Майбутнє «зернової угоди»: Україна може постачати зерно альтернативними шляхами

Після того, як Росія розірвала « зернову угоду » про постачання української агропродукції, у світі задумалися про те, як далі можна буде постачати українське зерно на світові ринки. Також не виключено й відновлення «зернової угоди» у будь-якому іншому вигляді. KP.UA розбиралася у цьому питанні.

Росія не хоче – і не треба

Головним плюсом цієї угоди було те, що Росія обіцяла не нападати на зернові конвої з українським зерном. Тепер вона відмовилася від цих гарантій. І зараз важливо, щоби хтось інший зміг забезпечити зернові поставки з України. Найбільш до цієї ролі підходить Туреччина, яка має потужний флот, який не сміє атакувати Росія.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже звернулася до Туреччини та ООН із пропозицією продовжити функціонування "зернового коридору" у рамках Чорноморської зернової ініціативи без Росії, яка вийшла з домовленостей.

"Чорноморська зернова ініціатива може і повинна працювати без Росії і надалі. Залишається вона чинною. Єдине, що залишається зараз - це її акуратне виконання, рішучий тиск миру на державу-терориста", - заявив він. При цьому український президент нагадав, що Україна не укладала жодних угод з Росією, а домовленість щодо експорту зерна підписана з Туреччиною та ООН.

Тому український президент анонсував, що надіслав офіційні листи президенту Туреччини Реджепу Ердогану та генсеку ООН Антоніу Гутеррішу із пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі. "Україна, ООН, Туреччина спільно можуть забезпечити роботу продовольчого коридору та інспектування суден. І це потрібно для всіх у світі", - заявив він.

Але Росія погрожує зброєю, якщо «зернова угода» буде продовжена без неї. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков непрозоро натякнув сторонам про «ризики», якщо наважаться на продовження "зернової угоди" без участі Росії. Коментуючи пропозицію України продовжити "зернову угоду" без участі Москви, він зазначив, що "якщо щось оформлюватиметься без Росії, то ці ризики повинні враховуватися".

І агресор уже почав обстрілювати ті українські міста, де є порти із зерном на експорт. "Нічна атака росіян на Одесу та Миколаїв (у ніч на 18 липня. - Ред.) з використанням ракет і "шахедів" - ще один доказ того, що країна-терорист хоче поставити під загрозу життя 400 млн людей у ​​різних країнах, що залежать від українського продовольчого експорту", - заявив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.

Альтернативні шляхи для українського зерна

А що буде після розірвання «зернової угоди»? Міністр сільського господарства України Микола Сольський ще у травні цього року, коли Росія погрожувала вийти із зернової угоди, заявив, що у разі непродовження Чорноморської зернової ініціативи Київ зможе використати альтернативні експортні маршрути.

«Ми не передбачаємо жодного апокаліптичного сценарію через мільйон обставин. Українські фермери та українські трейдери показали, що вони можуть багато зробити, і багато (експортних) маршрутів можуть бути прокладені. Є кілька сценаріїв, які будуть задіяні в найгіршому випадку», - сказав він.

"Це (відмова Росії. – Ред.) підвищить залежність від альтернативних торговельних шляхів через Дунай та сусідів України по Європейському Союзу, хоча маршрути залишаються дорогими, а деякі країни опираються транзиту", – зазначає агентство Bloomberg.

Дунай може стати новим маршрутом

Так, за даними Української зернової асоціації, через Дунай можна експортувати 30-35 млн. тонн українського зерна щорічно. За словами президента цієї асоціації Миколи Горбачова, потрібно розвивати Дунайський шлях за рахунок організації якірної стоянки у румунських територіальних водах для перевалки зерна на великотоннажні судна. Це дозволить значно знизити вартість логістики та сприятиме просуванню незалежного від чорноморського "зернового коридору".

І за даними українського Мінінфраструктури, вже 16 суден пройшли гирлом Дунаю для експорту українського зерна. Ще понад 90 суден чекають на свою чергу на рейді Сулинського каналу в Румунії. Мінінфраструктури також веде переговори з румунськими колегами та представниками Єврокомісії, щоб збільшити кількість проходжень через Сулинський канал.

