«Зернового коридору» більше немає: економічні наслідки для України

17 липня закінчився термін дії зернової угоди, завдяки якій українська агропродукція експортувалася за кордон. Після вельми категоричних відмов Росії продовжувати угоду вітчизняні чиновники та експерти почали дружно обговорювати альтернативні маршрути. Щоправда, всі вони навряд чи мають якийсь сенс за такого активного обстрілу ворогом українських портів.

Чи зможе зерновий коридор функціонувати без участі РФ, скільки втратить Україна, якщо не знайде інші варіанти транспортування, і що чекає на наш внутрішній ринок, якщо він переповнений зерном? Відповіді на ці та інші питання KP.UA шукала разом із економістами.

«Ризики занадто високі»

Події останніх днів дають мало приводів для оптимізму.

– Думаю, що вже перші ночі після закінчення дії зернової угоди наочно показали, що Росія перейшла до фізичного знищення портової інфраструктури півдня України, і це її продовження історії із припиненням зернової угоди, – каже аналітик Данило Монін. – Україна, звичайно, може разом із Туреччиною захистити флот у морі, але чи багато знайдеться бажаючих вантажити українське зерно, коли до порту прилітають ракети? Думаю, що не дуже. Якщо обстріл триватиме, протягом найближчих двох місяців більшість портової інфраструктури буде знищено. Вціліє хіба щось на Дунаї на кордоні з Румунією. Просто тому, що туди запускати такі ракети дуже ризиковано, адже вони можуть прилетіти до румунського порту. Тож загалом змушений констатувати, що Україна цього року матиме проблеми із зерновим експортом.

Безпосередня працездатність «зернового коридору» не пов'язана з РФ, каже аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. Тобто, уточнює експерт, теоретично Україна могла б продовжувати користуватися вже збудованою в рамках зернової угоди інфраструктурою та логістикою для відвантаження та перевезення своєї сільгосппродукції.

– Проте в умовах війни на перше місце виходить безпека, а не налагодженість бізнес-процесів, – продовжує Орищак. – І, на жаль, без гарантій другої сторони військового конфлікту, тобто Росії, ризики для бізнесу стають надто високі та незрівнянні з рівнем прибутку, який забезпечує транспортування та продаж української сільськогосподарської продукції.

Як приклад, експерт нагадує про ситуацію в жовтні 2022 року. Тоді Росія оголосила про зупинення своєї участі в зерновій угоді, і відразу після цього частина страховок на судна, які перевозили українські сільськогосподарські товари, була відкликана. А оскільки без страхування, тобто без розуміння фінансових ризиків, ніхто возити вантажі не стане, частина суден тоді змушена була повернутися до порту.

– Україна зараз намагається заповнити цю прогалину держгарантіями новоствореного страхового фонду, – зазначив Максим Орищак у розмові з KP.UA. - Але тут важливо розуміти, що бізнес є бізнесом, і фінансові гарантії країни, на території якої ведеться повномасштабна війна, можуть бути недостатньо надійними.

У такій ситуації, каже експерт, потрібні страхові послуги третьої сторони. Але ці «треті сторони», як видно за кейсом 2022 року, такі ризики брати на себе не дуже й хочуть. Тим більше після того, як міноборони Росії заявило, що вважатиме, що всі суди, які наближаються до України, перевозять зброю.

Втім, виявилося, що в цю гру можна грати удвох, і реакція Міноборони України не змусила себе довго чекати. Як йдеться у заяві відомства, оприлюдненій 20 липня, з 21 липня всі судна в Чорному морі, які прямують у напрямку російських та окупованих українських портів, можуть розглядатися Україною як військові цілі.

Про що говоритиме Ердоган

Незважаючи на все вищесказане, економісти все ж таки практично одностайно вважають, що виходом із ситуації могло б стати конвоювання суден «зернового коридору» ВМС Туреччини.

