AP: Росія вдарила по глобальній продовольчій безпеці, зупинивши зернову угоду

У понеділок Росія зупинила безпрецедентну угоду воєнного часу, яка дозволяла постачати зерно з України до країн Африки, Близького Сходу й Азії, де голод залишається великою загрозою, а високі ціни на продовольство штовхають все більше людей до межі бідності.

Речник Кремля Дмітрій Пєсков оголосив, що Росія призупинить дію Чорноморської зернової ініціативи доти, доки не будуть виконані її вимоги щодо поставок російської сільськогосподарської продукції. І це при тому, що Росія постачає рекордні обсяги пшениці на світові ринки, а її мінеральні добрива продаються безперешкодно, - пише Associated Press.

«Коли буде виконана та частина Чорноморської угоди, яка стосується Росії, Росія негайно повернеться до виконання угоди», - сказав Пєсков. 

«Це кінець унікальної угоди, яку ООН і Туреччина уклали минулого літа, щоб дозволити продовольству залишати Чорноморський регіон після того, як Росія вторглася в сусідню країну майже півтора роки тому. Угода гарантувала, що кораблі не будуть атаковані при вході та виході з українських портів», - пише видання, нагадуючи також, що окрема угода полегшила експорт російських продуктів харчування і добрив в умовах західних санкцій.

Україна і Росія - основні світові постачальники пшениці, ячменю, соняшникової олії й інших доступних продуктів харчування, від яких залежать країни, що розвиваються. Аналітики очікують лише тимчасовий стрибок цін на продовольчі товари, оскільки такі країни, як Росія і Бразилія, збільшили експорт пшениці і кукурудзи. Але попри це продовольча незахищеність зростає.

Угода була продовжена на 60 днів у травні попри опір Москви. В останні місяці об’єми відвантаженого продовольства і кількість суден, які виходили з портів України, різко скоротилися. А Росію звинуватили в тому, що вона не допустила до участі в програмі додаткові судна.

Російська війна проти України призвела до зростання цін на продовольчі товари до рекордних максимумів минулого року і сприяла глобальній продовольчій кризі, яка також пов'язана з іншими конфліктами, тривалими наслідками пандемії COVID-19, посухами та іншими кліматичними факторами.

Високі ціни на зерно, необхідне для виробництва основних продуктів харчування в таких країнах, як Єгипет, Ліван і Нігерія, загострили економічні проблеми і штовхнули мільйони людей до бідності або продовольчої незахищеності. Люди в країнах, що розвиваються, витрачають більшу частину своїх грошей на їжу. Бідніші країни, які залежать від імпортного продовольства, поставки якого оплачуються в доларах, також витрачають більше, оскільки їхні валюти слабшають і вони змушені більше імпортувати через кліматичні проблеми. Такі країни, як Сомалі, Кенія, Марокко і Туніс борються з посухою.

«Чорноморська угода абсолютно критично важлива для продовольчої безпеки низки країн», - сказав професор міжнародної торгівлі та економічного розвитку в Університеті Санкт-Галлена в Швейцарії Саймон Евенетт, пояснивши, що її втрата ускладнить проблеми для тих, хто стикається з високим рівнем заборгованості і наслідками зміни клімату.

Він також зазначив, що зростання процентних ставок, а також ослаблення валют «ускладнюють для багатьох країн, що розвиваються, фінансування закупівель у доларах на світових ринках».

Цього місяця Продовольча і сільськогосподарська організація ООН заявила, що 45 країн потребують продовольчої допомоги ззовні, а високі місцеві ціни на продукти харчування «стали причиною тривожного рівня голоду» в цих країнах.

Чорноморська зернова ініціатива дозволила трьом українським портам експортувати 32,9 мільйона тонн зерна та інших продуктів харчування по всьому світу, більше половини з яких - до країн, що розвиваються, згідно з даними Об'єднаного координаційного центру в Стамбулі. Але угода зіткнулася з труднощами після того, як вона була укладена за посередництва ООН і Туреччини: Росія ненадовго вийшла з неї в листопаді, але потім знову приєдналася і продовжила угоду.

У березні і травні Росія продовжила угоду лише на 60 днів, замість звичайних 120. Кількість зерна, що відвантажується на місяць, впала з пікових 4,2 мільйонів тонн у жовтні до 1,3 мільйонів тонн у травні, що є найнижчим показником з початку дії угоди. У червні експорт збільшився до трохи більше 2 мільйонів тонн завдяки більшим суднам, здатним перевозити більше вантажу.

Україна звинуватила Росію в тому, що вона перешкоджає новим кораблям приєднатися до роботи з кінця червня. 29 кораблів очікують у водах біля берегів Туреччини, щоб приєднатися до ініціативи. Спільні інспекції, покликані гарантувати, що судна перевозять лише зерно, а не зброю, яка може допомогти будь-якій стороні, також значно сповільнилися. Середньоденна кількість перевірок неухильно знижувалася з пікового показника з 11 у жовтні до приблизно 2,3 у червні. Українські та американські чиновники звинувачують Росію в уповільненні темпів зростання.

Тим часом, російські поставки пшениці досягли історичного максимуму після великого врожаю. За оцінками Міністерства сільського господарства США, у 2022-2023 торговому році вона експортувала 45,5 мільйона тонн, а в 2023-2024 роках очікується ще один рекорд - 47,5 мільйона тонн. За словами Кейтлін Велш, директора Програми глобальної продовольчої та водної безпеки Центру стратегічних і міжнародних досліджень, це більше пшениці, ніж будь-яка країна коли-небудь експортувала за один рік.

13 липня Путін заявив, що готовий вийти із зернової угоди, але повернутися, коли ООН виконає всі умови щодо Росії.

Генсек ООН Антоніу Гутерріш запропонував у листі Путіну підключити підсанкційний «Россільгоспбанк» до Міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів SWIFT в обмін на продовження зернової угоди (отримання цього листа Путін заперечував 13 липня).

Нагадаємо, Ердоган заявив журналістам в Анкарі, що президент РФ Путін погодився на продовження зернової угоди. Про це повідомили інформаційні агенції AFP, Reuters, а також турецька державна агенція Anadolu. Турецький президент зазначив, що рішення вдалося досягти завдяки зусиллям ООН та Туреччини. У Кремлі офіційних заяв із цього приводу не робили.