Часи змінюються, а підходи ні: як ставленик Арахамії Гусєв провалив управління "Укроборонпромом"

Колишній глава "Укроборонпрому" Юрій Гусєв (був на посаді з 3 грудня 2020 року по 27 червня 2023-го) запам'ятався українцям своєю фактичною бездіяльністю, приправленою ще й низкою скандалів. Але ситуація в перетвореному АТ "Українська оборонна промисловість" може і не покращитись – нового главу компанії Германа Сметаніна пов'язують із тими ж політсилами, з якими міг бути пов'язаний і Гусєв. А саме – з лідером фракції "Слуга народу" та головою наглядової ради Офісу із залучення та підтримки інвестицій Давидом Арахамією.

На цей зв'язок звернув увагу блогер Вадим Гриб. За його словами, всі глави "Укроборонпрому", який тепер перетворився на АТ "Українська оборонна промисловість" (УОП), не були незалежними менеджерами. І ситуація не змінюється на краще.

"Часи змінюються, а підходи ні. За Гусєвим стояв Арахамія, але його вигнати не можна, він же формально не у справах! Ось у цьому і вся проблема, всі знають справжні причини, а до відповідальності притягають тільки виконавців, та й то не завжди. Подейкують, що й у новому призначенні не обійшлося без Арахамії", – наголосив Гриб.

Арахамія, до речі, неодноразово публічно хвалив Гусєва за "успіхи" на посаді. Наприклад, у 2021 році лідер фракції "слуг" заявляв, що Гусєв перебуває "на своєму місці", концерн нібито показує рекордні результати.

Але чи такими рекордними були результати "Укроборонпрому" за Гусєва насправді? Аналітики Defence Express упевнені: насправді ситуація з роботою концерну була майже катастрофічною.

Першим маркером того, що з Гусєвим щось не так, стала його відмова звільнити всіх заступників попереднього глави "Укроборонпрому" Айвараса Абромавічюса, які отримували по третині мільйона гривень на місяць. Незважаючи на всі обіцянки Гусєва "розібратися", через півроку після його призначення Роман Бондар, Сергій Іванюта та Михайло Морозов продовжували працювати та отримувати свої рекордні зарплати.

Морозова не звільнили навіть після звинувачень на рівні Верховної Ради у приналежності до російських спецслужб. При цьому "Укроборонпром" Гусєва звітував про проведення якоїсь внутрішньої перевірки, яку Морозов нібито успішно пройшов.

Наступний великий скандал був пов'язаний з гелікоптерами Iroquois. Їхнє виробництво Гусєв обіцяв запустити на "Одеському авіаційному заводі", чим сильно здивував розробника вертольотів Bell Textron.

Ця компанія не лише не давала дозволу на випуск техніки, а й навіть не отримувала відповідного запиту. "Вся історія нагадувала ситуацію з "лижним інструктором", коли замість Bell Textron йшлося про справжню "скриню Пандори" з вкрай сумнівною схемою, старими вертольотами та маловідомими компаніями", – зазначають у Defence Express.

У будь-якому разі обіцянку Гусєва показати ці гелікоптери на День Незалежності виконано не було. Посаду втратив лише директор "Одеського авіаційного заводу".

Ще одне "досягнення" команди Гусєва – оновлений сайт "Укроборонпрому". Після його запуску з'ясувалося, що в концерні чомусь не знають, як виглядають танкові снаряди. На ілюстрації на новому сайті танк "Оплот" стріляв артилерійським снарядом часів Другої світової війни. Скандал змусив концерн усунути результат своєї некомпетентності.

Ще однією обіцянкою Гусєва була, зрозуміло, боротьба з корупцією. Але в каденцію Гусєва літаки "Антонова" використовували у вигляді аеротаксі за державні кошти. Польоти, зокрема, на Ан-74Т, були систематичними та здійснювалися під виглядом сертифікаційних перевірок та тренувань льотного складу.

Боротьба з корупціонерами на "Антонові" загалом не задалася. Тоді керівника держкомпанії Сергія Бичкова систематично звинувачували у корупції та схематозі навіть у співпраці з НАТО за програмою SALIS.

Але звільняти такого підозрілого менеджера Гусєв не став. На рішення глави "Укроборонпрому" не вплинуло навіть прострочення робіт із імпортозаміщенням Ан-178 для ЗСУ. У літаку залишився як мінімум допоміжний газотурбінний двигун ТА18-100 виробництва РФ.

Але найсумніші сторінки діяльності Гусєва в "Укроборонпромі" розпочалися із вторгненням в Україну Російської Федерації. Повний аналіз його діяльності в цей період поки що провести неможливо, адже війна ще триває, зазначають аналітики.

Тим не менш, очевидно, що головне завдання для керівника "Укроборонпрому" у такий час – забезпечити збереження підприємств. Деякі з них історично перебували у безпосередній близькості від кордону РФ, наприклад, у Сумській області. І тому врятувати "Шосткинський казенний завод "Імпульс" навряд чи було можливо, якщо не розпочати цей процес ще у січні 2022 року.

Натомість в "Укроборонпромі" створили Добровольче формування територіальної громади (ДФТГ) та активно піарилися. "Один з епізодів самореклами коштував життя спеціалістів одного з оборонних підприємств у Києві", – пише Defense Express.

Так, у квітні 2022 року Гусєв особисто дав добро на зйомку та взяв участь у сюжеті про роботу на одному з підприємств. Через три доби після сюжету в телемарафоні росіяни завдали удару по конкретному цеху, де тривала робота. Було знищено виробничі потужності, загинули люди.

Загалом, незважаючи на обіцянки влади ліквідувати "Укроборонпром" до кінця 2021 року, саме Гусєв цей план і не виконав. Уряд по суті дійшов висновку, що глава концерну взагалі не зробив істотних кроків у цьому напрямі.

Адже тепер перед новим керівником УОП Сметаніним стоїть рівно те саме офіційне завдання – реформувати "Укроборонпром", але, мабуть, уже "по-справжньому". Незабаром стане відомо, чи вдалося йому зробити компанію дійсно незалежною від політиків. Експерти з цього приводу налаштовані скептично.

Як повідомляв OBOZREVATEL, діяльність держконцерну "Укроборонпром" вже офіційно припинено з 29 червня 2023 року. Це сталося за два дні після звільнення Гусєва.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber . Не ведіться на фейки!