Сейм Польщі схвалив резолюцію про Волинську трагедію: вимагає визнання провини українцями

У голосуванні взяли участь 440 депутатів. Усі проголосували "за".

Сейм Польщі ухвалив неоднозначну резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії (яку у Польщі називають"Волинською різаниною" у її 80-ті роковини. У заяві йдеться польсько-українське примирення повинно включати "визнання провини і вшанування пам'яті жертв".

Документ опублікувала пресслужба польського Сейму.

"Сейм Республіки Польща бажає вшанувати пам’ять усіх жертв "Волинської різанини". Особливого визнання заслуговують ті представники українського народу, які ціною свого життя протистояли злочинам, скоєним їхніми співвітчизниками", – йдеться в ухваленому документі.

"Польсько-українське примирення, яке роками будували представники обох народів, має включати також визнання провини та вшанування пам’яті жертв Другої світової війни", – наголосили в Сеймі.

"Сьогодні, в умовах жорстокої російської агресії проти України, коли український народ сам відчуває на собі злочини, скоєні окупантами, стає особливо зрозумілим і своєчасним, що це насильство і насилля не є правильним способом формування відносин між сусідами", – сказано в документі.

Також Сейм закликає провести ексгумацію, гідне поховання та вшанування пам'яті всіх жертв трагедії.

Що не так з документом

У резолюції події на Волині 1943 року, як це характерно для польських істориків і політиків, розглядають окремо від решти подій Другої світової і передвоєнного періоду.

Напади поляків на українські села 

Зокрема, говорячи про визнання провини українцями, Сейм не згадує про польсько-українську війну 1918-19 років, передвоєнну пацифікацію українців, напади на українські села на Холмщині та Надсянні 1941-1944 років.

Напади продовжувалися і в 1945 році, доки українське місцеве населення Холмщини, Підляшшя, Надсяння і Лемківщини не було депортоване до УРСР, а та невелика кількість українців, що залишилися – депортовані у західні регіони Польщі 1947 року в ході операції "Вісла".

Роль НКВС

На думку низки українських істориків, напади на польські селища здійснювали і спецпідрозділи НКВС, одягнені як бійці УПА.

Суперечності щодо кількості жертв

Також у документі згадується цифра – 100 тисяч поляків на Волині. Ця цифра неодноразово оспорювалася українськими істориками, як значно завищена.

У резолюції згадується "Кривава неділя" 11 липня 1943 року на Волині, в кількох костелах на Волині вбивали поляків. 

Зазначається, що 11 липня 1943 року були атаковані "99 міст колишнього Волинського воєводства, населених поляками, де було вбито значну частину їхніх мешканців".

Історик і нардеп, ексголова УІНП Володимир В'ятрович вважає, що цифра 100 знищених польських сіл є значно перебільшеною. За версією В'ятровича, УПА станом на 11 липня не володіла такими значними силами, щоб одночасно атакувати аж майже 100 польських поселень усієї Волині, а в польських документах значиться лише кільканадцять атакованих польських населених пунктів 11-12 липня 1943 року.

"Східні креси"

У резолюції згадується термін "Східні Креси". Сам так у Польщі називали територію західної України, яка була у складі Другої Речі Посполитої (1918-1939 рр). Простою мовою це нібито щось на кшталт "Малоросії".

Президенти Польщі та України взяли участь в екуменічному богослужінні у католицькому костелі Петра і Павла в Луцьку. Після молитви глави держав разом поставили свічки перед вівтарем.