Вчений про загрозу теракту на ЗАЕС: Ризики великі, але другого Чорнобиля не буде

Останнім часом все більше розмов про те, що буде, якщо росіяни скоять терористичний акт на Запорізькій АЕС. Почалось обговорення потенційних наслідків і ризиків від такої аварії, і ці розмови відверто лякали людей, адже уявлялось ледь не повторення чорнобильського сценарію.

KP.UA поспілкувалась із доктором технічних наук, професором Інституту атомної та теплової енергетики КПІ ім. Ігоря Сікорського Володимиром Борисенко та дізналася про ризики можливої ​​загрози.

- У якому технічному стані зараз ЗАЕС?

- Всі енергоблоки, які експлуатувалися на ЗАЭС, знаходяться в так званому стані «холодної зупинки». Тільки 5-й блок станції, який росіяни не дозволяють перевести в такий же стан, що й інші, зараз функціонує в стані "гарячої зупинки".

- А в чому відмінність цих зупинок?

- На 5-му реакторі ("гарячому") обладнання перебуває у більш активному стані, температура на першому контурі 270 градусів за Цельсієм, відповідно тиск понад 100 атмосфер. Всі інші («холодні») в більш щадному режимі - температура 50-60 градусів, і вони розгерметизовані (деякі). Це безпечніший стан.

- Крім реакторів, які ще об'єкти знаходяться на станції?

- Сховище відпрацьованого ядерного палива - 174 контейнери, і це близько 2000 тонн палива. Все це знаходиться у відносно "холодному" стані. Для його охолодження достатньо повітря, доступного завдяки спеціальній вентиляційній системі.

На енергоблоках палива менше, але воно знаходиться у більш небезпечному стані, тому що відносно недавно (більше 9 місяців) було в робочому стані. Тому воно потребує постійного інтенсивного охолодження, в тому числі і водою, за недостатню кількість якої зараз багато хто і турбується через руйнацію Каховської ГЕС. 

- Отже, основна небезпека може бути саме від ризику пошкодження контейнерів із паливом?

- Ймовірно, якщо справа дійде до конкретних дій з їхнього (російських військових. - Ред.) боку, то вони зачеплять або сховища відпрацьованого ядерного палива, або сховища радіоактивних відходів (це не так критично).

- Чи можна спрогнозувати наслідки такої аварії?

- При сценарії, якщо будуть пошкоджені контейнери у сховищі відпрацьованого палива, це буде локальна радіаційна аварія. Вибуховою хвилею радіоактивні речовини, які були там, зможуть потрапити в оточуюче середовище, якщо будуть зруйновані контейнери. Але паливо там знаходиться в так званому м’ягко летючому стані. Паливо відносно холодне, тому ці продукти не будуть виходити так інтенсивно, як при гарячому стані. І все це обмежиться 1-3 кілометрами, куди дістане ця вибухова хвиля і донесе ці уламки.

- Порівняння з Чорнобильською трагедією наскільки коректні у цьому випадку?

- Абсолютно некоректні. Таких катастрофічних наслідків не буде. Там йшлося про тисячі забруднених кілометрів, а 30-кілометрова зона навколо ЧАЕС досі залишається непридатною для якогось виду сільськогосподарської діяльності. Тут йдеться про кілька кілометрів.

Важливо!

Чи потрібно приймати йодид калій?

- В ЗМІ час від часу з’являється інформація про йодид калію, мовляв, потрібно, щоб він обов’язково був в аптечках і споживався. Знаходитись в аптечках він, звісно, може. Але споживати його немає ніякої потреби, тому що йод радіоактивний, тобто найбільша загроза, ізотоп 131-й йоду, утворюється тільки при працюючому реакторі. Реактори майже рік не працюють, тому там ніякого йоду радіоактивного немає. Точніше, є, але в кількості, яка в мільярди разів менша за ту, якою вона була б з працюючим блоком. Шкоди для здоров’я практично не буде. Високочутливі пристрої можуть зареєструвати його активність на рівні декількох десятих, а може й сотих Беркелей на один кубічний метр. Дуже й дуже мала кількість, яка не несе загрози і буде в сотні разів менша за так звані ГДК (гранично допустимі концентрації), - зазначає Володимир Борисенко.

Також можна виключити й іншу групу найбільш шкідливих матеріалів, що утворюються при ядерних аваріях, – це так звані радіоактивні благородні гази.

- Це радіоізотопи, які першими досягають максимальних рівноважних концентрацій в паливі під час роботи ядерного реактора. Вони короткоживучі, живуть умовну годину-добу-тиждень. Вони швидко розпадаються після зупинки реактора. Їхня особлива характеристика – вони є легко летючі, бо це гази, вони вступають в різні сполуки з оточуючими речовинами і можуть розповсюджуватись з повітрям. Ну і від них, відповідно, є опромінювання.

Порада від експерта

Тож що робити, якщо трапиться найгірше? Які заходи слід вжити, щоб мінімізувати шкоду власному організму, якщо ви знаходитесь в зоні ураження?

- Найбільш імовірний сценарій при отриманні інформації про аварію на ЗАЕС - в перші години знаходитись у себе вдома, а не на вулиці, щоб не потрапити під опромінення. Й тут мова більше не про зовнішнє опромінення, яке переноситься повітрям. А саме щоб не надихатися, вберегти себе від потрапляння маленьких частинок пилу до легень. Бо при потраплянні туди, вони там залишаться і осядуть. А звідти рознесуться до критично важливих органів, потраплять до м’яз і кісток. Щоб такого не відбулось, вдома зі своїх запасів потрібно вживати чисту воду. І бажано, щоб у приміщенні не було ніяких протягів, які могли б цю пилюку затягнути в ваше приміщення, - радить Володимир Борисенко.