У монастирі Києво-Печерської лаври виявили портрети російського царя Миколи ІІ та імператриці

Про це інформує міністр культури Олександр Ткаченко.

"Лавра в користування УПЦ МП - це портрети російських імператорів, які, напевне, "охороняли" Монастир. Все це вже не дивує", - написав Ткаченко.

Сьогодні Комісія Заповідника зайшла на територію Нижньої лаври, провела огляд та опечатування 3-х приміщень: 70 (Резиденція Митрополита Онуфрія), 69, 71.

"Повне ігнорування санітарних та протипожежних норм", - прокоментував міністр.

Нагадаємо, уранці 6 липня представники Заповідника за підтримки поліції зламализамки й опечатали декілька корпусів Києво-Печерської Лаври, зокрема, де розташована резиденція Предстоятеля УПЦ.

Також повідомляється, що з технічних причин територія Нижньої лаври Заповідника працюватиме з 11:00 до 18:00. В УПЦ МП кажуть, що комісія "всупереч законам України, Заповідник перешкоджає вірянам потрапити на богослужіння".

Ситуація у Києво-Печерській лаврі

29 березня УПЦ МП мала покинути Києво-Печерську лавру: на території заповідника зібралися віряни, відбулася літургія, також представники патріархату подали позов до суду через розірвання договору про оренду з заповідником. У Мінкульті ствердили, що допоки Господарський суд не ухвалить рішення про забезпечення клопотання УПЦ МП, її представники не мають правових підстав перебувати на території Лаври.

Згодом стало відомо, що комісії Мінкульту, яка мала перевірити дві будівлі Лаври, перешкоджають віряни: представники не залишили заповідник, а митрополита Павла викликали до СБУ. Також УПЦ МП все-таки провела в Києво-Печерській лаврі службу. Хоча 29 березня мала звільнити будівлі.

Також митрополит московської церкви Павло Лебідь намагався вибити мікрофон в кореспондентки Еспресо. Поліція відкрила провадження за фактом перешкоджання діяльності журналістів біля Лаври.

30 березня Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову УПЦ МП до заповідника "Києво-Печерська лавра" щодо незаконності одностороннього розірвання договору. Також цього дня уряд визнав таким, що втратило чинність, розпорядження 2013 року про передачу в безоплатне користування монастиря УПЦ МП будівель і споруд Києво-Печерської лаври.

Наступного дня парафіяни та представники УПЦ МП вдруге не пустили до Києво-Печерської лаври комісію Міністерства культури та інформаційної політики. Також в УПЦ МП заявили, що немає юридичних підстав вважати недійсною угоду про передачу в безоплатне користування монастиря УПЦ МП будівель і споруд Києво-Печерської лаври. 

Пізніше митрополит московської церкви Павло Лебідь отримав підозру. Після того у розташованій неподалік від Києва резиденції митрополита розпочався обшук. А Шевченківський районний суд міста Києва за підсумками проведення закритого засідання у справі митрополита церкви Московського патріархату Павла (Петра Лебедя) виніс рішення про його домашній арешт в цілодобовому режимі. 

29 травня митрополиту Української православної церкви Московського патріархату, екснаміснику Києво-Печерської лаври Павлу до 1 липня продовжили домашній арешт. Пізніше арешт продовжили ще на 2 місяці. 

У червні Чернігівська облрада підтримала звернення до президента, Кабміну та Верховної Ради щодо негайної заборони в Україні РПЦ та організацій залежних від неї, а також УПЦ МП. Згодом схоже рішення ухвалила Київська облрада.

12 червня у Мінкульті повідомили, що УПЦ МП не звільнила 79 об’єктів Києво-Печерської лаври протягом наданих їм трьох днів – тепер їх змусить це зробити суд.

1 липня Мінкульт прийняв рішення про обмеження доступу ченців УПЦ МП до приміщень Лаври, а також запечатання тих корпусів, де немає монахів.

Вже 4 липня комісія Мінкульту прибула перевірити та опечатати вивільнені корпуси Нижньої лаври, натомість представники та парафіяни УПЦ МП намагаються зірвати її роботу. Згодом стало відомо, що голова комісії написав заяву до поліції через перешкоджання їхній роботі.

Крім того, цього дня Білоруська православна церква заявила, що готова прийняти монахів УПЦ МП з Києво-печерської лаври "у разі їх насильницького виселення".

5 липня північний апеляційний господарський суд відхилив апеляційну скаргу Української православної церкви Московського патріархату.