У Вільнюсі стартує саміт НАТО: чого чекати Україні та які дискусії розгорілися щодо гарантій безпеки

У Вільнюсі 11-12 липня стартує саміт країн НАТО, на якому Україна очікує конкретних рішень щодо свого шляху до вступу в Альянс, а ще "забезпечення", що Захід продовжуватиме підтримувати її у військовому плані. Саме це буде одним з головних питань зустрічі, однак натовські країни навіть досі не погодили декларацію щодо надання Києву гарантій безпеки.

Водночас у столиці Литви чекають на присутність українського лідера Володимира Зеленського, який напередодні ще вирішував, чи їхати. Про те, чи чекати Україні зараз квитка в НАТО та чому досі серед держав-членів немає одностайності щодо цього, – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Що треба знати про саміт НАТО

Від цього саміту Північноатлантичного альянсу Україна, за словами президента, чекає отримати чіткі терміни вступу. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг анонсував, що там буде буде ухвалено рішення щодо довгострокової допомоги українській державі. А президент Литви, яка приймає країн-членів, Гітанас Науседа заявив, що лідерам вдасться домовитися про такі зобов'язання перед Україною, які її не розчарують.

За інформацією видання The Washington Post, за лічені дні до саміту Захід досі не дійшов згоди щодо того, що пропонуватиме Україні. 

В Офісі президента України підвищували ставки, попереджаючи, що Зеленський може й не знайти час на відвідини литовської столиці, якщо союзники не знайдуть "достатньо мужності" й не нададуть конкретику щодо її майбутнього в НАТО.

Сам же президент говорив, що не хоче їхати у Вільнюс "заради розваги". Він наголосив, що Україні потрібні гарантії безпеки, допоки вона не стане членом блоку. Все ж напередодні стало відомо, що Зеленський прибуде до столиці Литви, щоб зустрітися з лідерами країн військового альянсу, в середу, 12 липня.

Майже готові рішення для України

Разом із тим проєкти рішень, які для Києва підготували союзники, не стануть сюрпризом, адже їх оголосили заздалегідь. Так, члени НАТО зустрінуть Україну у Вільнюсі багаторічним або й безстроковим пакетом допомоги у розмірі €500 мільйонів на рік, щоб ЗСУ відходили від радянських стандартів і освоювали натовські, посилюючи свою взаємосумісність із Альянсом. Де-факто, це поволі вже відбувається, а дискусії на саміті ще можуть змінити цю суму.

Ще один заздалегідь відомий результат – підвищення структурно-політичного рівня відносин між Україною та Північноатлантичним альянсом. Замість Комісії Україна-НАТО створять Раду, дебютне засідання якої пройде у Вільнюсі. Це структурно глибша практична співпраця, а ще обіцяє більше важелів у руках України.

"Ми зможемо разом щось робити, вирішувати, консультуватися щодо усіх питань, важливих для нашої безпеки. Це наближає Україну до НАТО і надає їй та всім нам інструмент для того, щоб співпрацювати більше і зміцнювати зв’язки між нами", – пояснив суть рішення Столтенберг.

Крім цього, на саміті НАТО можуть закріпити безпекові зобов’язання перед Україною, які візьмуть на себе у двосторонньому порядку окремі країни-члени. Цього хотів Зеленський, називаючи вільнюську зустріч "гарним майданчиком" для їхнього укладення.

Західні ЗМІ серед можливих гарантів називали чотири найбільших і військово найпотужніших членів НАТО: Францію, Німеччину, Велику Британію та США. За даними даними журналістів, довгострокові домовленості можуть включати в себе:

– обмін розвідданими;

– щорічне постачання сучасного озброєння;

– навчання українських військових за стандартами НАТО;

– майбутні кроки в цьому напрямку.

Загалом це все те, що відбувається й зараз, але з різницею в тому, що обіцянки підтримувати Україну надалі закріплять на папері.

Усунення ПДЧ зі шляху України до НАТО

10 липня шість відставних генералів країн НАТО закликали лідерів саміту Альянсу в столиці Литви (Вільнюс) відкрити для України конкретний шлях до членства. Зокрема "найближчим часом", бо це необхідно для гарантій миру в усій Європі.

Пізніше цього ж дня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наголосив, що союзники вже досягли консенсусу щодо усунення Плану дій щодо членства зі шляху України до Альянсу.

"Після інтенсивних переговорів союзники по НАТО досягли консенсусу щодо усунення ПДЧ зі шляху України до членства. Я вітаю це довгоочікуване рішення, яке скорочує наш шлях до НАТО. Це також найкращий момент, щоб прояснити запрошення Україні стати членом", – написав він у Twitter.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг підтримав скасування ПДЧ для України, заявивши, що її приєднання до Альянсу відбудеться без цього етапу.

