"Таємниця телефону Князєва": чому розгорілася "війна" навколо справи ексглави Верховного суду й що намагалися приховати

Викриття на хабарі голови Верховного суду Всеволода Князєва може стати найгучнішою справою року в питанні боротьби з корупцією в Україні, й не лише тому, що було затримано посадовця найвищого рангу. В робочому телефоні судді містилася велика кількість таємниць і "цікавих розмов" із вищими посадовцями, через що навколо гаджета почали відбуватися дивні події, які тепер ставлять під сумнів незаангажованість керівників певних незалежних органів.

У мережу потрапили аудіофайли з уривками цих бесід, через які виникає підозра, що "дехто в САП" був дуже незацікавлений в розкодуванні пристрою. Керівництво відомства ризикує потрапити в скандал, який може йому "дуже дорого коштувати", припускають розслідувачі "Цензор.НЕТ", розповідаючи про таємниці телефону Князєва (щоб прослухати аудіо, доскрольте новину до кінця).

За даними видання, 29 червня рішенням Генерального прокурора Андрія Костіна було скорочено посаду начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яку обіймав Олександр Омельченко. Саме в його підпорядкуванні була справа Князєва, і він із нею працював від початку.

Посаду скоротили після того, як Омельченко "фактично посварився" з керівником САП Олександром Клименком через те, хто буде зламувати телефон судді.

"Варіантів було два – Україна без гарантії успіху або Польща з гарантією, але без попередніх спроб українських фахівців. Омельченко дав запит на допомогу полякам. І це стало початком великого конфлікту в САП, а також причиною подачі скарги на Клименка в раду прокурорів, копія якої є в розпорядженні "Цензор.НЕТ", – пишуть розслідувачі.

Нагадаємо, що Національне антикорупційне бюро України затримало голову Верховного суду Всеволода Князєва під час отримання хабаря у розмірі $2,7 млн, який давався за рішення у справі підприємства Костянтина Жеваго.

Пізніше з'ясувалося, що у справі фігурує також адвокат Олег Горецький, який побудував цілу мережу для вирішення питань у судах за гроші, а ще колишній депутат Миколаївської міськради, нотаріус Кирило Горбуров. Якщо Князєва затримали "на гарячому", то дані про частину суддів, які теж могли бути причетними до ухвалення рішень за хабарі, задокументувати не вдалося.

"Судячи з озвученого у суді, Князєв організовував спільну комунікацію учасників схеми та визначав, у яких справах можна домовлятися. Горецький під прикриттям адвокатської діяльності мав шукати таких "клієнтів", а Горбунов займався передачею коштів між сторонами", – йдеться у повідомленні.

На пресконференції директор НАБУ представив справу як їхню спільну перемогу з САП. Тоді поруч із ним стояли Олександр Клименко та Олександр Омельченко.

Клименка українська громадськість більше року відстоювала на конкурсі на голову САП, де "влада намагалася провести своїх кандидатів", зокрема нинішнього генпрокурора Андрія Костіна, а потім ще кілька місяців "блокувала встановлення результатів і перемогу Клименка".

Омельченко ж обрався на посаду начальника першого відділу САП на відкритому конкурсі у 2015 році. В його підпорядкуванні перебувало семеро прокурорів. Очолюваний ним відділ здійснював процесуальне керівництво у справах експершого віцепрем'єра Андрія Клюєва, ПриватБанку, ексзаступника міністра оборони Ігоря Халімона за фактом підписання незаконних додаткових угод, а ще керівника ДП "Укрпатент" Андрія Кудіна щодо розтрати коштів. Також він здійснював процесуальне керівництво у справах Князєва, заступника міністра розвитку громад Лозинського, про "золоті яйця Міноборони", зловживання службовими особами Дніпропетровської ОДА під час укладання договорів із компанією "Будінвест Інжиніринг".

