Нова вісь та битва за "Глобальний Південь": для чого Іран та Білорусь затягують у ШОС

5 травня ВООЗ оголосила про завершення пандемії COVID-19, а більшість країн світу відкрили свої кордони та активно відновлюють старі зв'язки, втрачені за кілька років вимушених обмежень. Саміт Шанхайської Організації Співробітництва (ШОС), що почався 4 липня, демонструє геть протилежні тенденції та відбувається віртуально – найцікавіше, що раптово віртуально. Офіційна причина не називається, але вона на поверхні – ніхто насправді не бажає ручкатись з токсичним автократом з Росії.

Чому саміт ШОС 2023 віртуальний

Попередній саміт ШОС у Самарканді у вересні 2022-го відбувався в офлайновому форматі й Путін на ньому був присутній. Російський диктатор конче потребував підтвердження своєї легітимності й спростування статусу вигнанця. Натомість отримав декілька болючих ударів – був змушений чекати своїх колег президентів на протокольних зустрічах, а також вислуховувати критичні настанови від старших колег з Індії, Туреччини та Китаю.

За рік ситуація для Росії та Путіна лише погіршилась:

Росіяни зав'язли у війні, яку самі й розпочали, пережили воєнний заколот "вагнерівців" та стрімко летять до економічної прірви. Нині світ консенсусно вважає, що Росія програє, вже йдуть дискусії про те, якою буде ця поразка.
Сам Путін отримав офіційний статус підозрюваного у скоєнні воєнних злочинів і став "невиїзним" – МКС у Гаазі видав ордер на арешт російського лідера, чим перекреслив його план щодо очної участі в роботі 15-го саміту БРІКС у Південній Африці.

Так само і 23-й саміт ШОС, що планувався у Нью-Делі, "несподівано" став віртуальним.

Це було зроблено вочевидь, щоб уберегти світових лідерів від репутаційних втрат від спілкування з токсичною особою, що порушує сі норми міжнародного права та шантажує світ голодом і ядерною катастрофою.

Схоже, після оголошення, що саміт-2023 буде віртуальним, у Пекіні видихнули з полегшенням. Токсичність Путіна дозволила Сі Цзіньпіну зберегти власне обличчя. Як і лідеру Пакистану, який має з Індією давній нерозв'язаний конфлікт.

Результатом віртуалізації став казус з накладанням на персону індійського прем'єра Моді, що виступав з урочистою промовою з нагоди відкриття саміту-2023, таблички звукових налаштувань. Технічні баги – ціна за небажання бачити Путіна офлайн.

Організатори саміту-2023 не впоралися зі звуком, але непогано підстрахувалися, адже на цьому заході Росію вже міг представляти взагалі не Путін, якби заколот Євгенія Пригожина вдався.

Путін спробував запевнити своїх партнерів у тому, що досі твердо контролює владу, навіть після заколоту. На Заході розцінили невдалий бунт у Росії, як момент слабкості диктатора. Натомість це може бути зовсім по-іншому сприйнято іншими авторитарними лідерами, присутніми на саміті ШОС, які раніше вже стикалися з власною боротьбою за владу.

Путін встояв і для нього це буде перший великий міжнародний захід після дуже дивного "маршу справедливості" терористів-вагнерівців. Саме про нього він змушений був розповідати у своєму виступі та принизливо дякувати лідерам ШОС за буцімто "підтримку" в дні заколоту власного кухаря. Нагадаємо, що, власне, ця "підтримка" полягала в настановах "викручуйся сам" та у висновках, що Путін – слабкий.

Розширення ШОС – для чого там Іран та Білорусь

Попри заколот Пригожина, який ще минулого тижня був головним ньюзмейкером у світових ЗМІ, у центрі уваги саміту була не Росія, а інша держава-ізгой – Іран.

Тегеран почав інтегруватися до ШОС у 2005 році, але тривалий час цей процес перебував на паузі й активізувався лише у 2021-му. У вересні 2022 року Тегеран підписав меморандум про вступ, в січні 2023-го погодив усі юридичні формальності, а 4 липня індійський прем’єр Нарендра Моді, що головує на саміті ШОС, вітав нового члена організації.

Іран став 9-м членом ШОС. Тим часом наступною може стати Білорусь. Кремлівський сателіт також тривалий час перебував у статусі спостерігача, але нарешті дозрів до підписання меморандуму про зобов'язання, що відкриває прямий шлях до членства в організації.

