Санкції, гарантії безпеки та заяви Орбана: головні результати саміту ЄС у Брюсселі

Що вирішили та обговорили європейські лідери – передає кореспондентка 24 каналу із Брюсселю.

Єврокомісія виділила 50 мільярдів євро Україні: Орбан проти

Європейські лідери привітали додаткове виділення 50 мільярдів євро на реконструкцію України. Задля цього Єврокомісія запропонувала збільшити довгостроковий бюджет ЄС до 2027 року, який вичерпався на середині терміну. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що протягом останніх 16 місяців повномасштабної війни, ЄС виділив з бюджету 30 мільярдів євро на фінансову підтримку України.

Натомість угорський лідер Віктор Орбан виступив проти пропозиції Єврокомісії посилити фінансову допомогу Україні. За словами угорського прем’єра, Київ повинен відзвітувати, куди поділись вже виділені кошти.

"Ясно одне, ми, угорці, ... не дамо більше грошей Україні, поки вони не скажуть, куди пішли попередні близько 70 мільярдів євро", – сказав Орбан.

Лідер Угорщини не задоволений тим, що його держава досі не отримала кошти із фонду, який фінансується коштом попереднього спільного кредиту європейських країн. Єврокомісія заблокувала гроші для Будапешту та Варшави через порушення демократії та недотримання верховенства права.

Передача заморожених активів росіян

Під час дводенного засідання європейські лідери обговорили пропозицію Єврокомісії щодо мобілізації активів на користь України та її майбутнього.

"Ми, Єврокомісія, виступимо з пропозицією, і ми розсудливо зосередимося на надприбутках від знерухомлених активів російського Центрального банку", – сказала Урсула фон дер Ляєн.

Як пише Bloomberg із посиланням на джерела, лідери ЄС підтримують плани, згідно з якими буде накладено податок на прибуток, отриманий від активів російського центрального банку на суму понад 200 мільярдів євро. Ці гроші планують використати на відбудову України, проте ЄС планує заручитись підтримкою G7.

Проте, невідомо, коли план може бути узгоджено, оскільки ще потрібно пропрацювати багато технічних моментів.

"Не може бути так, що Росія руйнує значну частину інфраструктури України і не сприяє її відновленню та реконструкції", – наголосила очільниця Єврокомісії.

Підготовка до саміту у Вільнюсі

У перший день засідання до європейських лідерів доєднався генсек Альянсу Єнс Столтенберг. Під час пресконференції президент Європейської Ради Шарль Мішель зазначив, що держави – члени ЄС є ключовими учасниками дебатів, хоча не всі країни є членами Альянсу.

“До майбутнього саміту НАТО залишилося всього два тижні”, - нагадав Шарль Мішель.
Відповідаючи на питання журналістів, прем'єр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що Угорщина не блокуватиме вступ Швеції до НАТО.

Крім того, під час ланчу зі Столтенбергом глави держав і урядів визначили рамки для посилення зусиль у сфері безпеки і оборони на рівні ЄС. Для Євросоюзу посилення військової спроможності стало одним із головних питань на порядку денному після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Зокрема, через мобілізацію військової підтримки для Києва.

ЄС активно спостерігає за ситуацією в Росії та Білорусі

Під час саміту європейські лідери обговорили бунт Пригожина. Очільники держав погодились, що це внутрішня справа Росії, проте вони продовжують стежити за цим. За словами Шарля Мішеля, події в Росії продемонстрували крихкість, невизначеність і розкол.

Президенти та прем'єри обмінялись думками щодо ситуації в Білорусі. Держави – члени ЄС пильнуватимуть за переміщенням ядерної зброї та переміщення ПВК "Вагнер" до цієї країни.

"Ми стали свідками заколоту Вагнера і очевидних тріщин, які з'явилися в путінській системі на цих вихідних. Тож зараз настав час дійсно подвоїти нашу підтримку України", – сказала президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.

Гарантії безпеки для України

ЄС разом із державами членами виразили готовність сприяти виконанню майбутніх зобов'язань України у сфері безпеки перед Україною. Зараз ці зобов'язання лише обговорюються. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що гарантії безпеки інтенсивно обговорюватимуться протягом наступних тижнів під час підготовки до Вільнюського саміту. За її словами, під час саміту виділять мільярди доларів.

Очільник Європейської Ради Шарль Мішель зазначив, що завдяки масивній підтримці з боку ЄС та НАТО, українська армія стає ближче до Альянсу.

Фон дер Ляєн додала, що важливим елементом для розробки гарантій безпеки є "вражаючі реформи" проведені Києвом, які спрямовані на зміцнення країни та судової системи, боротьбу з корупцією, відмивання грошей.

"Оскільки Комісія слідкує за розвитком цих реформ разом з українським урядом, я можу засвідчити, що швидкість і рішучість, з якою вони проводяться, вражають", – заявила президентка Єврокомісії.

Підрив Каховської ГЕС та довіра МАГАТЕ

У комюніке Європейської Ради зазначили, що держави – члени ЄС засуджують навмисне руйнування греблі на Каховській ГЕС, що має руйнівні гуманітарні, екологічні, сільськогосподарські та економічні наслідки. Крім того, катастрофа ставить під загрозу безпеку Запорізької атомної електростанції.

Держави – члени ЄС готові надавати подальшу підтримку Україні на додаток до надзвичайної допомоги, що надається через Механізм цивільного захисту ЄС. Зазначається, що ЄС повністю підтримує роботу МАГАТЕ спрямовану на посилення ядерної безпеки в Україні.

ЄС підтримує Глобальний саміт миру

ЄС продовжує працювати над забезпеченням ширшої міжнародної підтримки ключових принципів і цілей української "формули миру", в тому числі через майбутній Глобальний саміт миру. В Євросоюзі зазначили, що це чудова основа, аби рухатися далі.

Що стосується саміту миру, президентка Єврокомісії наголосила, що це рішення українського уряду, коли проводити цю зустріч.

"Я хотіла б зібрати сильну підтримку з нашого боку щодо мирної формули президента Зеленського", – сказала Урсула фон дер Ляєн.

Санкції проти продовжать на пів року

Під час Європейського саміту лідери погодились продовжити санкції проти Росії ще на пів року. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода Рікард Джозвяк у Twitter.

Хоча Угорщина і подала запит на оцінку впливу санкцій, але зрештою погодилась продовжити обмеження.

Питання міграції заблокувало перший день саміту

Найболючішим питанням для лідерів стало обговорення реформи міграційної політики. Перший день засідання завершився о першій годині ночі, коли європейські лідери не змогли знайти спільне рішення. Проти пропозицій виступав угорський прем'єр Орбан, а далі його підтримав й польський прем'єр Матеуш Моравецький.

Виступаючи перед журналістами у п'ятницю, президент Європейської Ради Шарль Мішель заявив, що оскільки дві з 27 держав – членів виступили проти висновків Європейської Ради, остаточне комюніке не було ухвалено.
Зазначимо, раніше міністри внутрішніх справ ЄС проголосували за введення обов'язкового переміщення мігрантів. У разі небажання прийняття мігрантів, держави повинні сплачувати збір у розмірі 20 000 євро.

Крім того, під час дводенної зустрічі європейські політики обговорили ситуацію на Західних Балканах, а також стратегію співпраці з Китаєм. Зокрема, в ЄС закликають Пекін вплинути на Москву, аби та завершила війну в Україні.