Серхіо Ріко: неймовірна історія про те, як він обдурив смерть

27 травня, після того як Парі Сен-Жермен оформив титул чемпіона Ліги 1, багато гравців команди вирушили святкувати.

Дехто разом поїхав до Монако, де наступного дня мав відбутися Гран-прі Формули-1. А запасний голкіпер Серхіо Ріко вилетів приватним літаком на південь Іспанії.

Ріко прямував до Ель-Росіо, крихітного андалузького села, де проходить одне з найбільших релігійних свят Іспанії. Через кілька годин після його прибуття стався трагічний випадок, через який він боровся за своє життя. Він отримав серйозні травми голови та шиї після того, як його затоптав кінь.

Серхіо провів 36 днів у реанімації. Він був у комі 19 днів. Його родина та друзі не були впевені, що він виживе.

Ось повна історія його дивовижного виживання, яку повідомили свідки інциденту та близькі родичі.

Щороку село Ель Росіо приймає католицьких паломників звідусіль. Лише за кілька днів це невелике поселення серед болотистої місцевості річки Гвадалквівір із населенням не більше 1500 осіб повністю змінюється. За оцінками, за завершальні вихідні травня його відвідало мільйон людей.

Це традиція, яка існує століттями, коли багато паломників подорожують з усієї Іспанії на ослах або верхи на конях, розташовуючись у таборі або навіть засинаючи на своєму шляху. Ця частина країни має глибоку спадщину кінного спорту, і багато місцевих жителів пишаються історією коней, які відіграли важливу роль у завоюванні Америки. 

Під час релігійного свята багато будинків Ель Росіо відкриті для всіх, а на вулицях безкоштовно пропонують їжу та напої. Майже неможливо відмовитися від запрошення на келих вина чи хересу, хорошої місцевої шинки чи тарілки свіжого сальморехо — холодного супу, схожого на гаспачо.

Кульмінацією вихідних є процесія, під час якої розмальовану дерев’яну статую Діви Марії та немовляти Ісуса несуть дорогами Ель Росіо. Статую, відому як Бланка Палома (Біла голубка), вивозять з місцевої церкви разом із неймовірно важким і вишуканим вівтарем, на якому вона сидить, завжди є потреба вражаючих колективних зусиль, щоб підняти її.

Церква (Santuario de Nuestra Senora del Rocio) та її навколишні вулиці переповнені людьми, які відчайдушно намагаються підійти достатньо близько, щоб торкнутися статуї. Вони щільно збираються в запалі, який часто спричиняє травми, а національне телебачення транслює картинку з місця події. Багато рук простягаються до статуї, деякі навіть тримають своїх немовлят над натовпом у надії отримати благословення.

Багато паломників є членами одного з 127 релігійних братств, унікальних для цієї місцевості та події. Ріко, практикуючий католик, є членом Братства Спокути. 29-річний гравець, який також грав за Фулгем, народився в Севільї, приблизно годину їзди звідси, і має родинні зв’язки з Ель Росіо через свою дружину.

За словами близьких до Ріко людей, він багато разів здійснював паломництво, але особливо відчайдушно прагнув зробити його цього року. Два роки тому помер його батько, що глибоко вплинуло на нього. Паломництво – це можливість помолитися за померлих.

Близький друг Ріко розповів, що раніше минулого тижня Серхіо подав спеціальний запит на додаткову відпустку, щоб поїхати в Ель Росіо після матчу ПСЖ проти Страсбура 27 травня. Цей запит не було схвалено, але позиція клубу пом'якшилася після нічиєї 1:1, завдяки якій вони оформили титул чемпіона Ліги 1.

Аеропорт Севільї був кращим варіантом для Ріко, але через відсутність доступних рейсів він полетів до Малаги, де чекала машина, щоб довезти його до місця призначення протягом трьох годин.

Ріко прибув до Ель-Росіо о 5 ранку в неділю, 28 травня. Він попрямував відвідати друзів у їхньому селі, а його дружина, яка також є постійним відвідувачем фестивалю і, як і Ріко, любить коней, вирішила відпочити.

Ось що сталося далі, згідно з висновками звіту місцевої поліції, слів друзів Ріко, які були з ним, та інших жителів села, які були неподалік, коли сталася ситуація.

Було десь до сьомої години ранку, коли Ріко прибув до будинку друга, проїхавши туди верхи. Він зійшов з коня, залишив його надворі й увійшов до дому свого друга.

Згідно зі звітом місцевої поліції, Ріко вийшов з дому та повернувся до коня десь після 8 години ранку. Незабаром після цього осел, який був прив’язаний навпроти, раптом так розхвилювався, що вирвався на волю. Метушня, коли він побіг, тягнучи за собою віз, змусила коня Ріко підвестися на дибки, і він, як вважають, упав. Коли його передні копита опустилися, Ріко отримав удар по голові та шиї. Його спинний мозок не був пошкоджений, але лікарі пізніше сказали, що якби травма була на півсантиметра глибше, він би помер миттєво.

