Знову зламали улюблену іграшку Путіна: як удар по Кримському мосту ускладнить життя Росії

17 липня 2022 року колишній російський президент, а нині блогер та утримувач вигаданої, спеціально під нього, посади "весільного" заступника голови Ради безпеки Росії Дмітрій Мєдвєдєв пафосно заявив про "судний день" для всіх, хто спробує атакувати окупований Крим, їх чекає апокаліпсис по-російськи. 24 Канал аналізує, що пішло не так з погрозами Україні.

Істерики Мєдвєдєва та як удари по Криму трактувати з точки зори міжнародного права

Це незважаючи на те, що вони намагаються огризатися, а окремі екзальтовані криваві клоуни, які там вискакують періодично з якимись заявами, ще й намагаються погрожувати нам, маючи на увазі напад на Крим тощо. Ось хочу у зв'язку з цим сказати, що абсолютно очевидно вони розуміють наслідки таких заяв, а наслідки очевидні, що в разі, якщо щось подібне станеться, для них усіх там одномоментно настане "судний день", дуже швидкий і важкий, сховатися буде дуже складно,
– Мєдвєдєв на зустрічі з ветеранами 17 липня 2022 року виголосив уже легендарний панч.

17 липня 2023 року можна з упевненістю констатувати, що екзальтованим кривавим клоуном виявився саме Мєдвєдєв. Адже його слова фактично дали старт дуже популярному флешмобу під назвою "щось спалити в окупованому Криму".

За рік, якій минув з часу легендарної промови в Волгограді, у Криму вибухало все – від військкоматів до аеродромів, горіли військові частини та сходили з рейок воєнні ешелони, горіли кораблі росіян у відкритому морі та в гаванях. Гинули окупанти групами та поодинці. "Камені з неба" за рік з мему перетворилися на ефектну реальність.

Кримський міст у вогні

Попри все розмаїття яскравих і вибухових заходів, найбільшу увагу цього року привернув до себе так званий "Керченський міст", який стереотипно називають слідом за росіянами "Кримським".

Це був символ російської окупації – його будівництво, абсолютно незаконне та таке, що суперечило не лише людським законам, але й законам природи, було іміджевим проєктом Путіна. Його будували персональні касири диктатора – Ротенберги, витративши на це мільярди доларів, а промо будівництва займалася пані Симонян та інші топові пропагандисти.

Як показали подальші події – все це не працює проти творчого підходу. Наступного дня після дня народження Путіна, 8 жовтня, о 6 ранку на Керченському мосту стався потужний вибух –вибухівка, замаскована під комерційний вантаж зруйнувала два прольоти автомобільної частини "об'єкту", але найголовніше – вибух стався, коли по залізничній частини проходив ешелон з паливом для окупантів.

Новий вибух зруйнував залізничну частину мосту й на кілька місяців вивів головну транспортну артерію окупантів з ладу. Завдяки цьому було порушено логістику росіян на південному фронті, наслідком чого стало "непросте рішення" генерала Суровікіна, а насправді втеча 30-тисячного угруповання загарбників з Херсону.

Світає, міст гарно палає; соловейко у Криму СБУ зустрічає,
– офіційний коментар СБУ з приводу подій у Криму 8 жовтня 2022 року.

Вибухи на мосту стали шоком для росіян та черговим ударом по іміджу. На відновлення "об'єкту" пішли місяці, полетіли погони, а нові охоронці пообіцяли, що "это не повторится".

"Можемо повторити"

Але повторилося – 17 липня 2023 року, у річницю промови пана Мєдвєдєва, "Керченському місточку" знову передали привіт. Цього разу за допомогою надводних дронів. Ефектний вибух стався вночі й був надзвичайно яскравим.

Не менш яскравими були й наслідки. Вибух знищив цілий проліт автомобільної частини мосту, крім того, пошкоджено другий проліт, суттєво постраждали мостові опори та інші деталі конструкції.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів в ефірі 24 Каналу, що деякі росіяни почали шукати шляхи евакуації з півострова.

Висновки попередні, але експерти обережно припускають, що на відновлення "об’єкту" знадобиться понад рік – необхідна повна перевірка усієї конструкції, відновлення опор і побудова нових "плит". На цей час автомобільний рух у Крим залишиться паралізованим – для росіян будуть наступні варіанти – потягом, паромом, або об'їзд суходолом під прицілом HIMARS.

Якщо поспіхом і без дотримання технологій відновлюватимуть, то можуть за рік десь встигнути, але міст буде вкрай небезпечний для використання,
– обізнані з ситуацією на "об'єкті" джерела 24 Каналу передрікають росіянами цікаві випробування.