"Відділом Омельченка за перші пів року 2023-го передані в суд обвинувальні акти по справах про недостовірне декларування нардепів Маргарити Шол і Сергія Нагорняка, начальника департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполу Неволі, за заволодіння коштами директором ДП "Морський порт Южний", проти директора "Житомирського бронетанкового заводу" Бутенка та інших", – перерахували розслідувачі.

Вони підкреслили, що зауважень до роботи Омельченка не було, допоки він не погодив детективу НАБУ запит на міжнародну правову допомогу до Польщі щодо розкодування телефону судді Князєва.

Із посиланням на дані від джерел у НАБУ, "Цензор.НЕТ" повідомляє, що було дві концепції "зламу" гаджета – зробити це в Україні "без гарантії успіху" або в Польщі. Кажуть, що дехто виступав за те, щоб ламати в Україні, де з великою ймовірністю дані були б втрачені. Втім, телефон був успішно зламаний у Польщі й повернувся в НАБУ.

Та виявилося, що цей успіх спричинив сварку, яка "може дуже дорого коштувати репутації керівництва САП". Відомо, що 21 червня керівник відомства викликав до себе Омельченка й поцікавився місцем перебування телефону Кязєва. Прокурор відповів, що він – у приміщенні НАБУ, але Клименко заявив: "йому відомо, що телефон перебуває поза приміщенням НАБУ".

"Після цього він підвищеним тоном, поєднаним із криками, почав мене запитувати, чи відповідає дійсності інформація, що я підписав запит про міжнародну правову допомогу в цьому кримінальному провадженні щодо мобільного телефону підозрюваного Князєва і які саме питання в запиті були поставлені", – цитує видання зверненні Омельченка до Ради прокурорів, в якому він звинувачує Клименка в тиску.

За його словами, він підтвердив керівнику САП надання такого дозволу, після чого "Клименко став йому дорікати, що він не мав права залучати спеціалістів з Польщі".

"З вказаною позицією Клименка, яка була висловлена мені в грубій формі та явно виходила за межі повноважень керівника САП, я не погодився, адже мені як старшому прокурору у провадженні достовірно відомо від детективів НАБУ, що спроби подолати логічний захист телефона експертами під час проведення судово-технічної експертизи телефону на території України несли ризик безповоротної втрати можливості отримати будь-яку інформацію з телефону в майбутньому. Водночас, за інформацією детективів НАБУ, спеціалісти з Польщі могли забезпечити уникнення такого ризику втрати інформації та досягти потрібного для досудового розслідування результату. Окрім цього, будь-яких законних перешкод для здійснення такого міжнародного співробітництва не існує", – йдеться в заяві Омельченка.

Прокурор вказав, що запропонував Клименку відкликати запит про міжнародну допомогу, якщо він вважає його незаконним. Натомість наприкінці розмови, яка переросла в сварку, Клименко йому "пообіцяв, що він більше в САП працювати не буде".

"Вийшовши з кабінету Клименка, Омельченко подзвонив керівнику другого відділу детективів НАБУ Індиченку, де спитав про долю телефону та про тиск на себе з боку керівника САП. Також він повідомив про це своїх підлеглих Гречишкіна та Василенкова, начальника другого підрозділу детективів НАБУ Полькіна. 30 червня Омельченко пішов у щорічну відпустку, а вийшовши на роботу 3 липня, дізнався, що наказом Генерального прокурора його посада скорочена", – пишуть розслідувачі.

За їхніми даними, генпрокурор Костін пішов на таке скорочення, знаючи, що 13 працівників САП, зокрема четверо представників керівництва, нині мобілізовані, тож навантаження на прокурорів лише зростає.

Омельченко назвав скорочення своєї посади "наслідком домовленостей Клименка, який був невдоволений його діями у справі Князєва". На запит "Цензор.НЕТ" керівник САП переадресував відповідь на пресслужбу, яка заявила, що її ціль – посилити штат новими прокурорами, оптимізувавши відділи, а ще додала, що "в керівництва САП немає особистих конфліктів із будь-яким із прокурорів".