- Якщо військовий флот Туреччини візьме під контроль західну частину Чорного моря або кораблі НАТО просто зайдуть у Чорне море, то "зерновий коридор" може функціонувати і без Росії, - зазначив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Максим Орищак також вважає: такого захисту, швидше за все, було б достатньо, щоб страховики та бізнес продовжили свою діяльність.

- Однак, якщо Туреччина піде на такий крок, то через побоювання військового зіткнення з Росією НАТО буде змушене або відмовити турків, або залишити їх наодинці з росіянами, заздалегідь знявши відповідальність, - міркує експерт. – Можна впевнено прогнозувати, що через 5-7 млрд доларів, а саме на таку суму можна оцінити річні втрати України під час закриття поставок у рамках зернової угоди, ризикувати вступом у війну з РФ ні Туреччина, ні США, ні все НАТО, швидше за все, не захочуть. Звідси й заяви представників офіційного Вашингтона, що конвоювання – це не варіант.

Максим Орищак звертає увагу і на досить м'яку риторику офіційної Анкари щодо виходу Росії із зернової угоди. Очевидно, дійшов висновку експерт, після вдалих виборів у керівництва Туреччини тепер достатньо часу на дипломатію.

- Думаю, що Реджеп Ердоган планує переконати Путіна повернутися до зернової угоди на особистій зустрічі у серпні, – зазначив експерт у розмові з KP.UA. - Тож якщо й чекати можливого відновлення постачання в рамках «зернового коридору», то не раніше серпня, а можливо й вересня. Адже точної дати зустрічі Ердогана та Путіна немає.

Про те, що "коридор" буде тимчасово заблокований до серпня, а точніше - до зустрічі двох президентів, говорить і аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ.

- На зустрічі з Путіним турки, найімовірніше, поставлять росіян перед фактом: коридор діє під захистом турецького ВМФ, - каже Кущ. – І залишається лише гадати, що турки запропонують росіянам для підсолоджування такої пігулки. Думаю, що це буде пропозиція використовувати Туреччину як хаб для російського газу, зерна та мінеральних добрив. Плюс, наскільки це можливо, лояльний фінансовий моніторинг для росіян. Можливо, паралельний імпорт стратегічних комплектуючих. Загалом, буде запропоновано опції, які вигідні самим туркам.

«Проблеми будуть, але не критичні»

Олександр Охріменко каже, що "зерновий коридор" Україні, безумовно, потрібен, але водночас його відсутність буде для країни вже не така критична, як рік тому. Проблеми будуть, але не такі величезні, як сьогодні прогнозують численні «вісники апокаліпсису».

По-перше, пояснює експерт, зараз багато зерна йде транзитом через ЄС, тож експорт знизиться, але незначно.

По-друге, український бізнес уже навчився працювати в умовах війни, і відсутністю «зернового коридору» його не налякаєш.

По-третє, якщо внутрішній ринок буде переповнений зерном, ціни на нього впадуть, а отже, знизяться ціни на борошно та хліб.

І, нарешті, каже Охріменко, така ситуація стимулює бізнес працювати розумніше і нарешті більше думати про переробку, а не просто про продаж.

А поки перевезення зупинені, додає Максим Орищак, потрібно вимагати від ЄС та США субсидій на підтримку українських фермерів, а також фінансування для розширення логістики сухопутних поставок українських сільськогосподарських товарів через ЄС. До речі, як повідомляє Reuters, 18 липня голова Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Саманта Пауер вже пообіцяла виділити 250 млн доларів фінансування для допомоги українським фермерам, які страждають через блокування експорту зерна.

– Щодо втрат, то математика тут нескладна, – резюмував Орищак. - Щомісяця відсутність поставок по лінії «зернового коридору» коштуватиме Україні приблизно 500 млн доларів. За номінального розміру економіки України в 143,3 млрд доларів це еквівалентно втраті близько 0,3% ВВП. Тобто, якщо постачання не здійснюватиметься, наприклад, рік, то втрати економіки можуть сягнути 2,5-3%.​