Судновласники все ще зацікавлені в перевезенні українського зерна через Чорне море — AP

Росія неодноразово атакувала ракетами і безпілотниками українські порти, які є ключовими для відправки зерна у світ. Москва оголосила великі ділянки Чорного моря небезпечними для судноплавства. Навіть США заявили, що кораблі ризикують стати мішенню. Однак, судновласники все ще зацікавлені в перевезенні українського зерна через Чорне море - якщо вони зможуть зменшити ризик, за даними великої судноплавної групи. Але це велике "якщо", пише AP.

Попри попередження і напади на порти, “судноплавство завжди було дуже, дуже стійким перед обличчям такого роду ризиків", сказав старший менеджер з питань навколишнього середовища і торгівлі Міжнародної палати судноплавства, яка представляє 80% світового комерційного флоту, Джон Стауперт.

Проблеми цього тижня почалися після того, як Росія вийшла із зернової угоди, укладеної минулого року за посередництва ООН і Туреччини з метою надання гарантій судноплавним компаніям у спробі покласти край світовій продовольчій кризі. Україна, яка разом з РФ є основним постачальником пшениці, ячменю та рослинної олії до країн, що розвиваються, відвантажила 32,9 мільйона метричних тонн зерна по всьому світу і поставила 80% пшениці Всесвітньої продовольчої програми для гуманітарної допомоги.

Після зриву зернової угоди Україна надіслала листа до Міжнародної морської організації ООН з пропозицією створити власний тимчасовий судноплавний коридор, заявивши, що це "забезпечить гарантії компенсації за завдані збитки".

Але цього тижня Росія попередила, що кораблі, які проходять через частину Чорного моря, вважатимуться такими, що перевозять зброю в Україну. У відповідь на це Україна заявила, що судна, які прямують до російських чорноморських портів, вважатимуться такими, що "перевозять військові вантажі з усіма пов'язаними з цим ризиками".

Заступник міністра закордонних справ РФ Сєргєй Вєршинін сказав у п'ятницю, 21 липня, що військово-морський флот перевірятиме судна, аби переконатися, що вони не перевозять зброю, перш ніж вдаватися до інших заходів.

Продовження поставок з України залежатиме від того, чи отримають судна страховку на випадок можливого пошкодження, поранення або загибелі членів екіпажу, а також від того, як будуть реалізовуватися ризики безпеки. 

За словами Джайенду Крішни з компанії Drewry, що займається морськими дослідженнями, судна, які експортували українське зерно, можуть коштувати десятки мільйонів доларів, мати на борту від 20 до 22 моряків і перевозити продукти харчування на десятки мільйонів доларів.

Всі кораблі проходять оцінку загроз, щоб дозволити екіпажам захиститися від проблем перед відправкою, що набуває все більшого значення, оскільки судна мають справу з піратством, тероризмом і зонами бойових дій.

У Чорному морі ризики для кораблів можуть бути такими: підірватися на мінах, стати супутньою шкодою у портах або мішенню, що, за словами Стоуперта, означатиме "величезну ескалацію".

"Питання на мільйон доларів полягає в тому, наскільки серйозними є загрози торговельному судноплавству і чи будуть вони реалізовані. І немає жодного надійного способу дізнатися це, поки це не станеться насправді", - сказав Стауперт, додавши, що він ще не отримав відповіді від страховиків.

Зважаючи на попередження з боку Росії, "малоймовірно, що страховики захочуть покривати цей ризик", заявив Міжнародний союз морського страхування, який представляє національні та міжнародні морські страхові компанії. 

Група вважає, що навряд чи власники піддаватимуть свої судна і екіпажі небезпеці. Цю думку поділяє Мунро Андерсон із компанії Vessel Protect, яка оцінює військові ризики на морі і забезпечує страхування.

Він не говорив прямо про те, чи візьмуть на себе ризик такі страхові компанії, як його, але зазначив, що без такого захисту суден, який вони мали в межах зернової угоди, "умови безпеки не можуть бути гарантовані".

