Доктор Смерть: історія лікаря, який вбивав своїх пацієнтів заради задоволення

Британський лікар Гарольд Шипман увійшов в історію як зухвалий серійний вбивця на прізвисько Доктор Смерть.

Лікарі мають допомагати людям, коли вони найбільше цього потребують. Однак доктор Гарольд Шипман довів, що медики не завжди рятують життя і став одним із наймасовіших серійних убивць в історії Великої Британії.

В матеріалі ТСН.ua зібрані всі подробиці життя та кривавої діяльності вбивці в білому халаті. 

Гарольд Шипман спочатку діагностував своїм пацієнтам хвороби, яких у них не було, а потім вводив їм смертельну дозу діаморфіну. Приблизно 250 людей, які загинули від його руки між 1975 і 1998 роками, не здогадувалися, що їхній візит до лікаря Шипмана був останньою дією в їхньому житті.

Хто такий Гарольд Шипман і як він почав займатися медициною та вбивствами

Гарольд Шипман народився в Ноттінгемі у 1946 році. Він був перспективним учнем у школі та досяг успіхів у спорті, зокрема в регбі.

Але хід життя Шипмана змінився, коли йому було всього 17. Того року його матері, з якою Шипман був дуже близький, поставили страшний діагноз — рак легенів. Поки вона лежала при смерті в лікарні, Шипман уважно спостерігав, як лікар полегшив її страждання, вводячи їй морфій.

Пізніше експерти припускали, що це був момент, який надихнув його на садистські способи вбивств. 

Після смерті матері Шипман одружився з Примроуз Мей Окстобі під час навчання в медичній школі університету Лідса. У пари було четверо спільних дітей, і життя Шипмана здавалося нормальним.

Він закінчив навчання в 1970 році і почав працювати молодшим лікарем, але швидко піднявся по кар’єрних сходах і став лікарем загальної практики в медичному центрі в Західному Йоркширі.

Саме тут у 1976 році Шипман вперше зіткнувся з проблемами із законом. Молодого лікаря спіймали під час підроблення рецептів на демерол — опіоїд, який зазвичай використовують для лікування сильного болю. Шипман став залежним.

Його оштрафували, звільнили з роботи та зобов’язали відвідувати реабілітаційну клініку в Йорку.

Гарольд Шипман, здавалося, швидко встав на ноги та повернувся до роботи в медичному центрі Доннібрук у Гайді в 1977 році. Він працював тут наступні 15 років, перш ніж у 1993 році заснував індивідуальну практику. Він здобув репутацію хорошого лікаря серед своїх пацієнтів і в своїй громаді. 

Але ніхто не знав, що в цей самий час “добрий лікар” таємно вбивав своїх пацієнтів.

Жахливі злочини “доброго лікаря”

Був березень 1975 року, коли Шипман прийняв свою першу пацієнтку, 70-річну Єву Лайонс. Це було за день до її дня народження.

У той час Шипман отримав достатньо діаморфіну, щоб убити сотні людей, хоча ніхто навіть не знав про його залежність до наступного року.

Хоча тогоріч Шипмана звільнили за підробку рецептів, його не виключили з Генеральної медичної ради, регулюючого органу лікарів. Натомість він отримав лист-попередження.

За словами дослідників, Шипман багато разів припиняв і відновлював свою вбивчу діяльність протягом десятиліть терору. Але його метод вбивства завжди залишався незмінним. В центрі його уваги були вразливі верстви населення: його найстаршою жертвою була 93-річна Енн Купер, а наймолодшою ​​— 41-річний Пітер Льюїс.

Потім Доктор Смерть давав своїм жертвам смертельну дозу діаморфіну і або спостерігав, як вони помирають на місці, або відправляв їх гинути додому.

Загалом вважається, що він убив 71 пацієнта, працюючи в клініці Доннібрука, а решту — під час своєї індивідуальної практики. Серед його жертв 171 жінка і 44 чоловіки.

