Сім років тому Павла Шеремета підірвали в Києві: чому його назвали "персональним ворогом" Лукашенка і чи знайшли винних

Сім років тому, 20 липня 2016 року в автомобілі у центрі Києва підірвали журналіста Павла Шеремета, якого білоруський диктатор Олександр Лукашенко вважав своїм особистим ворогом. Цей злочин досі залишається без кари, слідство донині не може з'ясувати, хто винен у смерті журналіста.

У сьому річницю одного з найрезонансніших злочинів OBOZREVATEL зібрав основні факти розслідування вбивства Павла Шеремета.

20 липня 2016 року о 7:45 в центрі Києва була підірвана машина, за кермом якої був співробітник "Української правди", засновник проєкту "Білоруський партизан" 44-річний журналіст Павло Шеремет.

У першу ж годину правоохоронці оголосили: йдеться про сплановане заздалегідь умисне вбивство. Того ж дня озвучують декілька версій вбивства, основним мотивом називають професійну діяльність Шеремета.

Через два дні, 22 липня 2016-го, ЗМІ публікують записи камер спостереження, зроблені у ніч перед вибухом.

У наступні тижні стало зрозуміло, що організувала його команда професійних кілерів з чітко розподіленими обов'язками: окремі люди займались розвідкою і стеженням за журналістом, закладанням вибухівки і її дистанційним підривом. Але хто саме й чому вбив Павла Шеремета досі невідомо.

Лише через три роки розслідування українська поліція оголосила перші підозри, затримавши в Києві музиканта та піарника сил спецпризначення ЗСУ Андрія Антоненка, дитячу хірургиню й волонтерку Юлію Кузьменко та військову медсестру Яну Дугарь. Антоненко з Кузьменко начебто заклали вибухівку під авто напередодні вбивства, а Дугарь ще раніше проводила розвідку в навколишніх дворах. Антоненка правоохоронці називали організатором злочину.

Керівництво поліції та тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков оголосили про розкриття злочину, поспішивши назвати затриманих вбивцями. На оперативний брифінг, який відбувся 12 грудня 2019 року, запросили навіть президента Володимира Зеленського.

"Дуже не хочеться, щоб це було таким, знаєте, в лапках "серіалом", – сказав тоді голова держави.

Однак, "серіал" таки відбувся і розтягнувся на багато років.

На судових слуханнях з обрання запобіжних заходів підозрюваним, їхні адвокати заявляли про безпрецедентний політичний тиск на слідство.

Пізніше поліцейські пояснюватимуть, що розраховували на зізнання затриманих. Але відомі у ветеранських колах Антоненко, Кузьменко і Дугарь рішуче відкидали підозри.

На перших же судових засіданнях виявилось, що головний аргумент слідства – експертиза відеоматеріалу, проведена британським експертом на замовлення слідства. Порівнявши відео стеження за підозрюваними із записами вуличних камер 2016 року, на котрі, як вважає слідство, потрапили учасники замаху, дійшли висновку щодо відносної схожості ходи цих людей.

Захисники критикували експертизу за очевидні неточності: різницю у зрості Кузьменко та Антоненка, форму бороди останнього, яка відрізнялася від тої, що мав чоловік, помічений біля машини Павла Шеремета у ніч перед вибухом. Та це не одразу переконало суд – Юлію Кузьменко тримали в слідчому ізоляторі до серпня 2020 року, Андрія Антоненка – до квітня 2021. Яну Дугарь після затримання відправили спочатку під домашній арешт, який за пів року замінили на заставу у 168 тис. грн.

Після повномасштабного вторгненням Росії слухання, суспільний інтерес до яких вже помітно спав, припинились узагалі. Яну Дугарь мобілізували до Збройних сил 25 лютого 2022 року, розповів її адвокат Станіслав Кулік, невдовзі вона отримала офіцерське звання і нині керує медичним пунктом. Андрій Антоненко попри нічний домашній арешт теж повернувся до лав Сил спеціальних операцій, де він служить за контрактом. Юлія Кузьменко продовжує працювати хірургинею в столичній клініці "Охматдит" та займається волонтерською підтримкою військових.

Справа фактично розсипалася: суд має розпочатися з нуля через заміну присяжних, а докази причетності цих трьох осіб до вбивства поставлено під сумнів.

До слова, поліція та СБУ стверджували – вбивство замовили російські спецслужби. Проте й донині це залишається загадкою.

Персональний ворог Лукашенка

Павло Шеремет – уродженець Білорусі. Він працював на телебаченні у своїй країні та в Росії. Журналіст відкрито критикував режим президента Олександра Лукашенка. У 1997 році у Білорусі його заарештували та дали два роки умовно. 

У 2010 році Лукашенко позбавив Шеремета білоруського  громадянства.  

Журналіст покинув батьківщину ще раніше –  наприкінці 1990-х. Але до останнього Павло Шеремет залишався послідовним противником режиму Лукашенка. Він зняв фільм "Дике полювання" про політичні вбивства, був співавтором книги "Випадковий президент", разом з колегами створив опозиційне видання "Білоруський партизан".

Колишній силовик РБ, який був співробітником білоруського антитерористичного спецпідрозділу "Алмаз", Ігор Макар стверджує, що Шеремета вбили в Києві за наказом спецслужб Білорусі.

"Лукашенко має одну рису – мстивість. Він на Шеремета дуже сильно лютував", - розповідав Макар.

На оприлюдненому ним аудіозаписулюдина голосом, схожим на голос ексочільника білоруського КДБ Вадима Зайцева,  віддає наказ вбити журналіста. 

Через чотири роки після цієї розмови 20 липня 2016 року Павла Шеремета підірвали в авто посеред Києва.

Як повідомляв OBOZREVATEL, мати загиблого сім років тому журналіста Павла Шеремета – Людмила Станіславівназвернулася до українців у річницю загибелі сина, висловивши підтримку народу України. 

"Білорусам сьогодні важко, але українцям – важче на багато разів. Я щиро співчуваю вам і впевнена, що якби Павло був живий, він, як і я, був би сьогодні з вами", – сказала Людмила Станіславівна.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel, Threads та Viber. Не ведіться на фейки!