Організатор схеми втечі ухилянтів через «Шлях» Михайло Міхняк отримав умовний строк, а його "колегу" Віктора Лазоренко досі не покарано

Самбірський міськрайонний суд Львівської області визнав винним у незаконному переправленні ухилянтів за кордон (ч. 2 с. 332 КК) керівника громадської організації «Корпус сприяння армії» і екс-депутата Рудківської міськради Михайла Міхняка. Його також визнали винним за ч.1 ст.336 КК (ухилення від призову під час мобілізації) та ч. 3 ст. 368-3 КК (підкуп службової особи), пишуть Наші Гроші.

Сукупно 28-річному Михайлові Міхняку присудили 5 років позбавлення волі, 51 тис. грн штрафу і трирічну заборону обіймати керівні посади в громадських організаціях. Проте реальне позбавлення волі суд вирішив замінити трирічним іспитовим строком.

«Враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до скоєного, наявність обставин, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, який добровільно перерахував на потреби ЗСУ грошові кошти в розмірі 107,360 грн., усвідомлення ним своєї вини, суд приходить до переконання про можливість на підставі ст. 75 КК України звільнення Михайла Міхняка від відбування покарання, з випробуванням, із встановленням йому іспитового строку», – пояснив своє рішення суддя.

Згідно з вироком, Михайло Міхняк надсилав до начальника Львівської обласної військової адміністрації звернення про внесення до системи «Шлях» водіїв призовного віку, вказуючи метою виїзду необхідність доставки різноманітної гуманітарної допомоги. В результаті 22 чоловіки, які отримали такі дозволи за зверненнями Міхняка, виїхали з України і не повернул

Викрити схему перевезення допоміг мешканець села Сприня Самбірського району, який звернувся до поліції після того, як Міхняк попросив за свої послуги із внесення до системи «Шлях» 1000 доларів.

Віктор Лазоренко, ІТ-спеціаліст з Харкова, швидко зорієнтувався і знайшов можливість для свого нового підприємницького проекту, працюючи в компанії Ideasoft. Він організував бізнес з вивезення айті-фахівців через кордон, в основному з Харкова, Києва, Одеси та Львова. Запуск системи "Шлях" значно підсилив його діяльність.

Віктор Лазоренко спеціально обрав цих спеціалістів для "рятування", оскільки він мав глибоке розуміння їхніх доходів і знав, що вони готові заплатити великі суми за його послуги і гарантований результат. Багато замовників також дізнавалися про його послуги через "сарафанне радіо", що приводило до зростання географії його клієнтів.

Організація схеми Лазоренка була вкрай простою і вигідною завдяки системі "Шлях". При правильній юридичній підготовці документів, перетин кордону не становив проблеми. За офіційними даними, за рік роботи "Шляху" через кордон виїхало 1,27 млн осіб. Але ті, хто самостійно подавав документи, часто зазнавали відмови.

Найбезпечнішим способом покинути країну було отримання посвідчення волонтера. Це давало можливість виїхати лише на 30 днів, але завжди можна було зробити переїзд або проігнорувати вимоги закону. Тому Віктор Лазоренко з командою професійних юристів організував мережу благодійних фондів у Львові та Харкові, де оформлялися необхідні документи.

В мережі існує відео, яке детально пояснює, як ця схема працює. Система "Шлях" пропонує два варіанти: волонтери та водії. Однак, водії зараз знаходяться під забороною і майже не отримують дозволу на виїзд. Тим часом, волонтерство надавало високі шанси на виїзд. Юристи Лазоренка забезпечували оформлення документів та їх внесення в систему. За ці послуги фірма Лазоренка брала плату в розмірі $10 000 за кожну особу.

Таким чином за рік Віктор Лазоренко переправив на той бік кордону півтори тисячі осіб та заробив космічну суму - близько 15 мільйонів доларів!

Проте Лазоренко не обмежувався лише умовно-легальною схемою виїзду через систему "Шлях". Він також володів потужною зброєю - здатністю назавжди закрити питання з військкоматом. Багато людей можуть заперечити, що таке можливо під час війни, оскільки військову службу вимагають навіть у тих, хто не годний до неї. І це правда, але лише для тих, хто не має необхідних фінансових ресурсів. Спомніть про розкішне життя та вілли в Іспанії, які мають одеські військові комісари, або про десятки гектарів землі, що належать комісару з Дарницького району Києва. І це лише ті, хто був під "гарячою рукою".

Отже, Лазоренко завдяки своїм зв'язкам з харківськими військкоматами вдалося організувати "співпрацю" та успішно зняти військовозобов'язаних з обліку. Ціна за це становила 15 000 доларів. Харківські айтішники досить активно скористалися цією послугою.

Коли попит серед колег почав зменшуватися, Віктор Лазоренко прийняв рішення самому покинути Україну. Він виїхав до Польщі і з собою забрав усі "зароблені" кошти. За допомогою близько 15 мільйонів доларів (!) він зміг комфортно адаптуватися у новій країні. За відомостями, Лазоренко заснував свою будівельну компанію та отримує гранти від Польщі.

P.S. Дивно, що така особистість, як Віктор Лазоренко, досі не привернув увагу правоохоронних органів, зокрема СБУ. Його дії завдали значних збитків воюючій Україні. І тут не лише йдеться про гроші, які тепер особливо потрібні для економіки та армії. Він сприяв відтоку інтелекту з країни – того інтелекту, який необхідний для розвитку економіки, військової промисловості, соціальної сфери, захисту країни від кібератак та розробки сучасного озброєння. Нажаль, ми маємо забути про цих 1500 ІТ-спеціалістів, бо ймовірно, вони не будуть мати бажання повертатися до України, особливо ті, хто нелегальними методами перетнув кордон. Проте не варто забувати про самого Лазоренка, і при належній реакції СБУ він може щедро "внести внесок" у Збройні Сили.