Війна в Україні та спад у світовій економіці: чи є тут зв'язок

Прогнози для світової економіки постійно змінюються з поганих на погані і навпаки. А війну в Україні часто називають серед основних причин не найкращого стану економік у всьому світі. Але чи так це насправді і чи справді війна в нашій країні може мати такий глобальний вплив? Ці питання KP.UA обговорила із експертами.

Міжнародні прогнози

Прогноз від Департаменту ООН з економічних та соціальних питань, опублікований у середині травня, пообіцяв світовій економіці повільне зростання та високу інфляцію. Експерти ООН дещо підвищили свій попередній прогноз на 2023 рік і вважають, що зростання світового ВВП цього року може становити 2,3%. Але це значно нижче за прогнози в 3,1%, які давалися до пандемії.

Прогноз на 2024 рік фахівці знизили до 2,5%, зазначивши, що тривалі наслідки пандемії і структурні макроекономічні проблеми, як і раніше, негативно впливають на глобальні економічні показники.

Очікується, що економіка США 2023-го зросте на 1,1%, ЄС – на 0,9%, а Китаю – на рекордні 5,3%. Водночас прогнози зростання для багатьох країн, що розвиваються, були переглянуті у бік зниження.

Щодо країн – колишніх республік СРСР, то тут, на думку експертів ООН, на перспективи насамперед впливає повномасштабне вторгнення Росії в Україну та його економічні наслідки – як катастрофічні руйнування в Україні, так і санкції проти РФ. Зокрема, російська економіка у 2023 році незначно скоротиться, на українську чекає стагнація, а, наприклад, експортерів нафти – Казахстан та Азербайджан – може чекати зростання ВВП, зумовлене зростанням цін на нафту.

На початку червня з колегами із ООН загалом погодилися і в Світовому банку. Згідно з прогнозами СБ російський ВВП за підсумками цього року знизиться на 0,2%, а зростання світової економіки становитиме 2,1%.

Як повідомляється у доповіді Світового банку про перспективи глобальної економіки, темпи зростання США у 2023-му сповільняться до 1,1%, у єврозоні – до 0,4%. Країнам з економіками, що розвиваються, за винятком Китаю, Світовий банк передбачає зростання ВВП на 2,9%, а від китайського ВВП очікують зростання в 5,6%.

Ціни на мідь як індикатор

Днями міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings переглянуло оцінки вартості залізної руди, кольорових металів та вугілля на короткострокову та середньострокову перспективу. Зокрема, було знижено прогнози щодо цін на мідь, алюміній, цинк та енергетичне вугілля, тоді як прогнози вартості залізної руди та золота зросли. І це теж експерти називають ознакою рецесії, що наближається.

Як пояснив у коментарі аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ, мідь вважається індикатором зростання промислового виробництва, а динаміка цін на неї говорить про стан світової економіки.

- Мідь є одним із центральних промислових металів, - зазначив експерт. - І, як показують дослідження, за падінням цін на мідь у 70% випадків відбувається падіння або якоїсь дуже великої економіки, або світової.

Війна в Україні як джерело нових можливостей

Думки вітчизняних експертів щодо впливу повномасштабної війни в Україні на світову економіку розділились. Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що війна призвела до великої інфляції у світі, оскільки було розірвано багато міжнародних зв'язків.

– Санкції призвели до зростання цін у світі, перш за все на енергетичні ресурси та продукти харчування, – каже Охріменко.

Про безумовний вплив війни на світову економіку, причому зовсім не негативний, каже економіст Владислав Банков. За його словами, це призвело до зростання ВПК у низці країн, Китай та Індія забезпечують себе дешевою російською нафтою, "Газпром" втратив домінуюче становище на європейському ринку, а Грузія, Вірменія та Казахстан отримали зростання ВВП за рахунок того, що стали основними операторами для обходу санкцій... Плюс європейські країни отримали мільйони кваліфікованих працівників, які легко інтегруються, порівняно з традиційними мігрантами, і вимагають мінімальну соціальну підтримку.

Багатьом країнам вдалося не лише компенсувати ризики, пов'язані з війною, а й знайти нові можливості, погоджується Олексій Кущ. Причому йдеться не лише про збільшення замовлень та, відповідно, дохід європейському та американському ВПК.

Наприклад, США наростили постачання енергоресурсів на європейські ринки, насамперед зрідженого газу.

Саудівська Аравія в умови видавлювання Росії зі світового ринку енергоресурсів отримала колосальний карт-бланш і настільки зміцнила свої позиції, що дозволяє навіть вести відносно незалежну політику стосовно Вашингтона.

