Рецензія на фільм «Місія неможлива. Розплата. Частина перша» / Mission: Impossible — Dead Reckoning Part One

Серія фільмів «Місія неможлива» залишається одним із головних атракціонів, на який можна сходити в кінотеатр. Том Круз особисто стежить за рівнем якості кожної частини й не забуває про небезпечні трюки, які виконує самостійно. «Розплата» — сьома частина франшизи, а дотримуючись новомодної традиції Голлівуду її розділили на два фільми. Розповідаємо в рецензії нижче, якими вийшли нові пригоди агента Ітана Ханта.

«Місія неможлива. Розплата. Частина перша» / Mission: Impossible — Dead Reckoning Part One

Жанр бойовик
Режисер Крістофер Маккуоррі
У ролях Том Круз, Ребекка Фергюсон, Пом Клементьєфф, Гейлі Етвелл, Ванесса Кірбі
Прем’єра кінотеатри
Рік виходу 2023
Сайт IMDb

Агент Ітан Хант (Том Круз) продовжує нести службу в особливому загоні «Місія неможлива». Його нове завдання пов’язане з пошуком ключа, який за чутками може дати контроль над особливою електронною сутністю. Ця сутність може контролювати абсолютно всі цифрові пристрої та нібито навіть володіє своїм розумом.

У гонитві за двома половинками ключа Ітан зіштовхнеться з небезпечним ворогом із минулого. Також йому потрібно протистояти, здається, взагалі всім електронним пристроям. І в таких умовах агент може довіряти лише найближчим людям, адже абсолютно всі листування та переговори можуть виявитися фальшивками.

«Місія неможлива» як серія фільмів тримає на кількох простих для сприйняття, але досить складних для реалізації стовпах. Кожна частина має бути наповнена небезпечними трюками, політичною напругою, якоюсь світовою загрозою і практично чужорідною харизмою Тома Круза.

Відразу скажемо, що з останнім у «Розплаті» проблем немає, Круз так само сяє на екрані. Хоча й помітно, що він уже не такий вже й свіжий — і основний постер фільму, на якому Хант має молодий вигляд, дещо вводить в оману в цьому плані.

Подібний хід вносить нове дихання в сценарій і навіть дещо руйнує стандартні художні стежки бойовиків, з якими Голлівуд працює вже багато років. Бо всі ці перемовини між агентами та спостереження через камери у «Розплаті» перестають бути надійним джерелом інформації.

У новому фільмі Хант протистоїть цілому цифровому світу — і в цьому навіть можна угледіти певну метафору на сучасне суспільство, яке надто сильно залежить від технологій.

Найяскравіше це помітно по конкретній сцені, яка полягає в гонитві у Венеції. Практично аналогічна за обставинами гонитва була у «Форсажі Х». Тільки там усе скочувалося в майже іграшкове протистояння, в якому напругу створювали коштом штучних сценарних елементів. У «Розплаті» автори в гонитві використовують безліч креативних елементів і незвичних умов, завдяки яким усе відчувається максимально природно.

Фільм не намагається вичавити 120% з кожної своєї сцени. Якраз навпаки, він відчувається дещо приземленому — і це за обставин загрози для всього світу та наближення Третьої Світової війни.

Утім, інші актори не дозволяють Крузу перетягнути всю увагу на себе. Особливо тут відзначилася Гейлі Етвелл, яка зіграла чергову «фатальну жінку» (але з людським обличчям) Грейс. Усі моменти з Грейс так і просякнуті чарівністю акторки, а додатково вона створює цікавий контраст із вічно серйозним і налаштованим на розв’язання важливих питань Хантом.

А окремо хочеться виділити героїню Пом Клементьєфф. Вона тут майже не говорить і виступає в ролі радше «бойового» антагоніста. Але кожна її поява на екрані — це справжнє шоу. Клементьєфф здатна мімікою і жестами передати всю нестримну енергію своєї героїні.

Хіба що одну ключову важливу розмову в середині фільму можна назвати дещо надуманою. Але і її сприйняття залежить від того, наскільки сильно ви вірите в головну загрозу сюжету фільму. І «Розплата» робить усе, щоб ви повірили в неї всім серцем.