія про Україну

За пів року свого правління Лула да Сільва уже встиг зробити кілька резонансних заяв з цього приводу. Зокрема він дійшов до того, що практично порівняв обидві сторони конфлікту, заявивши, що у розпаленій кривавій війні однакову вину несе РФ та "глобальний Захід". Також бразильський лідер висловив думку, що Україна може повернути собі окуповані території, проте без анексованого у 2014 році Криму. Також під час свого візиту до Китаю у квітні Лула да Сільва прямо звинуватив у продовженні війни… США, які начебто затягують війну, стимулюючи Україну зброєю.

Як уже зазначалося вище, роль посередника у військових конфліктах не є новою для Бразилії — саме на цьому поприщі вона і стала регіональним лідером. Ще під час першого свого президентського заходу Лула намагався втрутитися у протистояння США з Іраном, висловлюючи свої ідеї щодо вирішення проблеми ядерної програми Тегерану, і йому навіть вдалося заручитися у цьому питанні підтримкою Туреччини. Зараз же да Сільва ініціює свої власні мирні ініціативи, зокрема — створення клубу однодумців, які не беруть участі у війні, відповідно вони б змогли об’єктивно вирішити суперечку.

Експерт університету Getulio Vargas Foundation Олівер Стюнкель вважає, що Бразилії може забракнути геополітичної ваги, щоб втілити в життя свої ініціативи щодо російсько-української війни.

Світ без долара?

Проте найрезонанснішими заявами та навіть певними діями у цьому напрямку є ініціативи Лули да Сільви, спрямовані на руйнацію монополії долара як ключової міжнародної валюти.

"Щовечора я запитую себе, чому всі країни повинні базувати свою торгівлю на доларі" заявив очільник Бразилії в одному зі своїх виступів.

Спочатку заяву про бажання відмовитися від долара як валюти для міжнародних розрахунків здійснили уряди Бразилії та Аргентини. А вже у червні цю ініціативу було проголошено в рамках БРІКС.

Важливо Східний похід Піднебесної. Чому для Латинської Америки "Захід" — це Китай, а не США

Ад’юнкт-доцент кафедри сталого розвитку та глобального управління, Школи Флетчера, Університету Тафтса Міхаель Папа відзначає, що процеси дедоларизації активізувалися після російського повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Ці ініціативи запускаються на двосторонньому такі і на багатосторонньому рівнях. Так, сама РФ намагається замінити долар у своїх резервах на золото. Проте запуск валюти в рамках БРІКС Центральним банком цієї організації (який, до речі очолила колишня президентка Бразилії, соратниця да Сільви Ділма Русеф) — це принципово новий ступінь процесу глобальної дедоларизації.

Економічний оглядач Бен Нортон зазначає, що з 1995 року питома вага G7 у глобальній економіці знизилася з 45% до 30.7 %, натомість вага країн, які зараз входять у БРІКС, зросла з 16% до 31,5 %. Проте професор економіки та політології Каліфорнійського університету в Берклі Баррі Айхенгрін на круглому столі Інституту Брукінгса висловив сумніви щодо можливості швидкої дедоларизації швидкої економіки, адже темпи відмови від долара поки залишаються вкрай повільними і ситуація зараз розвивається в основному на рівні заяв.

Що з цим робити Україні?

У цій ситуації Україні потрібно знайти, чим зацікавити цю амбітну державу, при цьому не посварившись зі своїми основними союзниками. Набравши суб'єктності в ході відбиття кривавої російської агресії, нам слід звикнути, що світ складніший, ніж просто "біле та чорне". Те, що Бразилія не засуджує однозначно російське вторгнення, зовсім не означає, що вона підтримує агресію РФ, чи навіть є безумовним союзником Китаю. Однією з геополітичних проблем Москви та Пекіна є те, що в них обох немає справжніх союзників, а швидше випадкові "попутники", яких швидше об'єднує якщо не відверта ненависть як у випадку з Іраном, то певні претензії до чинного світового порядку. Однією з таких держав є Бразилія.

Її позиція швидше нагадує довоєнну позицію Франції та Німеччини, які не бажали плестися за возом, яким керує Вашингтон, а мали на все свою думку. Їхню позицію змінила велика війна в Європі. Спільним інтересом став захист від неспровокованої агресії — і зрозуміло, що тут Україна мала що запропонувати Берліну та Парижу.

З Бразилією ситуація дещо складніша. Тут Україна мало що може запропонувати безпосередньо у безпековій складовій. Може йтися радше про продовольчу безпеку, певний обмін технологіями та дипломатичну підтримку. Але при цьому важливо не знехтувати інтересами нашого основного союзника — США. В цьому контексті цікавим є вибір кандидатури посла до цієї непростої, проте досить важливої країни.

Андрію Мельнику (мається на увазі український дипломатичний корпус в цілому) вдалося змінити хід зовнішньої політики Берліна. Тепер перед ним стоїть завдання зробити схожий маневр по ту сторону океану.

Важливо Чи потрібен Україні досвід Кіпру? Ще одна історія, коли колишня імперія взялася "захищати своїх"