Вплив війни: як оцінюють українці свій добробут

Попри значне зниження доходів і підвищення рівня безробіття загальна самооцінка становища родини в Україні залишається приблизно на такому ж рівні, як і до повномасштабного вторгнення РФ.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані всеукраїнського опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 26 травня – 5 червня 2023 року.

Як зазначається у пресрелізі, об’єктивно фінансова ситуація українців після початку повномасштабної війни дуже сильно погіршилася. Нещодавнє опитування КМІС показує, що 64% українців відчувають зниження доходу, а 27% унаслідок вторгнення втратили роботу, значна кількість втратили майно і житло.

Водночас як зазначають у КМІС, самооцінка населенням свого добробуту практично не змінювалася після російського вторгнення і тримається на приблизно подібному рівні. Зокрема, частка респондентів з дуже низьким рівнем фінансового становища (їм не вистачає грошей навіть на їжу) становила 9% перед вторгненням, а станом на травень 2023 року становить 7%.

"Утім, потрібно враховувати, що зараз ще є 33% респондентів з низьким добробутом (їм вистачає грошей на їжу, але купувати одяг вже важко – ред.), тобто загалом наразі в Україні 39% мають "дуже низький" або "низький" добробут (перед вторгненням аналогічний показник становив 41%)", – констатують у КМІС.

Частка людей з "середнім" добробутом (коли вистачає грошей на їжу та одяг, і люди можуть дещо відкладати, але цього не вистачає, щоб купувати дорогі речі, такі як холодильник або телевізор) у період між лютим 2022 року і травнем 2023 року була доволі стабільною – на рівні 35-36%.

Частка людей з "високим" добробутом (вони можуть дозволити собі купувати деякі дорогі речі, такі як телевізор або холодильник; а також ті, хто можуть дозволити собі купити все, що захочуть) становила 22% перед вторгненням, після вторгнення знизилася до 16-17%, але станом на травень 2023 року повернулася до рівня 23%.

"Попри об’єктивне зниження доходів двох третин населення України самооцінки добробуту майже не змінилися, бо запити людей під час війни суттєво знизилися, вони частіше задовольняються тим, що мають, і вважають, що їм вистачає на їжу чи одяг навіть за істотного зниження доходів", – зазначають у КМІС.

Як зауважив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування, самооцінка населенням свого фінансового становища є важливим виміром стійкості, оскільки Росія не відмовляється від ідеї "організувати" в Україні гуманітарну катастрофу та соціально-економічний колапс для того, щоб примусити до капітуляції.

"Утім, попри значне зниження рівня доходів і підвищення рівня безробіття, загальна самооцінка становища родини, як ми бачимо, залишається на такому ж рівні, як і до вторгнення. Завдяки власним фізичним та емоційним ресурсам та волі до перемоги, а також завдяки потужній підтримці наших західних друзів українці демонструють стійкість у перенесення складнощів сьогодення для досягнення омріяної мети – вигнання ворогів, відбудови України та повноцінного приєднання до європейської родини”, – додав він.

КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус" методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитано 2013 респондентів, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (від 18 років) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). Опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%; 2,1% – для показників, близьких до 25%; 1,5% – для показників, близьких до 10%; 1,1% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Водночас у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.