Водночас, кажуть журналісти, там фактично відмовилися коментувати ситуацію з відправкою телефона Князєва в Польщу, вказавши на "таємницю досудового розслідування".

У цій історії розслідувачі знайшли ще один момент, який, на їхню думку, ставить під великий сумнів доброчесність дій керівництва САП. Вони припускають, що успішне затримання представниками НАБУ судді та вилучення його телефонів, може призвести до значного скандалу навколо влади. Як зазначається: невдало те, що детективи не змогли вчасно затримати одного з фігурантів справи – адвоката Олега Горецького. Правоохоронці спершу не змогли наздогнати його авто, а потім, коли адвокат дістався свого дому, він зіскочив із карнизу будинку, поки детективи чекали підмоги зламати двері. Зрештою, коли Горецького затримали в готелі, він вже "вичистив свій телефон".

"Можливо, це трапилося не просто так. У матеріалах НСРД є фрагменти, які потенційно вказують на зв'язок між заступником керівника САП Синюком і поплічниками Князєва, зокрема адвокатом. 30 березня між Горецьким і миколаївським нотаріусом Кирилом Горбуновим відбувається розмова, в якій перший говорить про знайомство із заступником керівника САП (оскільки заступник один, то йтися може лише про Андрія Синюка) в одному з ресторанів Києва", – йдеться у публікації.

Проаналізувавши аудіо, розслідувачі припустили, що співрозмовників познайомила третя особа і, як кажуть джерела видання, йдеться про Віталія Чубаєвського – очільника директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МВС.

Судячи з розмови, адвокат цікавився справою про податкову звітність. У ще одному аудіо Горецький розмовляв уже з Синюком, також було зафіксовано його розмову з Олександом Глімбовським, під час яких адвокат хвалився, що вони "в діалозі з заступником керівника САП. Коли його спитали про самого Клименка, Горецький відповів:

"Він НАБУвець колишній. Розумієте, що це таке взагалі? Це фахівці? Ні. Це взагалі найстрашніше. Ось коли з плеча, знаєте, як кажуть: яку партію не створюємо, виходить КПРС. Який правоохоронний орган – виходить НКВС. Вони якесь завдання отримують і починають його робити криво, косо. Ти далі не можеш відмотати назад, ти потім не можеш відбілитись. А ці судді все узаконюють".

"Цензор.НЕТ" звернувся до Синюка за коментарем щодо знайомства з Горецьким, але той не відповів. Видання нагадало, що після того, як з конкурсу вибув Андрій Костін, Офіс президента "ставив у ньому саме на Синюка", який ще в грудні 2021-го через ОАСК вимагав від комісії відкласти встановлення результатів конкурсу. Проте в інтерв’ю Le Monde Клименко говорив про їхню спільну роботу із Синюком як "одного цілого". Пресслужба САП також обтічно відповіла про можливе знайомство співробітників із Горецьким та можливий витік матеріалів.

"Якщо вказані уривки правда, а навряд чи їх художньо нарізали, то виникає підозра, що дехто в керівництві САП був кровно незацікавлений у розкодуванні телефону Князєва. І тоді стає зрозумілою злість на прокурора, який відправив телефон у Польщу. Наскільки відомо, цей конфлікт хотіли владнати по-тихому, але після виходу одного коментаря, всі стоп-крани було зірвано. У результаті керівництво САП отримає для себе скандал, який може йому дуже дорого коштувати", – підсумували розслідувачі.

Як повідомляв OBOZREVATEL, 11 липня, Вищий антикорупційний суд розглянув клопотання про продовження строків тримання під вартою ексголові Верховного суду Всеволоду Князєву, якого підозрюють в хабарництві. Так, Князєва залишили в СІЗО ще на два місяці – до 8 вересня 2023 року, із можливістю внесення застави у 75 млн грн.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel, Threads та Viber. Не ведіться на фейки!