Але найголовніше, що заявленого року в росіян нема в принципі – на озброєнні ЗСУ вже з'явилися ракети дальністю в 300 кілометрів – британські Storm Shadow та французькі SCALP, на підході американські ATACAMS і, можливо, німецькі TAURUS.

Все це в умілих руках та точно перетворить Керченський міст на масштабовану копію Антонівського в Херсоні. Вже скоро весь Крим опиниться під вогневим контролем ЗСУ і перетвориться на тир, у цій ситуації буде точно не до ремонту. А коли в українців з'являться F-16, про сам факт існування такої конструкції доведеться забути.

У росіян відповідей на все це нема. Їхні крилаті ракети та "шахеди" вже не такі страшні українцям, які отримали PATRIOT і NASAMS, "Гепарди" та "Віктори". Їхня сухопутна армія здатна лише на м’ясні штурми, а флагман флоту – вже понад рік перебуває на дні Чорного моря.

Жахнути "ядєркою" – страшно, адже це означатиме кінець для Росії, її просто зітруть у попіл ті ж "солдати НАТО", які нарешті стануть "агресивними", а добивати (ногами) будуть до того часу лояльні Китай та Індія.

Чи є гарантії, що всі деталі ядерного ланцюжка спрацюють, а всі його учасники зголосяться стати смертниками, чи може хтось гарантувати, що ракети не будуть перехоплені? До того, ж ще невідомо, чи функціонує той самий "ядерний арсенал" Росії, адже 30 років бездіяльності – це 30 років бездіяльності і сама спроба запуску боєприпасу, час придатності якого вийшов ще за живого Єльцина, є такою собі лотереєю.

Ми всі бачили, як Росія сама скидає на свою територію 500-кілограмові авіабомби, а потім кілька днів шукає їх та згодом знаходить у центрі власного міста – як думаєте, яка вірогідність такого сценарію, але вже з ядерним начинням?

Те, що Росія планує "проковтнути" цей "черговий удар в спину", вже натякнув речник Путіна пан Пєсков, який сказав, що відповіддю на вибух на Керченському мосту стане виконання цілей так званої "спецоперації". Тобто нічого.

Ось так і залишається, що єдиною відповіддю росіян можуть бути лише слова екзальтованого пупса на ім'я Дмітрій Мєдвєдєв.

Він, до речі, вже прокоментував вибухи на Керченському мості.

Вони розуміють тільки мову сили. Тільки персональні і зовсім негуманні методи. Тому треба підривати їхні власні будинки і будинки їхніх родичів. Шукати і ліквідовувати їхніх подільників, відмовляючись від прісної ідеї судового процесу над ними. Але головне – знищувати вище керівництво терористичних формувань, у яких щілинах би ці комахи не ховалися. Це важко, але можливо,
– Мєдвєдєв знову кричить "вовки", 17 липня 2023 року.

Ще одним не менш смішним варіантом може стати "розслідування" від так званого "Слідчого комітету" Росії.

Там вже, до речі, порушили кримінальну справу за статтею про теракт, призначили експертизи, вже звинуватили у ньому українську сторону і ведуть слідство.

У межах кримінальної справи призначено необхідні експертизи. Слідством встановлюються особи з-поміж українських спецслужб та збройних формувань, причетні до організації та виконання цього злочину,
– Слідком РФ демонструє бурхливу діяльність.

В Україні з таких зазвичай просто сміються, згадують мем про "втомлений міст" або розповідають одне одному вірші. Наприклад, такі:

Соловейко, рідний брате,

знову міст пішов "поспати"

Та раз… Два!

Керченський міст – не просто символ

Найголовніше, що новий удар по "Керченському мосту" – це не просто символічний вибух на улюбленій іграшці Путіна. Пошкодження об'єкта має цілком практичне значення, адже перерізає важливу транспорту артерію росіян.

Так, у них залишається залізничне сполучення, проте, автомобільну частину надійно вивели з ладу, а це значить, що усі автівки на півострові стали валізами без ручок, не прибуде до Криму своїм ходом і численна техніка.

Знищення "Керченського мосту" одночасно і справа честі для України, і питання часу

Тепер бойовим вантажівкам росіян доведеться або додатково навантажувати залізницю (коштом інших воєнних завдань), або випробувати долю у значно небезпечніших місцях – на Херсонщині та Запоріжжі.

Все це має ускладнити життя ворогу. Логістичне забезпечення понад 100 000 окупантів відтепер залежить від однієї опори на вцілілому залізничному мості через Керченський пролив та допомогти українським захисникам, що нині здійснюють наступ на Півдні в надзвичайно складних умовах – без підтримки авіації та серед суцільних мінних полів.

У цій ситуації вибухи за сотні кілометрів на Керченському мості – це також і моральна підтримка для українців і небувалий тиск на росіян, для яких тепер нема тилу.