Крішна каже, що єдиний спосіб зменшити ризик - це страхування від 12 компаній, що входять до Міжнародної групи Клубів взаємного страхування (The International Group of P&I Clubs), яка пропонує покриття відповідальності для близько 90% світових вантажів, що перевозяться морським транспортом, згідно з інформацією на її сайті.

Клуби P&I будуть остерігатися навіть надавати страхування  без гарантії від ООН або іншого органу, заявив він.

Міжнародна група Клубів взаємного страхування  повідомила, що її генеральний директор - єдиний, хто може дати коментар,  перебуває у відпустці. Окремі клуби або відмовилися від коментарів, або не відповіли на дзвінки та електронні листи AP.

Голова відділу моряків Міжнародної федерації транспортників Девід Хайндель сказав, що питання має полягати в тому, чи не занадто ризиковано зараз просити моряків заходити в українські порти.

"Моряки будуть думати не про страховий захист, а скоріше про те, чи безпечно це для їхнього життя в умовах бойових дій", - сказав Хайндель, додавши, що екіпажі "ніколи не повинні бути мішенню лише за те, що вони виконують свою роботу".

Тим часом, деякі аналітики очікують, що більша частина того, що Україна збиралася відправити через Чорне море, буде доставлена автомобільним, залізничним і річковим транспортом через Європу, але витрати на перевезення будуть вищими і, ймовірно, призведуть до зниження обсягів виробництва продукції українських фермерів.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив у четвер, 20 липня, що Україна досягла прогресу у вдосконаленні цих маршрутів, але найкращий спосіб експорту зерна - через Чорне море. За даними аналітиків, саме так 75% зерна країни потрапляло у світ до війни.

Крім того, ці маршрути викликали розбіжності в ЄС: п'ять країн хочуть продовжити заборону на імпорт українського зерна до кінця року.

Хоча Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія і надалі дозволятимуть зерну рухатися через свої кордони на світові ринки, їхні заборони можуть створити проблеми, такі як резервну інфраструктуру, що може надати перевагу місцевому зерну перед продукцією з України, сказав керівник відділу ринків сільськогосподарських товарів Rabobank Карлос Мера.

П'ять країн заявляють, що українське зерно заполонило їхні ринки і це призвело до надлишку, який знизив ціни на продукцію їхніх фермерів і викликав протести. Вони підписали спільну декларацію напередодні переговорів з ЄС наступного тижня, закликаючи чиновників розробити шляхи постачання українського продовольства у світ без шкоди для їхніх сільськогосподарських галузей.

Це ще одна перешкода для України і, можливо, для країн, що розвиваються, які вже борються з високими внутрішніми цінами на продовольство, що сприяє поширенню голоду.

За останній тиждень ціни на пшеницю зросли приблизно на 17%, і бідніші країни змушені платити більше на світових ринках за інгредієнт для виробництва основних продуктів харчування. Це означає, що мільйони людей опинилися в ситуації продовольчої незахищеності, заявив Мера.

13 липня глава Кремля Владімір Путін пригрозив виходом із зернової угоди, заявивши, що РФ готова повернутися, коли ООН виконає всі умови щодо Росії. 17 липня Росія заявила, що не продовжить участь у зерновій угоді. Захід розкритикував дії Кремля.

Наразі українська влада розробляє варіанти дій, щоб зберегти роль глобального гаранта продовольчої безпеки, захистити морські виходи на світовий ринок і забезпечити робочі місця для українців у портах та аграрній сфері.

Урожай-2023 значно менший. Проте трейдерів цікавить максимальний експорт зерна. Аргумент — більш як сім мільйонів українців перебувають поза межами Батьківщини. Хоч би не вийшло так, як минулоріч, коли масово вивозили зерно за понад удвічі меншою за світову ціною. Ці питання порушує Лариса Гук у статті «Врожай-2023: чи вистачить Україні хліба і що не так із цінами».