Зупинка «зернової угоди»: як Росія знову настає на граблі

17 липня закінчується термін дії « зернової угоди » - договору про експорт української агропродукції до зарубіжних країн, укладеного минулого року за посередництва Туреччини та ООН.

Раніше правочин неодноразово продовжувався. Спочатку першу частину зернової угоди уклали на 120 днів. У листопаді 2022 року її продовжили ще на 60 днів. Зернова угода у 2023 році була продовжена спочатку у березні на 60 днів, а потім у травні. А ось тепер на ній, зважаючи на все, поставлений хрест. Принаймні у тому вигляді та форматі, в якому вона існувала досі.

«Ця угода пішла в історію»

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков 17 липня заявив про зупинення дії "зернової угоди". "Фактично домовленості припинили дію сьогодні", - сказав він. Причиною розриву домовленості Пєсков назвав те, що "не виконано частину угоди, яка стосується Росії".

Турецька сторона також не наполягатиме на продовженні цієї угоди. Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що вона «пішла в історію». "Чорноморська зернова ініціатива", в якій ми брали участь перший рік, увійшла в історію як важливий дипломатичний успіх. Відвантажено понад 33 мільйони тонн зернової продукції. Багатьом країнам вдалося уникнути втягування у продовольчу кризу. Дякую всім залученим сторонам», - підсумував турецький лідер.

При цьому він зазначив, що Туреччина до останнього моменту докладала зусиль для порятунку зернової угоди. Хоча при цьому він не виключив поновлення подібних угод після його зустрічі з Путіним у серпні цього року. "Путін хоче, щоб цей гуманітарний міст продовжувався", - підсумував Ердоган.

Вся проблема продовження угоди – у Росії

Вся проблема із продовженням «зернової угоди» виникала виключно через позицію Росії. Вона продовжує шантажувати світ, висуваючи низку умов, причому половина з них стосувалася зняття санкцій із російських банків та підприємств.

Так, Росії зажадала від Заходу підключити Россільгоспбанк до міжнародної системи SWIFT; відновити постачання сільгосптехніки та запчастин; скасувати обмеження на страхування цієї продукції; зняти заборону доступу в порти; відновити роботу аміакопроводу Тольятті-Одеса, а також розблокувати активи та рахунки російських компаній, пов'язаних із продовольством та добривами.

Днями Володимир Путін заявив, що РФ може "зупинити" свою участь у цій угоді, якщо дані їм "обіцянки" не виконають. Втім, так Путін говорив і всі минулі рази, а потім під тиском міжнародної спільноти продовжував угоду.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що весь світ зацікавлений у тому, щоби діяв зерновий коридор. І важливо, щоб життя зернового коридору не залежало від настрою, з яким прокинувся президент Росії.

- У Росії є кілька причин для такого шантажу, - пояснив KP.UA експерт-міжнародник Тарас Загородній. - По-перше, вони хоча так просунути своє зерно на світові ринки. Крім цього, вони хоч створити прецедент скасування санкцій проти них. Зараз вони вимагають відміни незначної частини санкцій, але якщо вдасться, то далі вимагатимуть відміни всіх. Крім цього, Москва хоче показати, що вона залишається важливим фактором впливу в Чорноморському регіоні, що вони нібито контролюють все судноплавство там. Але це далеко не так, Росія, навпаки, втрачає там свою вагу

Реакція світу на російський шантаж

У США пророкують, що відмова Москви від продовження «зернової угоди» сильно вдарить по іміджу Росії. "Якщо Росія відмовиться від продовження "зернової угоди", решта світу подивиться на це і скаже, що Росія відвернулася від забезпечення країн глобального Півдня, Африки, Латинської Америки та Азії необхідним продовольством за доступними цінами", - таку оцінку висловив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.

При цьому він відмовився дати однозначний прогноз про долю Чорноморської ініціативи: "Я не можу передбачити, що зробить Володимир Путін. За останні кілька місяців він робив різні міркування з цього питання. Можливо, Росія вийде з цієї угоди, можливо, вона її продовжить", - сказав він. І з погляду радника президента США, за відмову від продовження угоди Москві довелося б заплатити величезну дипломатичну ціну.

Але при цьому Вашингтон готовий до будь-якого сценарію і тісно співпрацює з українською стороною щодо цього питання, зазначив радник президента США з національної безпеки.

А якщо російський диктатор не погодиться, то «зернова угода» взагалі може заробити без Росії.

– Москва може перегнути ціпок зі своїм шантажем і «зернова угода» може діяти взагалі без неї, - вважає Тарас Загородній. - Тобто кораблі з українським зерном конвоюватимуть військові кораблі Туреччини, і Росія не зможе на них нападати. На користь цього свідчить одне важливе повідомлення. Днями у Китаї заявили, що вони зацікавлені у продовженні «зернової угоди» під гарантії безпеки для кораблів із зерном із боку Туреччини.

Що далі?

Німецьке радіо Deutsche Welle повідомляє, що "зернова угода" дозволила Україні відновити експорт аграрної продукції морським шляхом. За даними ООН, за час дії угоди Україна експортувала 32,8 мільйона тонн зернових та олійних культур, в основному - кукурудзу та пшеницю. Це понад половину загального обсягу сільгоспекспорту за минулий сезон (58 мільйонів тонн).

Цього сезону експортний потенціал України оцінюють у понад 40 мільйонів тонн, деякі оцінки ще оптимістичніші. І це без урахування залишків минулого врожаю, які Україна поки що не могла вивезти.

Тобто закінчення "зернової угоди" буде відчутним ударом по продовольчій безпеці бідних країн, які купують українське зерно, а також може призвести до зростання світових цін, від чого знову ж таки постраждають бідні країни. Нагадаємо, що після початку дії «зернової угоди» влітку 2022 року світові ціни на пшеницю та кукурудзу впали до рівня, який був перед початком російської агресії проти України.

Ключова мотивація Росії у тому, що угода дозволить продовжити продавати свої товари. Країна змогла на 11,6% збільшити експорт зернових та зернобобових у липні-грудні 2022 року, тобто вже під час операції. Тому продовження зернової угоди потрібно Росії, щоб збувати величезні залишки зерна. Адже РФ виробляє набагато більше обсягів зерна і добрив, ніж здатна споживати сама.

До того ж, Росії угода важлива і для того, щоб покращити власну репутацію. Згода на експорт українського зерна позитивно впливає на Росію в нинішній ситуації. А якщо її буде зірвано, то від цього постраждає і сама Росія. Якщо угоду не продовжать, де-юре перестануть діяти дані Москвою обіцянки не заважати зерновому експорту з України.

Та й наша країна зазнає певних збитків від припинення «зернової угоди». У разі відмови Росії продовжувати продовольчу угоду Україна втратить близько півмільярда доларів на місяць, такими розрахунками оперують ООН. З серпня 2022 року по червень 2023 року Україна експортувала 50,6 млн. тонн зерна на 9,8 млрд. доларів.