«Де тобі на*рав Бубка». Як гучне журналістське розслідування посварило українських спортсменів

Останні кілька місяців спортивна спільнота жваво обговорює доречність наказу Міністерства молоді та спорту України про бойкот українцями змагань за участю представників Росії та Білорусі. Але минулий тиждень приніс в українське спортивне середовище новий скандал. Проєкт журналістських розслідувань Bihus.Info опублікував матеріал, в якому йдеться про те, що російська фірма «Монблан», яка належить легендарному легкоатлету Сергію Бубці та його брату Василю, працює на тимчасово окупованих територіях та співпрацює з терористами.

Варто зазначити, що Бубка також є і членом виконкому Національного олімпійського комітету України.

Тож скелетоніст Владислав Гераскевич ініціював засідання комісії атлетів НОК, де вимагав розглянути питання про позбавлення Бубки членства в НОК. Очікувано засідання закінчилося скандалом. Навіть за тимчасове відсторонення Бубки з усіх членів комісії атлетів НОК проголосував лише один її представник – сам Гераскевич.

Більше того, як інформує ресурс Трибуна, який отримав доступ до запису засідання комісії, інші її члени заявили, що розслідування Bihus.Info є «заказною штукою, за яку заплачені гроші», що «люди, які це готували, вони роблять спеціально з Росією це все», і взагалі – розглядати питання щодо Бубки «некоректно і негарно».

Окремо олімпійська чемпіонка з академічного веслування Анастасія Коженкова заявила, що не знає, де Гераскевичу «на*рав Бубка, але дуже злить, що він лізе туди, куди не треба».

«Главком» поспілкувався з Владиславом Гераскевичем, який фактично пішов один проти усіх на засіданні Комісії атлетів НОК. Говорили про скандали в українському спорті, пов’язані, як з розслідуванням про бізнес Бубки і реакцією на нього, так і з неоднозначним наказом Мінспорту про бойкот змагань за участі представників Росії та Білорусі.

«Скандал навколо Бубки б’є по всьому українському спорту»

Владиславе, давайте розпочнемо з хронології. З’явилося це розслідування про ймовірний, будемо так казати, бізнес пана Бубки та його брата з окупантами та ворогами України. Як ви про нього дізналися і яка була ваша реакція?

Це вже не перше розслідування про Бубку. Був також матеріал на Трибуні. Вийшло це розслідування вже з актуальними новини контрактами 2023 року. Я його побачив так само як і тисячі українців. Воно стало доволі популярним в принципі, як і велика кількість розслідувань Bihus.info. Одразу я скинув це розслідування, після того, як його побачив, в чат нашої комісії атлетів НОК, потім скинув ще в кілька наших чатів спільних зі спортсменами, які ми створювали ще на початку повномасштабного вторгнення, щоб контактувати один з один. А вже через якийсь я запропонував, що давайте ми зберемо нашу комісію атлетів НОК і обговоримо це розслідування.

Коли ви скинули в чат інформацію про Бубку. Якою була реакція колег? Хтось підтримав вас, що дійсно треба зібратися і обговорити це питання?

Я не знаю чи доречно згадувати, про що пишеться в цих чатах… Точно можу сказати, що комісія атлетів НОК не збиралася два місяці. Наш ж чат перетворився в таку собі групу для привітання один одного з днем народження. Такий собі Вайбер-стайл з листівками та смайликами. Саме ж розслідування про Бубку було фактично проігнороване.

Отже, я ініціював зі свої сторони засідання комісії атлетів НОК. А вже на наступний день прийшов його порядок денний, де вже там інші питання, а чомусь питання щодо Бубки не включили.

Тобто ви ініціювали проведення засідання комісії, комісію погодились проводити, але питання через яке ви ініціювали, не включили?

Я потім вже дізнався, мені сказали, що комісія планувалась вже дуже довго і це так просто збіглося, що воно було заплановане саме на наступний день після моєї пропозиції.

Знову ж таки, по суті питання про Бубку не включили в порядок денний, але в нас зазвичай в порядок денний входить пункт «різне», де ти можеш щось запропонувати обговорити з голосу. Я це і зробив

Складається думка, що ця комісія не є якось незалежною, а вона ухвалює те, що спускають зверху. От, наприклад, не сказав очільник Мінспорту і НОК Вадим Гутцайт членам комісії обговорювати питання щодо Бубки, вони й заявили що ми це не будемо обговорювати, як про це писали ЗМІ.

Я зі свої сторони можу підтвердити, що це реально так відбувалося. Дійсно, Вадим Маркович насправді був присутнім на засіданні, сказав якесь вступне слова. Питання щодо Бубки він не згадував, хоча я не розумію чому ми маємо ігнорувати таку резонансну проблему. Так, ми справді не орган, який має виносити вирок, але ми можемо і маємо оцінювати шкоду, завдану репутації НОК, а не правдивість розслідування. Безглуздо заперечувати, що це розслідування завдає іміджевий удар по НОК, взагалі по українському спорту. Очевидно, що Бубка – це головний олімпієць країни, так його і називають.

