Прогрес для людини чи людина для прогресу?

В середині червня на просторах інтернету промайнула інформація, що в Кенії збирачі чаю знищують роботів, через котрих люди залишаються без роботи. Деякі з роботів спроможні замінити до сотні осіб та здешевити процес збирання чаю з одинадцяти до трьох центів за кілограм. Вандалізмом зайнялися насамперед працевлаштовані особи, задля запобігання скорочень в майбутньому. Працівники спалили десять роботів-збирачів, що належали компанії Lipton, сума збитків склала 1,2 мільйона доларів. Лише в одному регіоні Керичо машини за десять років замінили 30 тисяч працівників. Місцева влада рекомендує агрохолдингам хоча б 40% чаю збирати ручним методом.

Ця непримітна на перший погляд подія, все ж вимагає більш детального розгляду в контексті останніх технологічних досягнень в розробці штучного інтелекту. Одразу зазначу, що жодним чином не є противником технологічного розвитку і в написанні даного тексту активно користувався сучасними гаджетами. Метою публікації є насамперед ускладнення погляду на технології, розгляд можливих сценаріїв розвитку подій довкола них, прогнозування можливих ризиків та головне - розширення дискусії.

Всі активні учасники розробки ШІ говорять про наближення нової технологічної революції і відкрито стверджують, що ми станемо свідками скорочення потреб економіки в людській праці. Подібне траплялося й в минулому, особливо в часи науково-технічної революції 18-19 століть, коли зникала низка професій. Боротьба людей проти впровадження новітньої техніки в господарстві також була розповсюдженим явищем в минулому. Технології несли й нові вимоги по відношенню до власного використання, що генерувало нові робочі місця та зайнятість, від людини вимагалася перекваліфікація, часто шляхом тривалого навчання. Але як говориться: «диявол криється в деталях».

До середини 20го століття технологічний розвиток взагалі не встигав за потребами людства в забезпеченні базових умов життя, починаючи з запобігання голоду, що переслідував людство всю історію і закінчуючи медициною. Технології несли насамперед зростання коефіцієнту корисної дії (ККД) людини, на що існувала крайня необхідність.

18-19 століття були часом активної колонізації європейцями всієї земної кулі, що супроводжувалося експансією капіталістичної форми господарювання. Європа формувалася як центр виробництва, в той час як експлуатація ресурсів та популяризація (частіше агресивне насаджування) західної культури й способу життя в колоніях, формувало колосальні ринки збуту. Масштабування виробництва, вдосконалення транспорту та оптимізація логістики сприяли здешевленню товарів і як результат попит постійно переважав пропозицію.

Після повного задоволення базових людських потреб, в другій половині 20го століття економічний розвиток забезпечувався насамперед популяризацією культу споживання серед західного суспільства та переміщенням виробничих потужностей в регіон південно-східної Азії. Виробництво й тоді потребувало залучення значних обсягів людської робочої сили, відповідно збагачувало тамтешні суспільства й в решті решт дозволило сформувати так званий «другий золотий мільярд».

В минулому яскраво спостерігається три закономірності:

• Постійна експансія капіталістичної форми господарювання, без котрої вона не здатна розвиватися;
• Виробництво знаходилися в позиції наздоганяючого за потребами людини;
• Науково-технічний розвиток підвищував людський ККД.

Таким чином в минулому технології доповнювали людину, підвищували продуктивність людської праці і що найважливіше розширювали межі людської діяльності та творчості. Можливо навіть стверджувати, що науково-технічний розвиток акумулював людське населення підвищуючи його продуктивність, на відміну від досить примітивної сільськогосподарської праці, котрою людство займалося до того. Це прискорило процес урбанізації, не дарма місто та співвідношення міського до сільського населення є одним з показників розвитку цивілізації.

