НАТО намагається замаскувати тріщини після емоційного випаду Зеленського — Bloomberg

Володимир Зеленський був емоційним перед зустріччю з лідерами НАТО у вівторок увечері. Раніше того дня українського президента розлютило те, що він назвав «абсурдним»: небажання надати Україні чіткі терміни щодо членства в НАТО. 

Ця емоційність, у свою чергу, розлютила партнерів, які спрямували мільярди доларів зброї та допомоги на захист України від російського вторгнення. При цьому США не отримали жодного попередження до того, як Зеленський гостро висловився в соціальних мережах щодо рішення Альянсу, пише Bloomberg.

За словами присутнього під час вечері у Вільнюсі співрозмовника видання, коли президент США Джо Байден повернувся в готель, інші лідери передали Зеленському чіткий меседж:  йому порадили охолонути і подивитися на повний пакет.

Зрештою, він отримав оновлені зобов’язання щодо можливого членства та нових гарантій безпеки від країн Великої Сімки. На наступний день повідомлення, здавалося, було сприйняте адресатом.

«Подобається нам це чи ні, але люди хочуть бачити вдячність», — сказав наступного ранку журналістам міністр оборони Великобританії Бен Воллес. 

Ця розповідь про закулісні суперечки базується на розмовах із більш, ніж дюжиною дипломатів і офіційних осіб, які були залучені до проведення саміту та які виявили бажання поділитись інформацією на умовах анонімності.

У Вільнюсі лідери НАТО намагалися досягти компромісу стосовно заявки України на членство, попри суперечливі погляди різних країн. Вони шукали формулювання, яке виглядало б як прогрес і яке Україна могла б продати своєму народу як рух вперед, але яке, водночас, принципово не наближало б їх до втягнення у ядерну війну з Росією.

«Політична воля»

Крім іншого, члени НАТО мали справу з українським урядом, який діяв під сильним тиском війни і чиї очікування не завжди відповідали політичній реальності, як це бачать в Альянсі. 

«Я розумію розчарування українців», – сказав в інтерв’ю міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.

Однак публічні коментарі української адміністрації свідчать про інше. 

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у вівторок в інтерв’ю Bloomberg Television заявив, що Україна сподівалася отримати офіційне запрошення приєднатися до НАТО на саміті, навіть якщо членство та пов’язані з ним колективні оборонні зобов’язання будуть офіційно оформлені лише після завершення війни. Інші дипломати сказали, що цього ніколи не станеться. 

«Це брак політичної волі», — сказав Кулеба.

Їхні команди вимагали змін в останні дні перед самітом, чим обурили лідерів багатьох інших європейських країн, а також українців.

Коли Байден прилетів у Вільнюс у понеділок ввечері, питання про членство досі не було вирішене. Наступного дня українська команда почула, що текст майже узгоджений і він їм не сподобається. Тоді вони вирішили опублікувати провокаційний твіт, щоб повернути дебати на свою користь. 

Допис, безумовно, привернув увагу учасників переговорів, але ефект від нього був контрпродуктивним. 

Особливе роздратування він викликав у американців. Британці втрутилися, намагаючись вгамувати емоції, німці, у свою чергу, також намагалися запропонувати альтернативу. 

Оскільки ситуація загрожувала вийти з-під контролю, керівник офісу Зеленського Андрій Єрмак зателефонував раднику з нацбезпеки США Джейку Саллівану, однак текст все одно погодили до прибуття українців.  

Коли Зеленський таки потрапив на саміт, його зустріли відвертою критикою з боку кількох інших лідерів, які дали зрозуміти, що він перейшов межу. 

«Додаючи до членства України дві умови, яких раніше не було, НАТО створює враження холодного ставлення до України. Це руйнує згоду, якої в НАТО дійшли напередодні ввечері, і пом’якшує інші дуже проукраїнські та дуже критичні висловлювання на адресу Росії в комюніке саміту», — вважає Крістін Берзіна, геополітичний аналітик Німецького фонду Маршалла у Вашингтоні. 

Деякі з тих, хто наполягає на обережності, згадують історію європейських війн і, зокрема, те, як нації були втягнуті в довготривалі конфлікти на початку минулого століття. 

Складність  також полягає у невизначеності щодо того, як може закінчитися війна в Україні. Існує ймовірність, що певні частини території України залишаться спірними та окупованими російськими військами. Деякі дипломати були стурбовані тим, що чітке зобов’язання ініціювати членство в НАТО ускладнить можливі переговори. 

Але було й колективне розуміння необхідності створення єдності. 

«Зеленський ніколи не залишався один. Не було ворожнечі, усі говорили однією мовою на вечері», – розповів прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Карінс в іншому інтерв’ю Bloomberg Television. 

За його словами, Альянс не візьме до свого складу жодну країну під час війни, тому що це негайно введе НАТО у бойові дії.

Зеленський, здається, охолов до моменту зустрічі із Шольцем у середу вранці, надто — у порівнянні з Ріші Сунаком, прем’єр-міністром Великої Британії і одним із найбільш завзятих українських вболівальників, а також із прем’єром Нідерландів Марком Рютте, який очолює зусилля з підготовки українських пілотів роботі на винищувачах F- 16.

На цьому етапі дипломати з обох сторін розглядали вибух Зеленського напередодні як звичний маневр, спрямований на підвищення ставок у переговорах, крок, який окупився в минулому, але цього разу – ні. Український президент упродовж кількох тижнів перед самітом також неодноразово погрожував тим, щоне прибуде до Вільнюса.

Але вже під час спілкування з журналістами в середині дня тон Зеленського змінився.

«Ми розуміємо, що дехто зараз боїться говорити про наше членство в НАТО, тому що боїться глобальної війни», – сказав Зеленський журналістам. Україна погоджується з тим, що вона може приєднатися лише тоді, «коли на нашій землі буде безпечно», пояснив він. 

Він додав,  що хоче висловити вдячність союзникам за надану допомогу.

«Ми подбаємо про те, щоб ви отримали те, що вам потрібно. І я з нетерпінням чекаю дня, коли ми проведемо зустріч, щоб відсвяткувати ваше офіційне, офіційне членство в НАТО», —сказав Байден, стоячи поруч із Зеленським пізніше в середу, у краватці в українських кольорах. 

Поки НАТО не готовий прийняти Україну, Вашингтон нав'язує Києву альтернативу – «ізраїльську модель»: американці готові допомогти нам «набути здатність захищатися самостійно». Детальніше про такий підхід розповідає Володимир Кравченко у статті «Війна з Росією: чи готові українці до «ізраїльської моделі»?»