Рецензія на фільм «Індіана Джонс і реліквія долі» / Indiana Jones and the Dial of Destiny

Можливо, сучасне покоління не дуже добре знайоме з героєм на ім’я Індіана Джонс. Але колись саме цей персонаж Гаррісона Форда уособлював цілий пласт історій про забуті скарби та далекі подорожі. Але час минав, на місце Індіани прийшли Лара Крофт, Нейтан Дрейк та інші сучасні герої. Однак гідного прощання Інді так і не отримав. «Індіана Джонс і реліквія долі» якраз покликаний стати тим самим «гідним фіналом». Розповідаємо в рецензії нижче, яким вийшло кіно.

«Індіана Джонс і реліквія долі» / Indiana Jones and the Dial of Destiny

Жанр пригода
Режисер Джеймс Менголд
У ролях Гаррісон Форд, Антоніо Бандерас, Тобі Джонс, Фібі Воллер-Брідж, Джон Ріс-Девіс, Шонетт Рене Вілсон
Прем’єра кінотеатри
Рік виходу 2023
Сайт IMDb

Індіана Джонс (Гаррісон Форд) залишив дні своєї пригодницької слави позаду. Тепер він займається викладанням історії для студентів, причому пенсія підібралася до нього впритул. Однак зустріч зі своєю хрещеницею Геленою «Вомбат» Шоу (Фібі Воллер-Брідж) обіцяє Інді нові випробування. І тепер він змушений вирушити в небезпечну подорож, щоб знайти та відновити Циферблат Архімеда (Антикітеру), який нібито може взаємодіяти з самим часом.

Звісно, протистояти Інді будуть нацисти, які ніяк не можуть змиритися з поразкою у Другій Світовій війні. Нацисти — один із головних елементів саги про Індіану Джонса, тому фінальний фільм про пригоди відомого не міг обійтися без них. Так само як і без капелюха, хлиста, різноманітних локацій, динамічного екшену з Гаррісоном Фордом і тієї самої заголовної теми.

Але подібний тип любові часто може зіграти з творцями злий жарт. Адже можливість взяти участь у роботі над улюбленою серією потенційно здатна призвести до небажання якось розвивати її внутрішні ідеї та подарувати свіжий погляд на стандартні речі. «Індіана Джонс і реліквія долі» потрапив якраз у цю пастку.

Фільм відчувається дещо застарілим, навіть «Королівство кришталевого черепа» на його тлі має більш винахідливий вигляд (нехай і не завжди якісний). Творці п’ятої частини ніби боялися зробити щось по-справжньому важливе і незабутнє. Навіть місцевий екшен, який загалом приємний і цікавий, не надто затримується у свідомості (за винятком фінального сегмента, але він радше просто несподіваний).

Індіану спробували зробити більш людяним і меланхолійним персонажем, але проявляється це в від сили двох сценах. В іншому ж ми бачимо все того ж стійкого героя, який здатний на все. В окремих сценах Форда ще омолодили за допомогою комп’ютерної графіки. Варто визнати, це один із найкращих прикладів використання CGI для такої мети в індустрії. Але лінії «Індіана Джонс уже старий» він на користь не йде.

Набагато більше уваги приковує до себе Фібі Воллер-Брідж. Її героїня вийшла вкрай живою, кожна її фраза буквально дихає енергією. Особливо на контрасті з Фордом, який і сам ніби втомився від своєї ролі, але власна зарозумілість і крутість не дозволили йому так просто розлучитися з персонажем. Свою частину глядацьких симпатій напевно отримає і Мадс Міккельсен, який ніби просто не вміє бути не чарівним.

Можна ще довго розмірковувати про місце кіно «Індіана Джонс і реліквія долі» в контексті сучасного кінематографа і культури загалом, але правда вкрай прозаїчна. Це фільм, який цілком і повністю базується на вашому почуттю ностальгії. Якщо Індіана Джонс для вас — це просто гарне ім’я, то і п’ята частина ніяких особливих почуттів у вас не викличе.

Але якщо колись саме цей персонаж Гаррісона Форда відкрив для вас світ небезпечних пригод, забутих скарбів і далеких країн, то «Реліквія долі» знову зможе подарувати вам призабуті, але важливі емоції. Тут уже зовсім не важливо, яким саме за якістю вийшов фільм. Тому що на нього підуть не заради режисерських прийомів або омолодженого Форда, а лише щоб на дві з половиною години повернути собі старі почуття і відчути себе молодшим.

Капіталізація ностальгії великими корпораціями продовжує успішно працювати. А чи так це добре — покажуть касові збори чергової хвилі продовжень і перезапусків відомих франшиз.