Починаючи з 2007 року світова економіка знаходиться в режимі турбулентності. Надії покладаються на розвиток Африканського континенту та економічний ривок Індії. Але події в Кенія яскраво демонструють що вже зараз людська праця програє роботам в дешевизні та ефективності. Яким же буде ефект поєднання штучного інтелекту та робото-техніки? Хвиля скорочення захлисне не лише «синіх», а й «білих комірців». Економічний розвиток Індії та країн Африканського континенту може бути реалізований з мінімальним залученням місцевого населення, котре активно зростає. Таким чином благополуччя населення не зміниться, купівельна спроможність залишиться мізерною. Як мінімум не здійсниться формування нового ринку збуту для товарів світового виробництва, як максимум відбудеться соціальний вибух. В умовах глобальної економіки це впливатиме на передові держави, де й без того зростає соціальна напруга через інфляцію, скорочення фактичних доходів та зростання пенсійного віку. Від впливу технологій працівники там теж не застраховані, що підкине «дров у вогонь». Деякі країни тестують виплати базового соціального доходу, але яка кількість держав спроможних на подібне? Як щодо України, громадянами котрої ми є? Зменшення доходів скорочує споживання, що негативно впливає на виробництво і відповідно зменшує доходи працевлаштованих, котрі теж починають економити, і так по колу. Важливо пам’ятати, в сучасному глобалізованому світі всі зміни та явища реалізовуються набагато швидше ніж у минулому, тому будь-яка подія в одному кінці світу спроможна одразу викликати непередбачувані наслідки глобального масштабу.

Сама ідея прогресу є продуктом мислення епохи Модерну і являється важливою складовою міфотворення будь-якої утопічної ідеї. Якщо попередньо утопічні марення вбачали будівництво «раю на землі» для кожної людини і людства в цілому, то до 20го століття роль людини в будівництві «раю» звелася до статистичної одиниці у розрахунках, котра часто ставала зайвою, або котрою можливо було знехтувати. Технічний прогрес від розширення людських можливостей та покращення умов життя, дійшов до розширення можливостей «ліквідації статистичних похибок». Ядерні технології є яскравим прикладом як різні методи її використання спроможні або забезпечувати мільйони людей дешевою електрикою, або лишати ті ж мільйони життів. Всі «побічні ефекти» досить часто стають очевидними з плином часу.

Учасники розробки ШІ часом нагадують фанатиків, вони впевнено говорять про загрозу втрати доходу людьми. Та чи замислюються вони про власну участь? Історія яскраво демонструє що бажаючі «розпалити вогнище революції» часто ставали «дровами для розпалки» і чи не будуть вони потім в перших рядах протестувальників? Відштовхуючись від науково-технічного розвитку минулого, робляться припущення що нові технології згенерують нові робочі місця. Та чи в достатній кількості? Очевидно що жителі Кенії скептично до цього відносяться.

Наступне припущення - людство порине у світ віртуальної реальності, що зараз яскраво описується в художній літературі та кінематографі. По-перше, межі людського вибору неосяжні. По-друге, технологія ВР вже тривалий час не виходить за межі розважальної індустрії, при цьому залишається дорогою забаганкою. Технологія вкрай вимоглива і при найменших похибках в її роботі людський вестибулярний апарат неймовірно страждає. Та й постійне перебування тисяч або мільйонів людей у віртуальному світі вимагає неймовірних ресурсів, що в свою чергу, потребує певної комерційної чи іншої користі для організаторів, котра наразі не прослідковується зовсім.

Сподівання що ШІ буде спроможний вирішити подібні задачі виглядає вкрай скептично, що було описано в публікації «ПЕРШ НІЖ НАДІЛЯТИ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ СВІДОМІСТЮ ВАЖЛИВО ЗРОЗУМІТИ ЧИ ТИ ЯВЛЯЄШСЯ ОСОБИСТІСТЮ». Або якщо можливості ШІ у витісненні людської робочої сили будуть переважати швидкість вирішення ним подібних задач, то наслідки теж будуть катастрофічними. Найнебезпечніша людина та, котрій нічого втрачати, а коли таких людей безліч…

Новий технологічний устрій виглядає мало сумісним з сучасним мисленням та з самим поглядом на людину як на ресурс. Жодним чином не являюся фаталістом і цілковито усвідомлюю що можу не знати певних явищ чи фактів, головна мета публікації - заохочення мислення та дискусії. На мою думку, існує необхідність переосмислення цінності людського життя і дати відповідь на запитання – прогрес для людини чи людина для прогресу? Безліч ідей надихалися минулим людським досвідом, вбачаю корисним досвід Античної Греції, де головним недоліком було рабовласництво. Поєднання штучного інтелекту та робото-техніки дозволяє повністю вивільнити людину для творчої та громадської діяльності.

Це наш шанс відірвати очі від обладнання та моніторів, і вільно озирнутися довкола. Можливо навіть скерувати погляд в нічне зоряне небо…