Закарпатський телеканал «М-Студіо» під час війни: або детально, або паркетно

«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Ми регулярно проводимо кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяють читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками та покращити свій інформаційний контент.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю.

Історія телеканалу з довгою назвою

«Дочірнє підприємство телерадіокомпанія “Мукачево” («М-Студіо») виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю “Продюсер”» — таку довгу назву має телеканал, що нині потрапив до нашого моніторингу. За даними YouControl, компанія зареєстрована у грудні 1997 року. Засновником медіа є згадана ТОВ «Продюсер», що володіє 100% статутного капіталу. Із сайта Нацради з питань телебачення та радіомовлення також стало відомо, що першу ліцензію «М-Студіо» отримали в липні 2001 року. Директор телеканалу — Володимир Шубець, який також є керівником або засновником кількох інших місцевих медіа.

На ютуб-каналі ТРК «Мукачево» медіа описують так: «ТРК "Мукачево" ("М-Студіо") — лідер телевізійного ринку Закарпаття, який охоплює мовленням понад 75% території області завдяки використанню трьох власних частот (телепередавачі встановлені у містах Ужгород, Мукачево, Хуст). За відгуками аудиторії телеканал "М-Студіо" має найвищий рейтинг серед інших телеканалів на телевізійному просторі Закарпатської області. Інформаційні випуски якнайповніше висвітлюють політичне, економічне, ділове, соціальне, культурно-мистецьке життя краю з обов'язковим дотриманням широкої географії. На каналі виходить цілий ряд тематичних програм власного виробництва, в тому числі — політичні, економічні, пізнавальні, розважальні, дитячі, для всіх вікових категорій населення».

ТРК потрапляла в поле зору аналітиків «Детектора медіа» у 2018 році, у межах моніторингу закарпатських телеканалів на дотримання журналістських стандартів. Тоді «М-Студіо» отримав 3,01 бала із шести можливих, адже медійники далеко не завжди дотримувалися балансу думок і повноти подачі інформації. Траплялися й сюжети з ознаками політичної джинси. Зазначимо, що й нині місцевим журналістам можна зробити ті ж самі зауваження.

«М-Студіо» має власний сайт, сторінку у фейсбуку (135 тисяч підписників), телеграм-канал (458 підписників станом на 28 червня) та канал на ютубі (майже 44 тисячі підписників). Останній створено у 2012 році. Нині сюди викладають окремі новинні сюжети та супутні проєкти. Для моніторингу переглянуті 35 сюжетів новин, що вийшли з 16 по 22 червня, та кілька випусків проєктів ТРК.

Рівняння на Віктора Микиту!

У сюжетах закарпатського мовника є титри, де не просто вказані імена та прізвища членів знімальної групи, але і їхні фото. А під кожним матеріалом на ютубі є короткий опис того, про що йдеться у відео. Таку роботу можна похвалити: глядачам легко зорієнтуватися в темі сюжету та зрозуміти, хто його виготовив.

У сюжетах мовника час від часу фігурує очільник Закарпатської ОВА Віктор Микита. Про нього, як і про голову обласної ради Володимира Чубірка тут — або добре, або ніяк. У моніторинговий період трапився навіть матеріал, зроблений винятково «під Микиту».

Це був сюжет від 17 червня про візит делегації ОВА до Брюсселя. Семихвилинне відео зроблене з матеріалів візиту, вочевидь, наданих журналістам пресслужбою обласної адміністрації, та розповідей про зустрічі й здобутки делегації в Бельгії. Про успіхи розповідав сам Віктор Микита: у сюжеті є три його розлогих синхрони (деякі — тривалістю півтори хвилини, замість зручних для глядача 20–30 секунд).

Для тих, хто не зрозумів, як регіону пощастило з очільником, у цьому ж сюжеті є чотири прямих мови «представниці Закарпаття у Брюсселі» Юлії Плиски. Яка теж розповідає, наскільки успішним був візит. Очевидно, що міжнародні контакти влад різних рівнів у часи великої війни — важливі і мають бути висвітленими. Але ж не так улесливо.

 Голова Закарпатської ОВА Віктор Микита

Ще Віктор Микита з’явився в сюжеті, опублікованому того ж дня, де йшлося про проблему утилізації сміття в області. «Вирішення сміттєвого питання у Закарпатті — під контролем та у пріоритеті обласного керівництва», — сказала журналістка за кадром. А в кадрі очільник ОВА говорив про кількість сміттєзвалищ у регіоні, але не сказав, як планують дати раду проблемі. То чи був сенс брати його пряму мову?

