/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fff66a9ccbc8190a0583baafeb99ffb52.jpg)
У Вільнюсі розпочинається саміт НАТО, який визначить подальший шлях України до Альянсу
Саме цей форум може прийняти важливі рішення, які визначать шлях України до членства в Альянсі та «модальності» гарантій безпеки, які мають стати запобіжником для повторення російської агресії у майбутньому, передають кореспонденти Укрінформу, які працюють на місці події.
За їх висновком, атмосфера саміту та всі дискусії, які точаться серед офіційних осіб та серед представників преси, свідчать, що головним питанням та головною інтригою Вільнюського саміту залишається питання: яким чином країни-союзниці зможуть відповісти на рішуче прагнення України до членства в НАТО, готовність до якого Збройні Сили України кожного дня доводять на полі бою із жорстоким та підступним російським агресором.
Без перебільшення, Вільнюс у ці дні має синьо-жовту палітру. Великі й малі прапори України майорять поряд із будівлями державних установ, у вікнах житлових будинків, на дорожніх стовпах, поряд із національними прапорами Литви та прапорами НАТО. Литовці креативно підійшли до висловлення власних переконань, і, наприклад, на громадських зупинках з’явилися плакати в українських кольорах та із зображенням бойового літака: «Поки ви чекаєте автобус, Україна чекає на F-16». Вислів «Слава Україні!» можна побачити на величезних біг-бордах та на фасадах супермаркетів. Прапори України на авто, в руках людей, в арт-інсталяціях, - вони буквально всюди, що надає цьогорічному саміту НАТО унікальну, справедливо сказати – небачену раніше атмосферу.
Як очікується, саміт ухвалить три принципові рішення щодо України.
Перше стосується ухвалення широкого багаторічного пакета допомоги для України, яка, зокрема, має забезпечити високу боєздатність Українських Збройних Сил та їх повну взаємосумісність з військами країн НАТО, сприяти широкому реформуванню усього сектору безпеки та оборони України, його переходу від пострадянських доктрин та військового обладнання до сучасного обладнання та концепцій Північноатлантичного Альянсу.
Другий елемент – виведення на якісно новий рівень політичних відносин між НАТО та Україною, що досягатиметься шляхом створення двосторонньої Ради. Принципова відмінність цієї структури від КУН – Комісії Україна-НАТО, що існувала до цього та була, переважно, консультативним органом, полягає в тому, що Рада зустрічатиметься в форматі 31 (невдовзі - 32) + 1, тобто, союзники по НАТО плюс Україна, за круглим столом, де кожна із країн-учасниць має рівне право піднімати безпекові питання та пропонувати рішення, які, після ухвалення, перетворюються на зобов’язуючі для всіх сторін-учасниць.
Третє рішення є найскладнішим та суперечливим з політичної точки зору. При тому, що Україна і союзники по НАТО погодилися, що питання щодо членства України в Альянсі можна розглядати в практичній площині лише після перемоги України у війні проти російської агресії, є очевидним, що Україну вже не влаштовує завірення, досягнуте у Бухаресті на саміті НАТО 2008 року, що «Україна буде членом НАТО». Тож палки дискусії між союзниками, як саме мають звучати перспективи членства України в Альянсі в підсумковому документі саміту, тривали до останньої хвилини. І напевно, триватимуть і сьогодні, тому що вже завтра вони мають набути формату конкретних рішень, під час першої в історії зустрічі Ради НАТО-Україна на вищому рівні, за участі президента Зеленського.
Зустрічі глав держав та урядів формально розпочнеться сьогодні, 11 липня, близько 14-ї години, за участі Швеції. До цього Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг візьме участь у громадському форумі Альянсу та проведе низку двосторонніх зустрічей, зокрема, з прем’єр-міністром Нової Зеландії, з керівником уряду Австралії та з президентом Республіки Корея. Перед початком саміту відбудеться двостороння зустріч керівника НАТО із Президентом Сполучених Штатів.
Зустрічі в форматі Північноатлантичної Ради протягом вівторка відбудуться також на рівнях міністрів закордонних справ та міністрів оборони, де окремі неформальні сесії будуть присвячені розвитку взаємодії з країнами партнерами та будуть проведені за участі їх представників.
12 червня Генеральний секретар НАТО зустрінеться з прем’єр-міністром Японії та головуватиме на зустрічі лідерів країн НАТО із політичними керівниками країн Індо-Тихоокеанського регіону.
Але ключовою подією заключного дня саміту стане проведення Ради НАТО-Україна на вищому рівні. Цікаво, що президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг проведуть пресконференцію до початку Ради, що виходить з програми, яка оприлюднена на цей момент. Очевидно, досягнуті під час цього форуму домовленості будуть озвучені керівником НАТО пізніше, під час підсумкової пресконференції у другій половині дня.
Як вже повідомлялося, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг перед початком Вільнюського саміту висловив впевненість, що лідери країн-союзниць підтвердять готовність підтримувати Україну у її боротьбі проти російської агресії так довго, як це буде необхідним, та приймуть рішення, що посилять Україну та наблизять її до членства в Північноатлантичному Альянсі.
Саміт НАТО вважається найважливішою та найбільшою подією в історії Литви. Захід проходить у Литовському виставковому і конгресовому центрі LITEXPO, який було спеціально відремонтовано та розширено з цією метою. Загалом на проведення головної зустрічі року Північноатлантичного альянсу приймаюча Литва витратили близько 38 млн євро.
Очікується, що до Вільнюса прибуде понад 2400 членів з 48 іноземних делегацій, у тому числі 40 глав держав і до 150 інших високопоставлених урядовців. Лише для переміщення делегацій потребується близько 800 транспортних засобів.
Напередодні саміту литовська столиця перетворилася на справжню фортецю. Безпеку в ці дні забезпечуватимуть близько 12 тис. представників литовських сил безпеки. Крім того, 16 країн - членів НАТО надіслали загалом близько 1 тис. військовослужбовців для допомоги приймаючій країні у забезпечення безпеки саміту, який проходить всього в 35 км від кордону з російським союзником Білоруссю.
За повідомленнями ЗМІ, Німеччина розгорнула у Вільнюсі 12 пускових установок сучасних систем ППО Patriot, які використовуються для перехоплення балістичних та крилатих ракет або військових літаків. Іспанія розгорнула в Литві сучасну систему протиповітряної оборони NASAMS, Франція відправила самохідні гаубиці Caesar. Крім того, Франція, Фінляндія та Данія розмістили військові літаки в Литві, а Велика Британія та Франція надали засоби боротьби з безпілотниками. Польща та Німеччина також надіслали посилені гелікоптерами підрозділи сили спеціальних операцій. Інші союзники надіслали обладнання для боротьби з будь-якими потенційними хімічними, біологічними, радіологічними і ядерними атаками.