«Нічого розміновано не було: «УП» першою поспілкувалась з військовим, який мав підірвати мости на Чонгарі

«Українська правда» оприлюднила інтерв’ю з українським військовим Іваном Сестриватовським, який мав у ніч на 24 лютого 2022 року підірвати мости біля Чонгару на межі Кримом. Сестриватовський стверджує, що мостів ніхто не розміновував, а підірвати їх не вдалось через ворожу диверсійну групу або пошкодження дротів підриву.

«УП» стверджує, що за понад рік офіційне слідство досі його не допитало Сестриватовського. Тож це інтерв’ю — перші свідчення, які надає військовий.

Сестриватовський, який почав нести службу на Чонгарі восени 2021 року і був заступником командира взводу, каже, що усі мости на Чонгарі були заміновані ще з 2014 року. Перед вторгненням їх не розміновували, а навпаки перевірили.

«По-особливому укріплення на Чонгарі не готували. Але там все було заміновано заздалегідь, ще з 2014 року. Усі мости — там був залізничний міст, і так само два мости з Чонгара — були заміновані.

Перед повномасштабною війною ці мінування перевіряли. Я можу помилятись, але це було десь за тижні півтора-два. Був журнал, де щоразу, коли приїжджали з перевіркою, ставили відмітки, що добре, що не добре, що зробили, чи все гаразд.

Розмінувань ніяких не було», — каже військовий.

За його словами, як саме були заміновані мости, знали тільки сапери, які ці мости мінували і обслуговували. 

Сестриватовський розповів, що саме він повинен був в ніч на 24 лютого підірвати мости на Чонгарі. За його словами, наказ підривати мости мав віддати йому безпосередній командир позиції, а той мав отримати наказ від вищого керівництва. Але оскільки зв'язку вже не було, тривали обстріли, а командир займався особовим складом, рішення про підрив Сестриватовський ухвалював особисто приблизно за 10 хвилин після початку обстрілу.

«Я намагався здійснити підрив, але вибуху не сталось. Я мав би його побачити. Я стояв саме біля мостів, на першій лінії.

Намагався перепідключити, перепровірити дроти: може, якась помилка сталася, неправильно щось підключили. Підключив заново, знову спробував. Рази три це зробив — вибуху не відбулося», — розповідає військовий.

Сестриватовський називає два варіанти, чому вибуху не сталось — ворожа диверсійна група, або дроти підриву були пошкоджені обстрілом.

«Чому мости не підірвались? Я для себе відповідь знаю. Я не сапер, але тут варіанти два. Або була висаджена диверсійна група, або дроти підриву були пошкоджені мінометним обстрілом. Іншої відповіді у мене немає, і я її не шукаю», — каже військовий.

Він розповів, що був здивований, коли дізнався, що історію з мостами на Чонгарі обговорює вся Україна і у цьому когось звинувачують. Він не вважає, що підрив мостів серйозно би зупинив просування окупантів на півдні.

«Я особисто вважаю, що якби мости й були підірвані, це не зупинило би наступ. Лише затримало би, але ненадовго — на годину-півтори. Вони би просто кинули понтони. Вони ж готувалися до цієї війни», — каже військовий.

Він повідомив, що офіційне слідство, ні військові керівники досі не контактували з ним з цього питання. «Може, просто бо я поки був на реабілітації, проходив лікарську комісію», — припускає Сестриваковський.

Він каже, що його безпосередній командир з Чонгару загинув, а серед інших свідків тих подій один точно живий — матрос. 

Як пише «УП», публічно відомо, що події 24 лютого на Чонгарі розслідують у кримінальному провадженні, однак його деталі силовики не розголошували. З власних джерел видання дізналось, що слідство розпочали у квітні 2022-го. Його веде Державне бюро розслідувань разом зі Службою безпеки України, при чому, як пише видання, «підконтрольне Офісу президента ДБР має головну роль».

Провадження зареєстроване за статтями «недбале ставлення до військової служби» та «державна зрада». «Правоохоронці досліджують можливу недбалість командування "Південь". Мовляв, саме військові "належним чином не організували заходи щодо мінування споруд (мостів, дамб, тощо)"», — йдеться у матеріалі.

Міністр оборони Олексій Резніков у розмові з «УП» переконував, що це «суто військова історія, саперна», і «хтось придумав цей наратив, що хтось там сказав підірвати-не підірвати, розмінувати». Військове командування називало слова про «незамінування» чутками. «Міст було заміновано, але нам протистояли переважаючі у 15 разів сили противника», — пояснювали в Генштабі.

Фото: «УП» / скриншот