Резніков – про саміт НАТО у Вільнюсі: Це потужний крок уперед

Міністр оборони Олексій Резніков розцінює результати саміту НАТО у Вільнюсі як потужний крок уперед.

Про це він написав у колонці для LIGA.net, повідомляє Укрінформ.

“Якщо подивитися на результати саміту у Вільнюсі з погляду командної гри та змісту подій – це потужний крок вперед”, - зазначив Резніков.

Він зауважив, що насамперед вдалося донести українське бачення, яке було підтримано лідерами країн-партнерів: торгівля територіями та свободою приєднання до безпекових альянсів неприпустима. Відмова від інтеграції в НАТО не може бути переговорною позицією.

За словами міністра, консенсус проявився у заявах. Зокрема, про те, що Україна буде в НАТО, коли складуться відповідні умови, сказали президент США Джо Байден, президент Туреччини Реджеп Ердоган, прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні та інші друзі України. А прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак окремо відзначив, що гарантії безпеки, надані Україні від країн Групи семи, не повинні розглядатися як альтернатива НАТО.

На думку Резнікова, сам факт появи декларації G7 доводить, що питання справедливого миру в Україні – це глобальний інтерес.

“Це ще одна українська теза, яка здобула підтримку: напад Росії на Україну не є локальною проблемою і не має локального вирішення у вигляді "заморозки" чи чогось подібного. Вихід з війни тільки один – через поразку агресора та його покарання. Це – спільна мета”, - заявив він.

Крім того, серед практичних результатів саміту Резніков відзначив комплексний пакет допомоги, який передбачає перехід від короткострокової до багаторічної програми підтримки трансформацій сектору безпеки та оборони України для досягнення повної взаємосумісності з Альянсом; надання нелетальної допомоги (пальне, розмінування, медицина тощо), запровадження політичного інструмента високого рівня у вигляді Ради Україна – НАТО.

“Утворення Ради – це інша філософія та інший рівень суб’єктності. У Вільнюсі на інавгураційному засіданні Ради Президент України Володимир Зеленський вперше сидів за столом із лідерами країн НАТО не як запрошений гість, а як учасник з рівними правами, місце було визначено за абеткою – між Туреччиною та Великою Британією”, - наголосив Резніков.

Він підкреслив, що цей механізм передбачає регулярні консультації на рівні міністрів іноземних справ, міністрів оборони, військових представників тощо. При цьому Україна зможе ініціювати проведення цих зустрічей і пропонувати порядок денний.

Резніков зауважив, що у пункті 11 підсумкового комюніке саміту НАТО у Вільнюсі зазначено, що Україна більше не потребує Плану дій щодо членства (ПДЧ), визнано, що держава досягла прогресу у взаємосумісності та стала більш політично інтегрованою до Альянсу. Подальший прогрес регулярно оцінюватимуть міністри іноземних справ на основі адаптованої річної національної програми. Окрім цього, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив суть змін: замість двокрокового процесу вступу до НАТО запроваджено однокроковий.

“Багато хто чомусь вирішив, що йдеться про кальку Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО. Мовляв, нічого не змінилося. Але Комісії Україна – НАТО більше немає. Рівень взаємодії підвищено шляхом утворення Ради України – НАТО. Це означає, що є усі підстави – і за "духом" і за "буквою" – трансформувати зміст річної програми”, - підкреслив міністр.

За його словами, адаптована річна програма і має дати розуміння умов, після яких може бути ухвалене рішення про вступ України у НАТО - цих умов може бути 20, а може бути три.

Серед результатів саміту міністр також назвав створення першого спільного з НАТО центру аналізу, тренування та освіти для поширення передового досвіду, набутого на війні, підписання документа щодо "коаліції тренування пілотів", підписання пакета документів щодо поглиблення взаємодії зі Швецією: “Ми узгодили питання доступу до чутливої інформації, а також радикально спростили доступ до шведського ОПК у процесі закупівель”.

Крім того, у списку практичних здобутків – пакети допомоги на $1,5 мільярда. Резніков зауважив, що окремі рішення, які були оголошені у контексті саміту – про надання касетних боєприпасів від США та далекобійних ракет Sculp від Франції тощо, – це посилення нашої армії у відповідальний момент і збереження життя наших воїнів.

“Таким чином, на рівні фундаментальних речей, правової рамки та практичної роботи результати дуже позитивні”, - заявив міністр оборони.