Однак у 1998 році гробарі в його громаді Гайд помітили надто високу смертність серед пацієнтів Шипмана, а потім в сусідньому медичному центрі виявили, що смертність його пацієнтів була майже вдесятеро вищою, ніж у них.

Медики викликали поліцію Великого Манчестера. Це могло бути кінцем терору Шипмана, але ні. 

Поліцейське розслідування не змогло провести найелементарнішу перевірку, включно з тим, чи мав Шипман судимість. Якби вони запитали медичну комісію, що було в його досьє, вони б виявили, що в минулому він підробляв рецепти.

Хитрому Шипману також вдалося замести сліди, додавши фальшиві хвороби до записів своїх жертв. У результаті розслідування не знайшло приводів для занепокоєння, і Доктор Смерть отримав можливість продовжувати вбивати.

Жорстоке вбивство, яке остаточно викрило Гарольда Шипмана

Злочини Шипмана були нарешті розкриті після того, як він зробив помилку, спробувавши підробити заповіт однієї зі своїх жертв, 81-річної Кетлін Гранді — колишнього мера свого міста Гайд.

Після того, як Шипман ввів Гранді смертельну дозу діаморфіну, він вибрав поле “кремація” в її заповіті, щоб приховати докази. Потім він використав свою друкарську машинку, щоб повністю виписати її сім’ю із заповіту, залишивши все йому.

Проте Гранді поховали, а її дочку Анжелу Вудрафф повідомили про заповіт місцеві адвокати. Вона одразу ж запідозрила нечесну гру та звернулася до поліції.

Вудрафф сказала про ситуацію: “Все це було неймовірно. Думка про те, що мама підписує документ, залишаючи все своєму лікарю, була безглуздою”.

Згодом тіло Гранді було ексгумовано в серпні 1998 року, і в її м’язових тканинах знайшли діаморфін. Шипмана заарештували 7 вересня того ж року.

Протягом наступних двох місяців було ексгумовано тіла ще 11 загиблих.  Поліцейський експерт також перевірив операційний комп’ютер Шипмана і виявив, що він зробив неправдиві записи, щоб підтвердити підроблені причини смерті, які він вказав у свідоцтвах про смерть своїх жертв.

Водночас Шипман наполягав на тому, що Гранді була залежною від таких наркотиків, як морфій чи героїн, і вказав на свої нотатки як доказ цього. Однак поліція виявила, що Шипман написав замітки на своєму комп’ютері вже після її смерті.

Потім поліції вдалося перевірити ще 14 випадків, коли Шипман вводив смертельні дози діаморфіну, фальшиво реєстрував смерть пацієнтів і підробляв їх історію хвороби, щоб показати, що вони все одно помирають.

Гарольд Шипман завжди заперечував вбивства та відмовлявся співпрацювати з поліцією чи кримінальними психіатрами. Коли поліцейські намагалися допитати його або показати йому фотографії своїх жертв, він сидів із закритими очима, позіхав і відмовлявся дивитися на будь-які докази.

Поліція могла звинуватити Шипмана лише в 15 вбивствах, але, за різними оцінками, кількість його вбивств становить від 250 до 450.

Самогубство Шипмана у в'язниці

У 2000 році Шипмана було засуджено до пожиттєвого ув'язнення в тюрмі Манчестера з рекомендацією ніколи не випускати його на волю. Потім його перевели до Вейкфілдської в'язниці у Західному Йоркширі, де він покінчив життя самогубством. 13 січня 2004 року, напередодні свого 58-річчя, Шипмана знайшли повішеним у його камері.

Перед цим він сказав своєму офіцеру пробації, що думає про самогубство, щоб його дружина отримувала його пенсію та одноразову допомогу.

Зі смертю Шипмана постає питання, чому він убивав. Було висунуто ряд теорій — деякі кажуть, що він, можливо, мстився за смерть своєї матері, інші висловлюють думку, що він вводив людям похилого віку діаморфін як спосіб проявити співчуття.

Проте є й твердження, що Доктор Смерть мав комплекс Бога і просто потребував довести, що він може забирати життя так само, як і рятувати їх.