Зараз у нас є лише фактично одна реакція на розслідування. Це відповідь на запитання пана Гутцайта. На пресконференції він сказав, що Бубка буде подавати до суду на журналістів Bihus.Info, і він з ним спілкувався.

Наприклад, під час засідання комісії атлетів НОК я чув від деяких осіб, які також дуже довго працювали з паном Бубкою, що він вже подав до суду.

Зараз же ми говоримо про НОК України, як організацію. Ми публічна організація, ми велика організація, ми працюємо над популяризацією спорту у суспільстві. І немає публічної відповіді, немає публічного спростування цих обвинувачень. Навіть якщо ці звинувачення лунають лише від журналістів, навіть якщо щодо них відсутнє рішення суду, але є суспільна реакція і спростування ніякого немає.

«Атмосфера на засіданні: ми підтримуємо Бубку, бо медіа брешуть»

Чи були на засідання комісії якісь інші пропозиції? Наприклад, звернутися до пана Бубки, щоб він пояснив ситуацію. Або, можливо, щоб він тимчасово залишив НОК, або звернутися до силових структур, щоб це перевірили? Тобто були пропозиції, щоб все-таки була хоч якась публічна реакція?

Казали лише, що медіа брешуть постійно… Атмосфера така була, що ми підтримуємо Бубку, бо медіа брешуть.

Ми зараз не будемо називати прізвища. Але скажіть, будь ласка, хоча б хтось із комісії атлетів НОК в особистих розмовах підтримав вас? Хоча б хтось один сказав: Владиславе, все правильно робиш.

Я скажу, що підтримки у мене багато, і є багато великих спортсменів, які мене підтримують.

А саме в цій комісії атлетів НОК?

Є кілька спортсменів, з якими ми переписуємося.

Але вони вас підтримують непублічно…

Знову ж таки, я в своїх публікаціях не зазначав, хто був присутнім на комісії, хто був відсутній. Тобто я сказав, що я один голосував за. Я проявив зі своєї сторони повагу до колег. Але навіть, якщо я говорю, що лише я голосував за рішення щодо виключення Бубки з виконкому НОК, навіть якщо висвітлюю як це все відбувалося, я не порушую нічого. Тому що згідно з статутом НОК, в нас є право висвітлювати всю нашу професійну діяльність.

«Про свою «повну підтримку» наказу щодо бойкоту змагань за участю росіян і білорусів я дізнався з телемарафону»

Ще таке питання щодо роботи комісії. Був такий випадок в квітні. Заступник міністра спорту Матвій Бідний сказав, що комісія атлетів НОК повністю підтримала рішення про бойкот змагань за участю росіян і білорусів. Він сказав: є рішення комісії атлетів НОК, вона це підтримує. У той же час є інформація, що комісія атлетів НОК насправді нічого не голосувала, не ухвалювала ніякого рішення саме з цього питання. От ви можете прояснити ситуацію щодо цього бойкоту?

У нас приблизно було таке голосування, чи маємо виступати з росіянами на одній арені чи щось таке. Трактування треба подивитися. Але щодо бойкоту. Не було трактування там, який наказ саме, які пункти будуть в наказі. Не зрозуміло, чому заступник міністра молоді та спорту посилається на комісію атлетів НОК. Який стосунок комісія атлетів НОК має до Міністерства молоді та спорту?

Тобто якесь рішення було? Було щось проголосовано? Чи не було такого голосування?

Знову ж таки було питання, чи правильно виступати з росіянами на одній спортивній арені. Я теж проти цього.

Але це два різні питання: виступати на арені з росіянами і бойкотувати змагання. Так?

Так, сам бойкот і формат цього бойкоту на засіданні комісії атлетів НОК не узгоджувався. Про цей наказ, наприклад, я дізнався з телемарафону. І звичайно я, як представник комісії атлетів НОК України, не був задоволений, тому що в першу чергу це треба проговорити із спортсменами, якимось чином пояснити цю позицію.

Але, з іншого боку, комісія НОК ніяк на це не відреагувала. Як колегіальний орган, вона не сказала, що з нею щось не узгоджували, тобто фактично проігнорувала це питання.

Можливо, голова комісії десь узгоджував з кимось щось, але щодо себе можу повторити: про наказ щодо бойкоту з дізнався з телемарафону

І ви, мабуть, з телемарафону дізналися, що його підтримуєте, так?

Так (посміхається). Приблизно так виявляється: у комісії все узгоджувалося і комісія повністю все підтримала. Але знову ж таки, бойкот не є поганим рішенням, в моєму розумінні. Бойкот є адекватним рішенням, правильним рішенням, якщо є хороша коаліція, якщо це дієвий бойкот, якщо на це є якась реакція світової спортивної спільноти. Якщо ж це бойкот, який ми зараз бачимо, то він не має в собі сенсу.

