Майже мільйон жертв. Що спричинило найсмертоносніший день в історії

Ранок 23 січня 1556 року ознаменувався безпрецедентною катастрофою, коли колосальний землетрус спустошив стародавню провінцію Шеньсі, регіон, що вважається батьківщиною китайської цивілізації. Хоча сейсмічні поштовхи тривали лічені секунди, їхній безпосередній вплив забрав, за оцінками, 100 000 життів, пише ScienceAlert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Проте наслідки цієї катастрофічної події виявилися ще жахливішими, оскільки ефект доміно зсувів, карстових проваль, пожеж, масових міграцій та нестримного голоду врешті-решт призвів до приголомшливої загальної кількості загиблих — приблизно 830 000 осіб.

Безумовно, ця цифра блідне порівняно із сукупними жертвами глобальних конфліктів, таких як Перша і Друга світові війни, а також із втратами, спричиненими пандеміями, голодом і повенями протягом тривалих періодів часу.

Проте, якщо оцінювати концентровані руйнування одного дня, то землетрус у Шеньсі не має собі рівних як найсмертоносніший з усіх відомих інцидентів. Ба більше, він зберігає похмуру славу найсмертоноснішого землетрусу в історії.

Хоча сейсмологи оцінюють його магнітуду в діапазоні від 8,0 до 8,3 бала, численні сильніші поштовхи стрясали земну кору до і після нього. Однак унікальний геологічний склад і міська конфігурація постраждалого регіону в той час збільшили руйнування, завдані містам Хуасянь, Вейнань і Хуаїнь.

Історичні свідчення, знайдені в місцевих літописах, починаючи з 1177 р. до н. е., містять яскраві описи руйнувань, спричинених землетрусом. Земля то здіймалася в небо, утворюючи нові пагорби, то різко опускалася, створюючи небачені раніше долини. Миттєво виривалися струмки, і свіжі яри прорізали розірвану місцевість. Раптовий обвал хатин, храмів і міських стін поглинув постраждалі райони в хаос.

Тріщини, що розірвали землю, досягали приголомшливої глибини, перевищуючи 18 м. За повідомленнями, в Хуасяні зруйнувалася кожна будівля, а ближче до епіцентру майже 60 відсотків населення піддалися нещадному гніву землетрусу.

Попри відносно помірну магнітуду, землетрус зареєстрований як подія XI (екстремальна) за модифікованою шкалою інтенсивності Меркаллі, яка вимірює рівень підземних поштовхів під час явища.

Що зробило цей сейсмічний епізод таким смертоносним?

Епіцентр знаходився в долині річки Вей, місцевості, що вирізняється своєю геологічною своєрідністю, оскільки вона перетинає Льодовикове плато в північно-центральному Китаї. Це плато, розташоване під пустелею Гобі, складається з лесових порід — осадових відкладень мулистих частинок, що утворилися з пустельного пилу, який переноситься вітром.

Плато відоме своїми періодичними і смертоносними зсувами, але раніше на ньому були житла, висічені безпосередньо в м'яких лесових скелях, утворюючи штучні печери, відомі як яодонги. Коли землетрус стався в перші години, багато з цих яодонгів обвалилися, поховавши під уламками їхніх мешканців і спричинивши серію зсувів, що накрили плато.

Щодо причини землетрусу, то в регіоні проходять три основні лінії розломів: Північний Хуашань, П'ємонтський розлом і розлом Вейхе. Геологічний аналіз, проведений у 1998 році, приписав значну важливість розлому Північний Хуашань, оскільки його масштаб і зміщення перевищували інші розломи в цьому регіоні. Вчені з Пекінського університету відзначили необхідність визнання потенціалу активних розломів і готовності до майбутніх значних сейсмічних подій в регіоні.

Цікаво, що землетрус у Шеньсі дав поштовх до осмислення витоків таких геологічних потрясінь і розробки стратегій мінімізації руйнівних наслідків майбутніх землетрусів. Кам'яні споруди, відомі своєю вразливістю, поступово поступилися місцем більш сейсмостійким матеріалам, таким як бамбук і дерево — свідчення зусиль людства адаптуватися і винести уроки з глибоких втрат.

Раніше Фокус писав про катастрофу міста Лацзя бронзового віку: за що його назвали Східними Помпеями.

А також ми розповідали про рукотворні печери невідомого походження: їхнє призначення після 2 тисячоліть досі таємниця.