Рада дозволила правоохоронцям збивати БПЛА. Чи ставить це хрест на журналістських розслідуваннях?

Журналісти вважають, що ризик є, але у воєнний час заборона використовувати безпілотники виправдана.

Верховна Рада надала правоохоронним органам право збивати безпілотні літальні апарати в разі порушення ними повітряного простору України. Це передбачає урядовий законопроєкт № 8185, який у четвер, 13 липня, підтримали народні обранці.

Законодавці дозволили Нацполіції, Нацгвардії та СБУ застосовувати спеціальні засоби для припинення руху безпілотних суден, знешкоджувати такі судна у разі порушення повітряного простору України під час охорони критично важливих об’єктів інфраструктури та важливих державних об’єктів. До цього такі питання були у віданні виключно Державіаслужби. А з недавнього часу право застосовувати вогнепальну зброю для примусового припинення польоту БПЛА, якщо він рухався у межах прикордонної смуги, над або поблизу кораблів, катерів і суден, отримала ще і Прикордонна служба України.

Народна депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко назвала цей документ контраверсійним, пояснивши: «Після його ухвалення усім, зокрема й журналістам, заборонено використовувати безпілотні апарати над поліцейськими відділеннями, Службою безпеки України та об'єктами прикордонної служби».

Вона також уточнила, що спочатку йшлося про заборону використання БПЛА над цими об'єктами лише на період воєнного стану, але зрештою Рада проголосувала за аналогічну заборону і щодо мирного часу.

«Ці протидиверсійні заходи можуть тепер застосовуватися і в мирний час. Ми бачимо в цьому законі обмеження права журналістів на професію, на проведення антикорупційних розслідувань. На жаль, закон підтримали 263 депутати», — написала Геращенко у Фейсбук.

«Детектор медіа» звернувся до медійників, які займаються журналістськими розслідуваннями, з питанням, чи дійсно ці законодавчі зміни обмежуватимуть їхні професійні можливості.

На думку редактор проєкту антикорупційних розслідувань Bigus.Info Максима Опанасенко, в Україні давно у царині використання безпілотників спостерігається «дике поле», і в намаганні навести в ній лад він не бачить якихось великих утисків журналістів.

«Я б звернув увагу на ще один важливий момент. Вже рік і п’ять місяців ми в принципі не можемо використовувати БПЛА — ні законно, ні незаконно. Оскільки з 24 лютого 2022 року використання безпілотних літальних апаратів та легких літаків у приватних цілях у період воєнного стану заборонено і рішення щодо можливості їхнього використання в разі необхідності у кожному конкретному випадку приймається Генеральним штабом ЗСУ. Але це ніяким чином не зупинило журналістські розслідування. Оскільки не це в них ключове», — відзначив Опанасенко.

Він вважає, що занепокоєння Ірини Геращенко дещо перебільшено: «На цей момент я не бачу нічого аж такого, що могло б вбити журналістику антикорупційних розслідувань. Те, що написано в законі, виглядає станом на зараз цілком прийнятно».

Журналіст «Української правди» Михайло Ткач визнав у розмові з «Детектором медіа»: «Мені здається, що ризики, про які сказала Ірина Геращенко, є». Інша річ, що говорити про мирні часи він вважає надто передчасно.

«Коли і якщо повернеться безпечне небо, подібні обмеження набудуть актуальності. І якщо хтось або щось заважатиме знімати, наприклад, маєток корупціонера — ми швидко подолаємо цю перепону як це і було раніше. Тим паче що в дописі пані Геращенко йдеться, наприклад про СБУ, а не про маєтки. Хочу зазначити що саме за Порошенка за зйомки біля будівлі управління київського СБУ елітних автівок співробітників на мене було скоєно цими співробітниками напад і застосовано незаконне затримання, обшук, погрози. Була поламана камера попри посвідчення журналіста. Тоді ані пані Геращенко, ані президент, попри резонанс, на захист прав журналістів чомусь так і не пристали», — сказав Ткач.

Ткач підкреслив, що журналісти «Української правди» у своїх діях послуговуються аргументом суспільної важливості. А зараз, на їхню думку, для суспільства важливо, щоб над зазначеними в законопроєкті об’єктами нічого не літало.

Медіаюристка, керівниця «Інституту розвитку регіональної преси» Людмила Панкратова говорить, що журналісти працюють в умовах обмеження використання безпілотників вже давно. Оскільки правила їхнього використання, які існували й до того, забороняють проводити зйомку, наприклад, приватних об’єктів. Так само не можна знімати прикордонні частини, об'єкти критичної інфраструктури тощо.

«Тож, я не вбачаю в ухваленні нового закону суттєвих обмежень для роботи журналістів. Це не означає, що журналісти не можуть застосовувати для підготовки своїх матеріалів безпілотні літальні апарати. Однак для їхнього використання вони мають надати вагоме обгрунтування необхідності цього. І довести, що вагомість суспільного інтересу до зібраної інформації переважатиме над необхідністю захисту національної безпеки. А отримати таку інформацію зменшим втручанням було неможливо», — пояснила медіаюристка.

Крім того, зауважує Панкратова, ми живемо в правовому режимі воєнного стану. «Тому навіть як юристка з 20-річним стажем захисту прав журналістів із відповідною профдеформацією я би зважувала, якому суспільному інтересу надати перевагу — чи національній безпеці, чи можливостям журналістів знімати безпілотниками. В нашій ситуації я віддала би перевагу саме національній безпеці», — сказала «Детектору медіа» Людмила Панкратова.