Від удару Ріко втратив свідомість, і, за словами тих, хто був з ним, минуло більше півгодини, перш ніж прибула швидка допомога. Коли Ріко лежав на землі, двоє перехожих, які випадково були медсестрами, допомогли надати першу допомогу.

О 8:15 ранку служби екстреної допомоги Андалусії отримали дзвінок про "вершника, який впав з коня", як вони пізніше описали в заяві. У повідомленні місцевої поліції сказано, що спочатку на Land Rover прибув лікар, а за ним карета швидкої допомоги.

Що спричинило хвилювання у тварин, поки до кінця не з’ясовано. У звіті поліції говориться, що вона не може точно зробити висновок про те, що сталося, а також зазначається, що вона не може засновувати свої висновки на свідченнях очевидців, покладаючись натомість на свідчення тих, хто був поруч і спостерігав за подіями, які трапились до або після падіння Ріко.

Згідно із заявою Guardia Civil, яка спочатку виїхала на місце події, "мул, злякавшись, зламав причальний стовп і вилетів разом із шаретою (візком), яка врізалася у вантажівку".

Телеканал Antena 3 також повідомив 31 травня, що "мули, які тягнули його (візок), зуміли вивільнитися і кинулися тікати через шум вантажівки, що збирає сміття".

Судова поліція в Арасені, яка веде провадження, не допитувала пасажирів сміттєвоза. Так само від двох свідків не вимагали давати показання слідчій групі після того, як їм сказали по телефону, "що вони не були свідками того, як відбувалися події, і не можуть надати жодної інформації з цього приводу".

Через популярність релігійного свята Ель Росіо місцева влада встановила поблизу села дві тимчасові операційні. Однак було прийнято рішення перевезти Ріко гелікоптером до Севільї, до лікарні Вірхен-дель-Росіо, куди він прибув о 10 ранку вже в стані седації. Це вже сприймалося як прогрес — коли поліція вперше прибула, вони припустили, що Ріко мертвий.

Лікарі дбали лише про те, щоб врятувати його життя.

Ріко потрапив до відділення інтенсивної терапії, де його заспокоїли, інтубували та стабілізували.

Ніяких серйозних слідів і подряпин не було, "він був бездоганний", згадують рідні, а руки були зв’язані, щоб інтубацію не зняли.

На той час андалуська преса — першою була щоденна газета El Mira — уже почала ділитися новинами після оголошення SAS (Андалуської екстреної служби), і поки всі в Ель Росіо молилися Богородиці за воротаря ПСЖ, сім'я Ріко, близькі друзі та агенти почали прибувати до лікарні рано вдень.

Багато його товаришів по команді з ПСЖ також дзвонили родині, стурбовані тим, що вони чують, у тому числі Серхіо Рамос, уродженець Севільї, чия дружина також регулярно буває на фестивалі. Усі вони хотіли побачити Ріко, але не змогли, оскільки він був без свідомості та у реанімації.

Кіліан Мбаппе присвятив нагороду найкращому гравцеві своєму одноклубнику на гала-концерті UNFP: "Я хочу в першу чергу думати про Серхіо Ріко. Є речі важливіші за футбол. Ми всі з ним". 

Сім'я Ріко зв'язалася зі спортивним директором ПСЖ Луїшом Кампушем, президентом ПСЖ Насером Аль-Хелаїфі та лікарем клубу, і клуб призупинив захід для фонду ПСЖ у світлі новин. Кампуш і Аль-Хелаїфі планували поїхати до Севільї, але через стан гравця вони дозволилі побути у лікарні його родині. Те саме відчули Марко Верратті та Маркіньос, які хотіли приїхати як представники клубу.

У понеділок вранці лікарня зробила свою першу заяву, лаконічно визнавши кілька важких поранень, включаючи черепно-мозкову травму. За порадою медичної групи не було надано жодних додаткових подробиць, і родина уникала надання більше додаткової інформації, ніж це було необхідно.

Перші 72 години мали бути вирішальними, і вони не хотіли робити поспішних висновків.

Того ж ранку Пепе Кастро, президент Севільї, його колишньої команди, який має чудові стосунки з родиною Ріко, оскільки його донька є другом Альби Сілви, дружини Серхіо, прийшов до лікарні, щоб відвідати його, і провів кілька годин з родиною гравця. Тим часом Карлос Солер, одноклубник Ріко в ПСЖ, також прибув туди і провів багато годин із його родиною.

