Тендерна змова. «Кінд інтерслух» – Частина 2

Тендерна змова.

«Кінд інтерслух» – Частина 2.

Син грузинського професора Кеванішвілі працює в Тбілісі, а заробляє в Україні.

Спробувавши з’ясувати як одна контора змогла отримати 30% монополії на ринку кохлеарних імплантів в Україні, ми викрили ціле кубло бізнесів, пов’язаних із однією людиною – громадянином Грузії Іване Кеванішвілі.

Одна єдина товка – «Кінд інтерслух Київ», – отримує третину усіх грошей, які держава виділяє на закупку кохлеарних імплантів для людей з тяжкими ураженнями слуху.

Ці імпланти – чарівна паличка для багатьох повністю глухих людей, але вони дорогі.

Тож більшість кохлеарних імплантів в Україні купують і вживлюють за спеціальною державною програмою.

Компанія Кеванішвілі зуміла втричі збільшити свій прибуток у рік вторгнення.

Нечуваний успіх, – тисячі українських компаній розорилися через війну, більшість ледь вийшли в нуль.

«Кінд» не тільки втримався на плаву, а й став заробляти втричі більше.».

Фізичній безпеці Іване Кеванішвілі нічого не загрожувало, він живе і працює в Тбілісі –генеральним директором клініки імені свого батька – Національного центру хвороб вуха, горла та носу, клініки Джапарідзе-Кеванішвілі.

Також у них з батьком є ще один «Кінд» в Грузії, який так само займається продажем кохлеарних імплантів.

Але масштаби їхнього грузинського бізнесу куди скромніші – 20-30 імплантів на рік.

В Україні Кеванішвілі продає імпланти сотнями, і що характерно, везе їх сюди із Грузії, хоча обладнання австрійського виробництва.

Вже цікаво, так? То давайте розберемося, як працюють схеми сімейства Кеванішвілі в Україні з продажу кохлеарних імплантів.

Масштаби їхнього грузинського бізнесу куди скромніші – 20-30 імплантів на рік.

В Україні ж Кеванішвілі продає імпланти сотнями, і що характерно, везе їх сюди із Грузії, хоча обладнання австрійського виробництва.

Вже цікаво, так?.

Анатомія однієї закупівлі.

В Україні не часто трапляються настільки безсоромні тендерні махінації, як у «Кінд інтерслух Київ».

Зазвичай, аби зрозуміти, що закупівлю провели не зовсім чесно треба довго вивчати документи, порівнювати ціни, пропозиції інших виробників, курси валют, – словом тут свій цілий матан.

Кеванішвілі часом мухлює настільки зухвало, що навіть не віриться, як все просто.

Весна 2021 року – Національний інститут отоларингології імені професора Коломійченка Національної академії медичних наук в один день оголошує два тендери на закупівлю слухових протезів.

Цей інститут в Україні – головна установа по темі отоларингології, саме він проводить більшість операцій за державною програмою кохлеарної імплантації.

Перший тендер – на 35 комплектів.

Другий – на 45.

Це від самого початку виглядало дивно.

Обидві закупівлі мали абсолютно однакові коди – «Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (система кохлеарної імплантації)».

Для чого оголошувати дві закупівлі?.

Тексти технічних вимог відрізнялися тільки незначними деталями.

В одному випадку потрібна була можливість введення електрода у завиток на глибину не менше 25 міліметрів, в другому – не менше 15.

Двадцять п’ять в будь-якому разі не менше п’ятнадцяти.

Тож, зазвичай в таких випадках оголошують один тендер із двома лотами.

І вже зовсім скоро стало зрозуміло чому.

На обидва тендери прийшли всього дві контори, – уже відомий нам «Кінд інтерслух Київ» Кеванішвілі і його німецького партнера KIND GmbH & Co.

KG, а друга – «Діатех-Україна», стовідсоткова дочка швейцарської компанії Diatech S.

І ось ці дві нібито солідні контори із поважним європейським корінням влаштували на закупівлях в Інституті Коломійченка справжню корупційну вакханалію.

Тендер на тридцять п’ять комплектів виграє «Діатех-Україна», тендер на сорок п’ять – «Кінд інтерслух Київ».

Аукціон проводили в один і той самий день, вартість пропозицій відрізнялася у них подекуди на сто гривень, при загальній сумі по кожному тендеру понад 25 млн.

А тепер дві таблички для наочності.

Тендер № 1 (35 комплектів).

КІНД ІНТЕРСЛУХ КИЇВ.

Запропоновані імпланти.

Cohlear Limited (процесор CI512, імплант CP1000).

MED-EL (Mi1200 SYNCHRONy+SONNET D).

Остаточна пропозиція.

26 576 563 грн.

26 580 060 грн.

Ціна за комплект.

759 330 грн.

759 430,29 грн.

Тендер № 2 (45 комплектів).