Те що ми чули про легітимізацію країн-агресорів на змаганнях – це все для мене не аргумент. Якщо нас там не буде, все одно ця легітимізація пройде на міжнародній спортивній арені, але вже без України. Просто ми не будемо цьому заважати. Ми бачимо, як виступають наші спортсмени на Вімблдоні і як бойкотували спортсмени чемпіонат світу по дзюдо. І я точно можу сказати, що Вімблдон набагато більше приніс користі нашій країні в плані інформування світу про війну, ніж бойкот чемпіонату світу з дзюдо.

Тут, до речі, цікавий випадок. Коли Світоліна вийшла в ¼ Ролан Гаррос, міністр закордонних справ Кулеба її з цим привітав, привітав Фонд президента Зеленського. Тобто, з однієї сторони, частина державної влади вітає, коли українці перемагають росіян. З іншого боку, міністр спорту Гутцайт засуджує українців, коли вони перемагають росіян. Тобто однієї державної позиції, як бачимо, немає.

Знову ж таки, я читав в деяких інтерв’ю пана Гуцайта, що бойкот – це державна позиція. Потім десь я бачив, що це позиція вищої державної влади, потім в інших публікаціях я бачив, що це позиція національних спортивних федерацій.

Тобто ніхто з керівництва Мінспорту не хоче брати відповідальність на себе за рішення щодо бойкоту? Все перекладають на федерації?

Напевно, позиція щодо бойкоту у керівників нашого спорту просто залежить від дня тижня. Я так бачу, що немає чіткої думки, чиє це рішення, але, знову ж таки, обґрунтування цього рішення ми не побачили. Зазначав також пан Бідний (заступник міністра спорту – «Главком») на телемарафоні, що планується якась робота з посольствами, з діаспорами в країнах, де будуть проводитися змагання. Якщо ми бойкотуємо, то це не просто бойкот, це ми будемо протести робити. Як ми бачимо зараз вже, на прикладі, знову ж таки чемпіонату світу з дзюдо в Катарі… Я не побачив там протестів. Я побачив, як люди зі званнями російської армії здобувають медалі Чемпіонату світу з дзюдо, а наші спортсмени ці змагання пропустили. І, на жаль, наші спортсмени втрачають свої найкращі роки, вони втратили можливість виступити на головному старті року, до якого всі вони готувалися дуже довго.

«Розпочинається процес позбавлення мене членства в комісії атлетів НОК України»

На закінчення розмови повернемося до ситуації з паном Бубкою. До вас неофіційно ніхто не звертався з керівництва Мінспорту чи НОК: мовляв, багато ти розмовляєш, закінчуй, бо ми фінансування в твого виду спорту заберемо

Ні, такого не було. До мені ніхто персонально не звертався.

Як думаєте, чим завершиться ця історія з паном Бубкою?

Я ще додам такі речі, які мені не сподобалися, які мене дуже непокоять. У нас було ще одне засідання комісії атлетів НОК. І нас попросили не розголошувати те, що ми обговорювали, адже це цитую «може використати ворог». Не знаю, кого саме вважають ворогом…

Під час засідання комісії атлетів НОК я чув багато критики щодо ЗМІ, що вони брешуть, що вони якісь погані… Я б хотів звернутися до спортсменів, які наважуються це говорити. Українські ЗМІ, серед яких я можу згадати Трибуну, «Главком», Base of Ukrainian sports, проєкт Watchers, роблять набагато більше для відсторонення від змагань російських та білоруських спортсменів, ніж керівники українських спортивних структур. Це моя власна думка. Вони збирають бази російських спортсменів, які підтримують війну. Трибуна підняла питання щодо росіян, які підтримують війну, але перебувають в комісіях МОК. Я організовував пресконференцію зі світовими медіа щодо відсторонення росіян від змагань і саме Трибуна допомагала мені її проводити, саме вони допомагали з логістикою, вони модерували цей захід і, на мою думку, він вийшов доволі солідним. В мене, наприклад, язик не повернеться сказати, що наші ЗМІ якісь погані. Саме вони боряться, за те, щоб саме ті спортсмени, які говорять про них такі от речі, виступали на змаганнях, представляли нашу Україну і мали змогу продовжити кар’єру. Дуже шкода, що спортсмени не розуміють, що ЗМІ це і є наше спілкування з вболівальником. Адже вболівальники і є нашим спонсором, який спонсорує нашу участь в змаганнях.

Чим же закінчиться історія? Я буду, як член НОК, від себе подавати клопотання на етичну комісію, буду подавати клопотання на виконком НОК, я також це буду висвітлювати, тому що я маю на це право.

Чим закінчиться наша історія… Вже є розуміння, що починається процес позбавлення мене членства комісії в НОК України… З їхньої сторони процес вже розпочався.

Ви кажете «їхньої». Це керівництво НОК маєте на увазі, Мінспорту, керівництво комісії атлетів? З якого саме боку почався процес?

Скажемо так, незадоволених останніми новинами людей. Я не можу сказати… Знову ж таки хочу залишитися людиною. Мене попросили на останньому нашому засіданні, щоб ми не розголошували інформацію. Я не буду розголошувати. Але я дізнався, що починається процес позбавлення мене членства в комісії атлетів НОК України….

Артем Худолєєв, для «Главкома»