Альба опублікувала свою першу заяву в Instagram у вівторок, у якій вона згадала Ріко та відкрилася світові: "Не залишай мене одну, моя любов, тому що я клянусь, що не можу, і я не знаю, як жити без тебе. Ми чекаємо на тебе, моє життя, ми тебе дуже любимо".

Діагноз постійно змінювався, його життя все ще було під загрозою, а крім того, була пневмонія через інтубацію — часта проблема в цих випадках — і лихоманка.

Попереду було ще більше випробувань і нових невдач, але Ріко продовжував боротися.

"Є така фраза, яку тобі кажуть, коли ти потрапляєш у реанімацію: два кроки вперед, один крок назад. Незалежно від того, скільки разів ви це чуєте, це не засвоюється, поки це не станеться. Коли пацієнт знаходиться у відділенні інтенсивної терапії, за ним спостерігають. Мені видали пропуск, коли я потрапив у реанімацію, який був дійсний до 30 червня, і здавалося, що він триватиме нескінченно", – розповів хтось з оточення Серхіо.

У наступні дні Ріко пройшов додаткові сканування, які не показали серйозних ознак занепокоєння. У п’ятницю першого тижня припинили седацію, лихоманка зникла, і здавалося, що все мало закінчитися. Це було маленьке диво. І все ж було вирішено зберігати спокій. Йому все одно доведеться знову вводити седативні препарати.

Тим часом, в вирішальний ігровий день Ла Ліги було помічено більше жестів підтримки від ПСЖ, Реала та Мальорки.

"Продовжуй рухатися, Серхіо Ріко", — було написано на білих футболках гравців під час розминки. 

Але минули дні, судова поліція взяла свідчення очевидців аварії, і суддя вирішив, що немає жодних доказів злочину чи чогось неприємного, що допомогло заспокоїти оточення Ріко.

Лікарня продовжувала видавати медичні звіти, хоча частота зменшилася, повідомляючи лише про важливі події. У цей момент, після майже трьох тижнів у відділенні інтенсивної терапії, здавалося, що для Ріко з’явилося світло в кінці тунелю.

В результаті удару у воротаря було багато ускладнень, але доктор Марін, лікар інтенсивної терапії, та інші спеціалісти надали неймовірну допомогу.

Серхіо схуд на понад 20 кілограм, причому кожен тиждень у відділенні інтенсивної терапії призводив до втрати м’язової потужності приблизно на 30%.

Усі зусилля були зосереджені лише на тому, щоб повернути Ріко до нормального життя.

Без неврологічних проблем гравець ПСЖ став усвідомлювати своє оточення, почав самостійно дихати, жестикулювати та реагувати на подразнення.

Ріко вже не був під заспокійливим, і він почав відчувати біль і разом із лікарем почав працювати над своїм диханням і розтяжкою лише через чотири тижні після жорстокої ситуації. Ріко подивився на годинник, ніби хотів запитати, як довго він був у цій кімнаті, але родичі не хотіли його засмучувати і відповіли невиразно.

Ріко також почав сміятися очима, навіть коли не міг говорити, і почав працювати над своїм одужанням самостійно, навіть коли персоналу не було.

"Ви не бачите, як сильно він стискає свою руку", — пояснювали тоді люди навколо, схвильовані його чудесним одужанням.

Ріко все ще легко втомлювався, і в одній з його легенів було багато слизу, через що його виписали з реанімації. Його звільнення довго чекали як його сім'я, так і ПСЖ, і клуб нарешті запланував поїздку, щоб побачити його разом з Луїшом Кампушем і клубним лікарем, дії клубу були оцінені родиною.

Перед аварією Ріко мав продовжити свій контракт ще на три сезони, а також мати опцію продовження ще на рік до 2028 року.

Спочатку Серхіо говорив слабким голосом і був розчарований, коли його не розуміли, але його голос відновився, і він бачив усі жести прихильності з боку публіки, ПСЖ та його колишніх клубів.

"Можливо, це звучить як кліше, але немає жодної людини, яка б погано говорила про Серхіо. Він трохи сором'язливий, але в нього немає злоби, і будь-хто, хто мав три-чотири розмови з ним, хотів прийти і побачити його — навіть людина, яка робила ремонт у його будинку. У ПСЖ вони надіслали нам повідомлення, яке звучало так: вся роздягальня любить його", – розповідає родина Ріко.

Нарешті, після більш ніж п’яти тижнів у відділенні інтенсивної терапії, Серхіо Ріко перевели до лікарняної палати, сподіваючись, що він зможе вийти приблизно через два тижні. Перед цим йому доведеться пройти фінальну КТ.

До отримання задовільних результатів Ріко відновлюватиметься протягом перших кількох місяців у своєму новому домі в Севільї. Повернення на поле малоймовірне, але після його чудесного одужання ніхто нічого не може виключати.

За матеріалами The Athletic