КІНД ІНТЕРСЛУХ КИЇВ.

Запропоновані імпланти.

Cohlear Limited (процесор CI512, імплант CP910).

MED-EL (Mi1200 SYNCHRONy+SONNET D).

Остаточна пропозиція.

27 396 000 грн.

27 395 100 грн.

Ціна за комплект.

608 800 грн.

608 780 грн.

Яка шалена конкуренція! Різниця в ціні комплекта на фінальному етапі – 20 гривень.

І в один і той самий день, одному і тому самому інституту Кеванішвілі пропонує один і той самий імплант одночасно за 759 і за 608 тисяч гривень! «Діатех-Україна» хотів виглядати трохи розумнішим і запропонував одні й ті самі процесори, але трошки різні імпланти.

Але розліт цін знову той самий – 759 проти 608.

Сто п’ятдесят тисяч різниці на одних і тих самих комплектах, на секундочку! І головний лікар Інституту імені Коломійченка Владислав Гайдук, який також очолює і тендерний комітет, не помічає, що ті самі імпланти у того самого продавця можна купити на 150 тисяч дешевше.

І всі решта дев’ять членів тендерного комітету також нічого не помічають і без зауважень голосують «за».

Це очевидна змова, до речі.

Євреї мабуть назвали би це «хуцпа», ми ж скажемо – нечуване нахабство.

Влаштувати настільки очевидну змову можуть тільки люди, повністю упевнені в своїй безкарності.

Та їм нічого й не було.

Жодних кримінальних проваджень щодо цієї історії нам не відомо.

Національне антикорупційне бюро, САП і ДБР дивляться кудись в інший бік, і колись найкраща в світі електронна система закупівель «Прозорро» стає абсолютно порожнім проектом, оскільки не може подолати корупцію, а лише фіксує її для нащадків.

Вдаваний дистриб’ютор.

Обидві ці контори є одночасно офіційними дистриб’юторами великих міжнародних брендів медичної техніки в Україні.

«Кінд інтерслух Київ» представляє на українському ринку обладнання Siemens, а «Діатех-Україна» – General Electric.

З останнім, правда, є проблема.

На відміну від більшості великих іноземних компаній, General Electric не пішов з російського ринку, після нападу РФ на Україну, і в Підмосков’ї досі працює завод томографів під брендом GE.

У будь-якому разі статус офіційного представника крупної іноземної компанії – це вагома перевага на державних тендерах.

Дистриб’ютори обіцяють чиновникам обладнання за найкращими цінами напряму від виробника, без посередників.

На світовому ринку Siemens і General Electric – запеклі конкуренти, вони виробляють лінійку з майже усього можливого медичного обладнання, і постійно змагаються, хто зробить дешевше, краще, швидше.

Та в Україні їхні офіційні представники влаштовують затишні мєждусобойчики.

І це не тільки спільні танці на тендерах.

Ось дуже цікава накладна пів річної давнини, яку нам вдалося отримати від джерела в одній із державних структур.

Кінець 2022 року, – компанія Іване Кеванішвілі «Кінд інтерслух Київ» купляє клітку Фарадея у швейцарської материнської компанії Diatech S.

Клітка Фарадея – це ізоляція від зовнішніх радіочастотних впливів, яка монтується навколо томографа, аби захистити його від наводок.

І Кеванішвілі купує у «Діатеха» клітку Фарадея для цілком конкретного томографу Siemens Magnetom Lumina.

Кількома місяцями раніше «Кінд» отримав підряд на встановлення такого томографу за 110 мільйонів в Центрі дитячої кардіології і кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я.

«Кінд» – Siemens.

І це абсолютно дико, – офіційний представник бренду замість того, щоб звернутися безпосередньо до Siemens, з якогось дива іде купляти їхнє обладнання в третьої компанії? Цікаво, чи знають в Siemens, що їхній дистриб’ютор безсоромно ходить наліво? Цікаво чи знають у Центрі кардіохірургії, що офіційний дистриб’ютор Siemens, з яким вони уклали угоду, насправді купляє техніку на стороні? Виглядає, що партнерство «Кінда» із Siemens–лише показне, це просто ілюзія для підстраховки.

Вдаваний дистриб’ютор – це вже нагадує стиль роботи Миколи Кузьми.

Кузьма – одіозна фігура на ринку державних закупівель, замішана у десятках скандалів.

Компанії, які з ним пов’язували, використовували ту ж тактику – укладали дистриб’юторські угоди то з одним крупним іноземним брендом, то з іншим, і все лише для того, щоб зробити гарну міну на переговорах, а потім купляти обладнання на стороні.

Та насмілюся вас запевнити, що ми ще не дійшли до найцікавішої частини усіх зв’язків Кеванішвілі.

Далі відкриються уже не внутрішньо українські, а міжнародні махінації.

Тож, далі буде….