Хто за та проти України в НАТО?

Видання Politico вказало, що країни НАТО "в останню хвилину" перед самітом Альянсу намагалися завершити роботу над декларацією щодо гарантій безпеки для України. Невелика група держав блоку вела "шалені переговори" про певні спільні межі, до яких зможуть приєднатися інші країни.

Станом на 10 липня 2023 року вступ України до Північноатлантичного альянсу формально підтримували 23 країни-члени з 31, тобто держави, з якими Київ підписав спільні декларації та заяви. Це Чехія, Бельгія, Чорногорія, Польща, Литва, Італія, Латвія, Ісландія, Словенія, Естонія, Словаччина, Фінляндія, Данія, Норвегія, Нідерланди, Німеччина, Франція, Румунія, Канада, Іспанія, Болгарія, Португалія, а також Швеція, яка у травні 2022-го разом з Фінляндією заявила про намір вступити до Альянсу, але поки цього не відбувалося через блокування її членства Туреччиною. Прикметно, що 10 липня Анкара дала згоду на вступ Швеції у НАТО – президент Раджеп Таїп Ердоган заявив, що якнайшвидше передасть протокол.

Щодо вступу України, то поки декларативної підтримки не дали Албанія, Греція, Люксембург, Північна Македонія, Велика Британія, США, Туреччина, Угорщина й Хорватія.

Глава МЗС України все ж заявив, що декілька важливих для нашої держави й НАТО рішень вже погоджені, й запевнив, що за підсумками саміту шлях країни до військово-політичного альянсу точно стане коротшим. Зокрема, Кулеба підкреслив, що насправді результат є надважливим, бо раніше багато хто казав, що цього не буде, але попри все його вдалося досягти Україні разом із найближчими партнерами.

Неочікуваною ж стала відверта оцінка президента США Джо Байдена, який висловив переконання, що Україна ще не готова до членства в НАТО. Він пояснив це двома причинами: ризиками збільшення масштабів війни з Росією та відсутністю одностайності між членами Альянсу щодо приєднання до їхньої сім'ї України. Американський лідер вважає, що потрібно прокласти шлях, щоб Україна могла отримати право на вступ до НАТО. Наразі цей процес триває, натомість до того часу США можуть надати Україні такі ж гарантії безпеки, які отримує Ізраїль. Йдеться про надання військової та фінансової допомоги, а також спільне виробництво зброї.

Таку позицію Байдена розкритикував колишній спеціальний представник Державного департаменту США Курт Волкер.

"У президента все відбувається навпаки. Справа не в тому, що Україна не готова до членства в НАТО. Це НАТО не готове прийняти Україну. І це ще відгукнеться в майбутньому", – написав він у Twitter.

Раніше писали, що Німеччина на саміті НАТО закликатиме союзників зосередитися на гарантіях безпеки для нашої країни, а не на пропозиціях щодо вступу, оскільки вважає, що це може втягнути Альянс у конфлікт із Росією. Крім цього, в Італії зробили категоричну заяву щодо термінів вступу України в НАТО. Міністр закордонних справ Антоніо Таяні зазначив, що це стане можливим лише після закінчення війни з РФ.

Все ж віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина переконана, що Україна приєднається до НАТО незалежно від того, чи отримає запрошення вступити до блоку на саміті у Вільнюсі 11-12 липня. На її переконання, Київ точно не почує у Вільнюсі "ні", коли йдеться про майбутнє членство України в НАТО.

Вільнюс перетворили на фортецю перед самітом

Цікаво, що напередодні саміту Альянсу столицю Литви перетворили на справжню фортецю. За даними Sky News, для захисту лідерів 40 держав-членів під час події 16 союзників направили до країни близько тисячі військовослужбовців.

Іспанія привезла систему ППО NASAMS, а Франція надіслала самохідні гаубиці Caesar і засоби боротьби з безпілотниками (їх також передала Британія). Крім цього, військові літаки з Франції, Фінляндії та Данії базуватимуться в Литві на час саміту.

"Було б більш ніж безвідповідально залишити наше небо незахищеним, коли прибувають Байден і лідери 40 країн", – пояснив такі заходи президент Литви Гітанас Науседа.

Як повідомляв OBOZREVATEL, за день до зустрічі лідерів НАТО на саміті у Вільнюсі, союзники по Альянсу досягли угоди щодо військових регіональних планів, у яких детально описується, як Організація реагуватиме на атаку з боку Росії. Вони зійшлись у думці, що за потреби НАТО може негайно розпочати бій.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel, Threads та Viber. Не ведіться на фейки!