Схожий сюжет опублікований і 19 червня. У відео йдеться про встановлення системи відеонагляду в Хустському райуправлінні поліції. Тут Віктор Микита, зокрема, дякує керівнику Нацполіції області Ярославу Колеснику за реалізацію проєкту. Далі слово має сам головний поліціянт області, а ще — очільник Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко. Інформація, викладена в сюжеті, — важлива. Але журналісти могли зменшити кількість промов обласного керівництва або взагалі обійтися без них. Та не грішити «паркетною» подачею, коли весь матеріал відзнятий у межах одного приміщення у райвідділі.

Загалом, у моніторинговий період керівник Закарпатської ОВА з’явився у трьох відео із 35переглянутих, очільник облради — у чотирьох. Порівняно з іншими регіональними мовниками небагато, але подекуди без прямої мови посадовців можна було обійтися.

Були «паркетні» відео й без участі згаданих посадовців. Наприклад, сюжет від 16 червня, про чергове засідання Хустської міськради, перекритий кадрами з відповідної будівлі. Або 21 червня, про завершення посівної, де всі кадри були набрані на пресконференції в. о. директорки департаменту агропромислового комплексу Закарпатської ОВА Ольги Перепелиці. Вона ж була і єдиною спікеркою матеріалу. Хоча під таку тему аж просилися відео місцевих ланів і враження аграріїв.

Дуже компліментарним видався сюжет від 21 червня про те, як голові Ради адвокатів Закарпаття Олексію Фазекошу вручили орден «Культурної дипломатії». Героя відео хвалили і журналісти, і представник ГО «Грандів, рейтингів і номінацій», який відзнаку передав. А от деталей про те, що це за нагорода та кому її вручали раніше, не вистачило.

 Гарна, але загадкова нагорода

Балада про баланс і повноту

Траплялися й випадки, коли представники влади мали би щось сказати, але їх, імовірно, просто не запитали. Наприклад, у сюжеті від 17 червня про безхатька, котрий мешкає просто неба в Мукачеві. Тим самим підсвічуючи проблему, що в місті немає закладу для розміщення таких людей. Журналістка розповідає історію чоловіка, дає пряму мову місцевих волонтерок, які вказують на потребу у спеціалізованому закладі. При цьому спікерки говорять, що звернулися до омбудсмана та апелюють до очільниці управління соцзахисту Мукачівської міськради Наталі Зотової.

«Шкода, що місцева влада не здатна захистити громадян, які цього найбільше потребують», — резюмує журналістка. А що думає про це місцева влада, хоча б в особі згаданої посадовиці, глядачі так і не дізналися: у відео немає ані синхронів можновладців, ані бодай якоїсь їхньої позиції.

Схожий, «проблемний» із точки зору балансу думок сюжет був опублікований на ютуб-сторінці «М-Студіо» 21 червня. Йшлося про жахливий стан дороги, що веде до колишнього військового містечка «Шипка» в Мукачеві. У відео було багато коментарів місцевих мешканців, які скаржилися на погане покриття та, як наслідок, додаткові витрати на ремонт автівок. Звісно ж, промовці критикували місцеву владу. Але її позиції глядачі знову не почули.

Звідки у вас ця інформація? Питання, яке під час перегляду новин від мукачівського мовника, з’являється час від часу. Наприклад, у відео про День селфі (опубліковане 21 червня) журналістка говорить: «Більшу частину життя ми проводимо у соцмережах та постійно публікуємо туди власні світлини». Хто, крім медійниці, так стверджує, залишилося загадкою. У той же день на ютубі оприлюднене дикторське повідомлення про те, як місцеве СБУ затримало проросійську агітаторку. Можна припустити, що інформацію журналістам надали саме в обласному управлінні Служби безпеки України. Але чому би це не уточнити бодай титром?

22 червня диктор у студії, розпочавши з підняття тарифів на електроенергію для бізнесу, далі зауважив: «Найперше, про що говорять експерти — ціни можуть піднятись на хлібобулочні вироби». Які саме експерти, одному Богу відомо.