Сама РФ активно намагається зайняти нашу нішу в експорті агропродукції. Якщо раніше вони продавали хіба що ячмінь та овес, то зараз нарощують виробництво кукурудзи та соняшнику, аби замінити українські постачання на індійському та китайському ринках. До речі, нагадує експерт, витісняти нас із цих ринків вони намагалися ще до війни.

Прямого зв'язку немає

Водночас економісти зазначають, що останнім часом вплив війни в Україні на світову економіку пішов на спад.

– Основними ефектами були підвищення цін на енергоресурси, порушення логістичних маршрутів, заборони постачанням певних товарів та послуг через санкції, – зазначив у розмові з KP.UA аналітик Данило Монін. - Наразі фактор енергетики фактично нівельований – ціни впали нижче, ніж до початку війни. Санкції обходяться через паралельний імпорт, використовуються інші країни та логістичні маршрути. Тому війна в Україні поступово йде зі світового економічного порядку денного.

Олексій Кущ взагалі вважає, що між світовою рецесією та війною в Україні немає жодного зв'язку – просто так співпало за часом.

– Світова економіка взагалі перестала помічати війну в Україні, – каже аналітик. – Це можна легко відстежити за фондовими індикаторами. Наприклад, ми маємо постійний ризик закриття зернового коридору, під питанням майбутній експорт, а ціни на зерно не зростають. Висадили в повітря дамбу Каховської ГЕС, постійні розмови в інформаційному просторі про вибух ЗАЕС, про застосування в Україні тактичної ядерної зброї – але все це ніяк не відбивається на фондових індексах.

З огляду на те, що українська економіка становить близько 0,25% світового ВВП, навіть її повна руйнація на світовій економіці ніяк не позначиться, продовжує Кущ. Очевидно, якщо Захід пішов на санкційні обмеження РФ, то втрату українського ринку він точно переживе.

– Водночас Україна займає суттєву частку в експорті сировинних товарів, – каже Кущ. - Тому війна в нашій країні переважно впливає на ціни на зерно, кукурудзу, а також соняшникову олію, де ми взагалі номер один у світі. Невеликий вплив ми маємо на ринок залізної руди і металів. Україна має суттєві запаси титану, тож і тут можемо впливати на світовий ринок. До речі, ми відіграємо свою роль у досить специфічних сферах. Наприклад, в Одесі виробляється спеціальний газ, який використовується у промисловому виготовленні чипів. І коли підприємство в Одесі зупинялося, це призводило до збоїв у світовому виробництві мікросхем.

Криза перехідного періоду

То що так підірвало «здоров'я» світової економіки, якщо не війна в Україні?

Олексій Кущ упевнений, що світова рецесія пов'язана з болючим переходом з п'ятого технологічного укладу в шостий, у якому будуть об'єднані результати нано-, біо-, інформаційних та когнітивних технологій. Дізнатися про те, що він прийшов, ми зможемо з появою нового продукту в масмаркеті - аналогічного смартфону, комп'ютеру чи автомобілю. Деякі сподівання покладаються на штучний інтелект. Але поки що такого продукту немає, а старий масмаркет уже не може бути фактором зростання. І ось на такому стику завжди відбувається криза.

– Світова економіка циклічна, і сьогодні вона впритул підійшла до нового довгострокового циклу Кондратьєва *, який становить близько 40 років, – каже Кущ. - Початок цього циклу прогнозувався на 2018-2020, але, ймовірно, старт був зміщений пандемічною кризою.

Завдяки сучасній монетарній політиці рецесія, цілком можливо, пройде у вигляді «розмитого контуру» – тобто статистично рецесія не станеться, але зростання буде вкрай анемічним, продовжує експерт. Як поведуть себе ціни на сировину, поки не зрозуміло, але кореляція між зростанням світової економіки та цінами на сировинні товари вже не буде яскраво виражена. Швидше за все, ми спостерігатимемо парадоксальну модель сировинних ножиць: зростання цін на енергоносії на тлі анемічного збільшення цін на аграрну сировину та застою цін на метал. А це загрожує збільшенням собівартості нашої продукції та втратою цінової конкурентної переваги на зовнішніх ринках. При цьому українська економіка страждатиме не лише через дешевий сировинний експорт, а й на відносно дорогий сировинний імпорт, насамперед енергетичний.

* Цикли Кондратьєва - періодичні цикли спадів та підйомів сучасної світової економіки, які тривають 45-60 років. Описані у 1920-х роках економістом Миколою Кондратьєвим.