Минув рівно рік, як 30 червня 2022 року росіяни зробили “крок доброї волі” та залишили острів Зміїний. Факти ICTV нагадують події тих чотирьох місяців боротьби за острів і те, чому він був настільки важливим для окупантів.
Зміїний має площу всього 20 га та розташований за 35 км від українського узбережжя. На ньому немає де сховатися, а з берега можна легко дістати артилерією.
Чорноморський флот РФ захопив острів у перший тиждень війни – атакували з флагмана флоту ракетного крейсера Москва та сторожового катера Василь Биков.
Битва за Зміїний
На світанку 24 лютого 2022 року до острова, де перебували наші прикордонники, підійшли російські кораблі. Росіяни з крейсера Москва поставили ультиматум нашим воїнам здатися. Відповідь нашого військового “русскому воєнному кораблю” увійшла в історію.
Після відмови українських військових росіяни завдали потужного ракетного удару по острову, знищивши всю інфраструктуру.
26 лютого біля Зміїного окупанти захопили цивільне рятувальне судно Сапфір, на якому перебували цивільні моряки, капелани та лікар. Команда Сапфіра хотіла забрати з острова українських воїнів, які вважалися загиблими. За кілька місяців вдалося повернути з полону цивільних моряків і військових капеланів.
14 квітня український ракетний комплекс Нептун завдав удару по крейсеру Москва. Для пропагандистського простору РФ втрата флагмана ЧФ РФ стала неабияким шоком.
2-3 травня наші військові біля Зміїного знищили два російські катери типу Раптор. На самому острові ударний безпілотник Bayraktar ліквідував російську систему протиповітряної оборони.
7 травня Bayraktar знищив російський десантний катер Серна та два ЗРК Тор.
17 червня росіяни намагалися завезти на Зміїний боєприпаси й озброєння, та Сили оборони Півдня завадили: знищили новий великотоннажний буксир Василій Бех.
22 червня в ОК Південь розповіли, що на острові уражено російський ЗРК Панцир-С1, радіолокаційну станцію та ворожу автомобільну техніку.
30 червня головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний повідомив, що росіяни залишили острів.
Та попри це, вороги все ж не полишали спроб повернути собі Зміїний. 1 липня російські літаки Су-30 обстріляли острів фосфорними бомбами.
7 липня на скелястому острові знову замайорів синьо-жовтий прапор.
Після звільнення Зміїного на Одещині через гирло Бистре.
Значення звільнення Зміїного
За словами військово-політичного оглядача групи Інформаційний спротив Олександра Коваленка, росіяни розглядали острів Зміїний як базу в північно-західному секторі Чорного моря, з якої вони могли цілковито контролювати цей сектор. Тобто блокувати усе судноплавство – цивільне та військове.
По-друге, окупанти хотіли там розмістити серйозні засоби ураження та ешелонованої протиповітряної оборони: малого та середнього радіусу дії, а також системи С-300 і С-400.
Таким чином, росіяни б повністю контролювали повітряний простір не тільки над Чорним морем, а й над півднем України, над Молодовою, Болгарією та Румунією. Тобто РФ контролювала б ще і повітряний простір країн НАТО.
Крім того, росіяни планували поставити на острові берегові протикорабельні ракетні комплекси Бастіон. За допомогою ракет П-800 Онікс вони контролювали повітряний простір Болгарії і Румунії, а також били б по Одещині, як це й робили.
– Якби ці надзвукові ракети розмістили на Зміїному, то час підльоту до Одеси був би мінімальний, тож ППО просто не встигала б на них реагувати, – наголосив військовий експерт.
По-третє, саме острів Зміїний повинен був стати трампліном для підготовки до десантування на берег Одещини.
Олександр Коваленко зауважив, попри те, що острів розташовується щонайменше в 35 км від українського берега, наші військові постійно “накривали” їх ствольною та реактивною артилерією. Тому росіяни на Зміїному опинилися в суїцидальній ситуації.
– Після того, як у нас з’явилися ракети Гарпун, ми вже могли не економити ракети Р-360 (Нептун). Саме ракетами Нептун ми потопили крейсер Москва. Як отримали Гарпуни, то Нептунами потопили і Василій Бех, який привозив на острів ПЗРК Панцир-С1, – нагадав військовий експерт.
Саме по Зміїному наші військові відпрацьовували самохідною колісною установкою Богдана (зі стволом калібру 155 мм). Це було її бойове хрещення.
Олександр Коваленко наголошує, що росіяни недооцінили силу та спроможності ЗСУ, тому не змогли реалізувати план захоплення Зміїного. Варто нагадати, як окупанти хотіли Київ за три дні взяти. А потім почалася їхня втеча з північного плацдарму – Київської, Сумської, Чернігівської областей, та й не просувалися на Миколаївщині.
Тому стало зрозуміло, що карту острова Зміїний окупантам уже не розіграти – залишатися там ворогу було б самогубством.
Варто зауважити, що потоплення флагмана ЧФ РФ Москва та деокупація Зміїного дозволили почати працювати “зерновому коридору” – місії щодо забезпечення країн Африки та Азії зерном з України.
А рік тому прем’єр Британії Борис Джонсон заявив, що рішення РФ втекти зі Зміїного означає, що Україна дала гідну відсіч ворогу.