А ось інфраструктура ЄС, насамперед європейська залізниця, за словами президента Української зернової асоціації Миколи Горбачова, не здатна прийняти та перевезти ту кількість зерна, яку хотіли б перевезти українські фермери в обхід заблокованих морських портів.

"На жаль, інфраструктура ЄС не пристосована до вантажних перевезень. 80% перевезень залізницею в Європі - це пасажирські перевезення, тому "вклинитися" туди зі своїм вантажем дуже важко. Вони не мають звичних для нас вузлових станцій, де можна чіпляти і відчіплювати вагони. Для нас реальна перспектива – розвиток дунайських портів", – пояснив Микола Горбачов.

США допоможуть із альтернативними маршрутами експорту зерна

У Вашингтоні запевнили, що після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи партнери України шукатимуть альтернативних шляхів експорту українського продовольства. Про це заявив державний секретар держдепу США Ентоні Блінкен.

Глава держдепу також нагадав, що сенс "зернової угоди" полягав у тому, щоб гарантувати безпеку, надійність та передбачуваність вивезення продовольства з України до країн, які його потребують.

"За відсутності цього ми розглянемо, що ще можна зробити, щоб знайти інші шляхи потрапляння українських продуктів харчування на світовий ринок, включаючи вивезення залізницею та автомобільним транспортом. Але враховуючи обсяги, дуже важко замінити те, що зараз втрачається. Це результат того, що Росія перетворила продовольство на зброю", – підсумував Блінкен.

"Зернова угода" можуть відновити

А ось президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що вірить у те, що президент Росії Володимир Путін хоче продовження дії "зернової угоди" і має намір поговорити з ним про це під час приїзду російського диктатора до Анкари у серпні.

"Я вірю, що Путін хоче, щоб цей гуманітарний коридор продовжував функціонувати", – сказав Ердоган. І додав, що планує телефонну розмову з Путіним, щоб "не чекати до серпня", коли очікується особистий візит лідера РФ до Туреччини.

Євросоюз також закликав Росію переглянути своє рішення та негайно відновити виконання Чорноморської зернової ініціативи.

При цьому представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель підкреслив, що Росія продовжує використовувати продовольство як зброю. «Розриваючи угоди, Росія одноосібно блокує один із важливих основних шляхів експорту з України зерна та несе виняткову відповідальність за збої у постачанні зерна по всьому світу та зростання цін на продовольство», - сказав він.

Думка експерта

Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього:

- «Зернова угода» обов'язково працюватиме у тій чи іншій формі, з Росією чи без неї. Торік Москва вже намагалася «грати м'язами», погрожуючи вийти із цієї угоди. Дві-три доби успішно працювали без них. Росіяни це побачили і відразу повернулися до угоди.

Так і зараз – їм просто нічим загрожувати. Якщо вони захочуть знищувати наші елеватори та зернові порти – то наше ППО працює дуже успішно. Якщо атакуватимуть кораблі із зерном – то це все іноземні судна, і можна нарватися на ще більший міжнародний скандал. До того ж, ці судна цілком може охороняти турецький флот. А тепер давайте подивимося, хто є найбільшим вигодонабувачем від нашого зерна – це союзники Росії Китай та Туреччина, і вони можуть вплинути на Москву, щоб та відновила угоду.

Що ж до альтернативних шляхів – Дунаю, країн Східної Європи, то вони також розглядаються. Хоча слід визнати, що вони не пристосовані до таких обсягів зерна, які пропонує Україна.

Ігор Рейтерович, експерт-міжнародник:

– Зараз є два шляхи реанімації «зернової угоди». Перший – у нього повернеться Росія. Тут все залежить від того, чи зможе вона щось виторгувати від ООН та Заходу для себе чи ні. Другий, вигідніший для України – без Росії, але з посиленням ролі Туреччини як гаранта безпеки суден з українським зерном. У цьому випадку Анкара охоронятиме їх своїми військовими судами. Але, можливо, й так, що Ердоган переконає Путіна повернутися до угоди. Якщо ж цього не буде, то доведеться використовувати альтернативні сухопутні шляхи через Східну Європу та Дунай. Вони не настільки ефективні, як морський, але все ж таки дозволять переправляти наше зерно.