Російські ракети "Онікс" — чому вони настільки небезпечні і як з ними боротися

В останні тижні Росія все частіше застосовувала ракети П-800 "Онікс" для обстрілу української інфраструктури. Зокрема, саме ними обстріляли портову інфраструктуру Одеси.

Потрібно не забувати, що цей комплекс позиціонується як протикорабельний, тому наведення по наземних цілях є досить складним завданням  -воно не може виконуватися по об'єктах, що знаходяться далеко від берегової лінії.

У своїй концепції протикорабельна крилата ракета П-800 "Онікс" призначена для боротьби з надводними військово-морськими угрупованнями та одиночними кораблями в умовах сильної вогневої та радіоелектронної протидії - ніяк не з наземними цілями, і тим більше - не з цивільною інфраструктурою.

Історія

Роботи зі створення оперативно-тактичного комплексу розпочалися наприкінці 70-х років в одному із радянських КБ. На відміну від попередніх ПКР, які мають відносно вузьку "спеціалізацію" по носіях, новий комплекс із самого початку замислювався як універсальний: його передбачалося розміщувати на підводних човнах, надводних кораблях та катерах, літаках та берегових пускових установках. За рівнем "універсальності" він мав перевершити закордонного "рекордсмена" у цій галузі - американську ПКР "Harpoon", яка зараз стоїть на озброєнні України.

Особливості та характеристики

Відмінними рисами ракети П-800 "Онікс" є:

• загоризонтна дальність стрільби;
• повна автономність бойового застосування ("вистрілив-забув");
• набір гнучких ("низька", "висока-низька") траєкторій;
• високі надзвукові швидкості всіх ділянках польоту;
• повна уніфікація для широкої номенклатури носіїв (надводних кораблів усіх основних класів, підводних човнів та наземних пускових установок);
• непомітність для більшості сучасних РЛС.

П-800 виконана за нормальною аеродинамічною схемою з трапецієподібним складним крилом та оперенням. Аеродинаміка планера у поєднанні з високою тягою забезпечує їй високу маневреність, що дозволяє ракеті виконувати ефективні маневри ухилення від засобів ПРО супротивника.

Силова установка ПКР включає маршовий надзвуковий прямоточний повітряно-реактивний двигун з інтегральним стартовим твердопаливним прискорювачем. Він розрахований на маршовий політ зі швидкістю 2,0-3,5 маху в діапазоні висот від 0 до 20 тис. м.

По суті, вся ракета є органічно поєднаною з планером силовою установкою. За винятком центрального конуса повітрозабірника, в якому розміщені блоки системи управління, антена станції радіолокації самонаведення і бойова частина, всі внутрішні деталі ракети, включаючи повітряний тракт прямоточного двигуна, використані під маршеве паливо і вбудований твердопаливний стартово-розгінний ступінь.

Польотне завдання формується за даними автономного джерела целеуказания. Радіолокаційна станція головки самонаведення може захоплювати надводну мету класу "крейсер" на відстані до 75 км. Після початкового захоплення мети ракета вимикає станцію радіолокації і виконує зниження на гранично малі висоти (порядку 5-10 м).

В результаті, на середній ділянці політ здійснюється під нижньою межею зони ППО. Надалі, після виходу ПКР через радіогоризонт, РЛС включається повторно, захоплює і супроводжує мету, на яку наводиться ракета. На цьому відносно короткій ділянці польоту надзвукова швидкість "Онікса" ускладнює його поразку засобами ППО малої дальності, а також постановку перешкод його головці самонаведення. Завдяки малому польотному часу та великій дальності дії головки самонаведення, П-800 не потребує точності інформації цілевказання.

Обстріли України

ПКР "Онікс" може використовуватися в береговому рухомому комплексі протикорабельної оборони К-300П "Бастіон". Саме з них зараз здійснюються обстріли прибережних регіонів України.

Ракетний комплекс "Бастіон" з уніфікованою надзвуковою самонавідною протикорабельною ракетою "Онікс" призначений для ураження надводних кораблів різних класів і типів зі складу десантних з'єднань, конвоїв, корабельних та авіаносних ударних груп, а також одиночних кораблів та наземних радіоконтрастних цілей.

Дальність польоту ракети, випущеної з цього комплексу, може досягати 600 кілометрів. При цьому немає точної інформації про дальність пусків з інших установок - розміщених на кораблях і підводних човнах.

Кількість пускових установок, транспортно-зарядних машин та машин бойового управління у складі комплексу може змінюватись в залежності від поставленого завдання.

Альтернативні варіанти

Авіаційний варіант "Онікса", за деякого поліпшення основних тактико-технічних характеристик "корабельно-наземного" варіанта, має значно меншу стартову масу (2500 кг). Висота старту з літака-носія - до 9000м, інтервал старту при залповій стрільбі 2-5с, час готовності комплексу до стрільби - менше 4 хвилин.

Одним з перших носіїв комплексу був багатоцільовий атомний підводний човен проекту 885 "Ясен", що відноситься до четвертого покоління субмарин. Човен несе у похилих пускових шахтах 24 ракети. Натурний макет нової протикорабельної ракети був вперше публічно продемонстрований у 1997 році, але про бойове застосування інформація відсутня.

Як протистояти

Як уже згадувалося, "Онікс" має технологію "стелс", яка робить дуже складною ідентифікацію ракет системами ППО. На жаль, радянські системи ППО не мають жодного шансу проти П-800.

Якщо говорити про західні системи ППО, то однозначної відповіді немає. Насамперед ніхто не знає, яке саме ППО захищають береги Одеси зараз. У той же час, ймовірність перехоплення "Оніксів" системами типу NASAMS або IRIS-T дуже низька. Вони призначені для боротьби з ракетами на менших швидкостях.

Підсумок

На даний момент ми можемо констатувати, що "Онікс" - дуже хороший зразок російського ракетного озброєння. Немає сумніву, що Сили оборони України зроблять усе можливе для боротьби з цими ракетами в майбутньому, але зараз навряд чи можна схилити це протистояння у бік нашої переваги.