До повноти інформації окремі зауваги. 19 червня опублікований сюжет про візит на Закарпаття генпрокурора Андрія Костіна. У відео — три розлогих синхрони посадовця, і більше нікого. Хоча думки місцевих підлеглих генпрокурора не завадили б. А в сюжеті від 22 червня про демонтаж радянських монументів є лише бліци громадян, хоча не гріх би було почути позицію місцевої влади.

Того ж дня був матеріал про здорожчання яєць. На тему висловилися продавчині місцевого ринку та покупці, і все. До слова, спікерів з вуличних опитувань медійники «М-Студіо» підписують не просто іменами, а з поважним додатком «п.», себто «пан/пані».

Про це розкажемо детально

Та були і якісні сюжети. Показовим був матеріал від 19 червня про вшанування футболістів клубу «Хуст», який виборов «срібло» Другої ліги вітчизняного чемпіонату та в новому сезоні змагатиметься у Першій. У чотирихвилинне відео авторка вмістила пряму мову міського голови, президента Професійної футбольної ліги, голови Закарпатської асоціації футболу, головного тренера клубу, колишнього футбольного арбітра. Виглядало дуже масштабно.

За схожим принципом збудований і матеріал від 17 червня про перебіг молодіжного форуму Закарпаття. Тут знайшлося місце синхронам голови молодіжної ради при ОВА, представників Агенції з міжнародного розвитку, USAID, посадовців з обласної адміністрації. Того ж дня оприлюднений вищезгаданий сюжет про проблему утилізації сміття, де говорили й керманичі Закарпатської ОВА та облради, й екологиня, і представники компанії, що зводить у регіоні сміттєпереробний завод.

Об’ємно журналісти «М-Студіо» висвітлювали також презентацію модульного містечка для переселенців, що за допомогою меценатів звели на Ужгородщині (вийшов 21 червня), а також про відкриття цього містечка та враження нових мешканців (того ж дня).

Ще відзначимо інформативні сюжети про те, як запобігти онлайн-шахрайству (16 червня) чи про нагородження донорів у Мукачеві (наступного дня). Або про те, скільки вартує відпочинок у національному парку «Синевир» (17 червня).

Інтерв’ю багато не буває

З неновинних проєктів у моніторинговий період потрапили два. Зокрема, «Діалоги», ініційовані Ужгородським пресклубом. Третього червня ведуча спілкувалася з місцевими волонтерками про роботу з переселенцями, шостого — з єпископом Ужгородським і Закарпатським Варсонофієм та представником греко-католицької єпархії Ярославом Данком про підтримку духовенством людей, постраждалих від війни.

У випуску від 10 червня переселенки з Шахтарська на Донеччині та Харкова розповідали про те, як нині самі допомагають внутрішньо переміщеним особам. 12 червня представники поліції охорони говорили про те, як захистити від злодіїв власне помешкання, як убезпечити дітей, яку сигналізацію обрати тощо. А 14 червня на гостини прийшли психологині, які теж розповідали про підтримку переселенців та виклики і запити воєнного часу. Тривалість розмов — 20-40 хвилин.

Також в етері «М-Студіо» є проєкт «Громадський контроль», де ведучі спілкуються з гостями у тій самій студії, що й учасники програми «Діалоги». 29 травня у гості до медійників завітав священник ПЦУ Віктор Бедь, який розповідав, як церква дивиться на повномасштабну війну та нагадував, які загрози несе церква московського патріархату.

5 червня гостем був ще один представник духовенства — згадуваний вище єпископ Варсонофій, який детально розповів про перехід Православної церкви України на новий календар. Такі зміни ведуча назвала «надзвичайно класною подією».

20 червня до студії «Громадського контролю» прийшла голова молодіжної ради при ОВА Вікторія Кенідра, яка звітувала про молодіжний форум Закарпаття, що завершився напередодні. Бесіди тривали від 12 до 25 хвилин.

Зрештою, представникам «М-Студіо» необхідно  попрацювати над дотриманням балансу думок, адже однобока критика може свідчити про заангажованість. Так само треба додати й повноти інформації, щоби певні твердження не виглядали авторськими суб’єктивізмами. Із посадовцями варто спілкуватися менш улесливо, адже вони не роблять чогось надзвичайного, а, як і журналісти, виконують свою роботу. Роботу, яку у випадку обох професій, треба робити якісно та професійно.