Для обох країн вступ до ШОС – відвертий успіх і знак того, що вони не в повній ізоляції. Особливо на тлі чергового провалу "ядерної угоди" та цілком ймовірного продовження санкцій проти Ірану європейськими країнами (головною причиною є воєнна співпраця Ірану з Росією). Білорусь членство у ШОС, звісно, не врятує, але Лукашенку буде приємно.

Москва активно підтримувала інтеграцію обох країн до ШОС, проте, вершки, схоже, знімати буде не вона, а Китай. Пекін нині активно демонструє свою міць на дипломатичній арені та посилює свій вплив на близькосхідний регіон.
Великим успіхом для Китаю стало замирення Тегерану з Саудівською Аравією, до речі, ще одним потенційним майбутнім учасником ШОС. Як і Кувейт, Мальдівська Республіка, М'янма та Об'єднані Арабські Емірати.

Китай та Індія в пошуках балансу сил

Саме Китай нині є головним актором у клубі під назвою ШОС. Пекін розглядає організацію як продовження власної "м’якої сили" та інструмент впливу. Саме тому Китай намагається розширити рамки ШОС та перетворити цю доволі аморфну структуру з фактично дискусійного клубу за інтересами на щось більше.

Про такі спроби свідчить актуалізація деяких форматів під егідою ШОС, наприклад засідання глав МЗС країн-учасниць. Проте, лідерство Китаю не є однозначним. І мова тут зовсім не про Росію. За баланс сил у ШОС відповідає давній противник і конкурент – Індія.

Індія, на відміну від більшості членів ШОС, є демократією, вміло балансує та вміє знаходити спільну мову з усіма "полюсами впливу". Це підтверджують і нав'язані Росії розрахунки за нафту в малоліквідних індійських рупіях, економіка, що зростає, та тріумфальний візит прем'єра Моді до США.

Ключовим пріоритетом для Індії на саміті є збалансування зв'язків із Заходом і Сходом, адже у вересні Делі також прийматиме саміт G-20. Це також платформа для Моді щодо глибокої взаємодії з країнами Центральної Азії.

"Індія досягла успіху в цьому типі зовнішньої політики, коли вона одночасно має справу з усіма", – вважає Дерек Гроссман, аналітик з питань Індо-Тихоокеанського регіону.

Водночас обмеження ШОС полягає в тому, що Китай і Росія намагаються перетворити її на антизахідне угруповання, а це не відповідає незалежній зовнішній політиці Індії.

Візит Моді до США називають успішним для Індії / фото пресслужби Білого дому

Як Росія хоче використати "Глобальний Південь"

Демонструвати свою легітимність Путіну доведеться у віртуальному форматі, без дагестанської масовки, виключно за допомогою лексики, з чим у президента Росії очевидні проблеми – лідерам ШОС не надто близька історія про "гумову попу" та інші "скрєпи", а тому доведеться платити.

Власне, цим Росія і займається.

В умовах санкцій, які повільно вбивають російську економіку, путінські технократи обрали єдиний можливий шлях виживання – відмови від розрахунків у доларах і євро, а також збільшення товарообігу з країнами так званого "Глобального Півдня", зокрема, й з державами ШОС.
Нині Росія активно продає свої газ і нафту Китаю та Індії та робить це зі значною знижкою. Цікаво, що російська нафта в Індії не затримується, а йде далі до ЄС, але вже з "очищеною репутацією".
Інші держави ШОС активно допомагають Росії обходити санкції та стали учасниками програми так званого паралельного імпорту, зокрема, й товарів подвійного призначення.

"Колективному Заходу", а особливо Україні така позиція "Глобального Півдня" не подобається. Та варто визнати, що ці країни діють у власних інтересах, маючи власні уявлення щодо природи добра та зла, а також ролі того самого "Заходу" в міжнародних відносинах, зокрема, у подіях XIX – XX століття.

У Москві цей прагматичний і відверто цинічний підхід традиційно вважають проросійським і це дає підстави умовній Захаровій волати "весь світ за нас". Проте, реалії інші. "Південь" так робить, тому що йому фактично дуже вигідне ось це висмоктування з Росії, як колись з цинського Китаю у XIX столітті, усіх соків, до того ж – за безцінь.

'Business as usual', він же "бізнес на крові" може зупинити контроль за виконанням 11-го пакету санкцій, коли стане так, що торгівля з Росією може принести більше шкоди, ніж прибутку. Проте, процес цей буде надзвичайно складним і стане справжнім викликом.