Forbes: Росія зламала судноплавство і ринок пшениці, на черзі - нафта

Загрози для комерційного судноплавства у воєнний час серйозні, і зараз у Чорному морі може статися все, що завгодно. Морський експорт російської нафти також може опинитися під загрозою.

Росія не гаяла часу, нагнітаючи напруженість після свого виходу з Чорноморської ініціативи 17 липня. Вихід із зернової угоди і негайні погрози суднам, які прямують до українських портів на Чорному морі, очевидно, є частиною прорахованої російської стратегії, спрямованої на посилення тиску на Україну в умовах війни.

«Обмеження доступу України до чорноморського судноплавства з метою перекрити українські поставки пшениці, кукурудзи, ячменю і насіння соняшнику на світові ринки має стратегічний сенс з точки зору воєнного часу. Росія хоче позбавити Україну можливості отримувати іноземну валюту за рахунок експортних надходжень, і, що, можливо, більш важливо, росіяни намагаються завдати шкоди сільськогосподарським ринкам всередині України, порушуючи логістичний цикл «рослина - врожай - експорт», який дозволяє Україні бути світовим лідером на експортних ринках сільськогосподарської продукції», - пише в статті для Forbes директор американської компанії Teucrium Trading Сел Гілберті.

Україна - найбільший експортер кукурудзи, соняшнику і другий найбільший експортер пшениці в Чорноморському регіоні. У поточному сільськогосподарському році вона залишається третім найбільшим експортером кукурудзи у світі і п'ятим у світі експортером пшениці. Не дивно, що новина про вихід Росії із зернової угоди вплинула на світові ціни на зерно.

Гілберті пише, що останнім часом пшениця не покидає заголовки газет. Але дуже часто коментатори забувають, що Росія - другий найбільший у світі експортер сирої нафти, поступаючись лише Саудівській Аравії. Якщо врахувати нафтопродукти (бензин, дизельне паливо, газойль тощо), то Москва залишається найбільшим у світі постачальником нафти і нафтопродуктів на світові експортні ринки. І трохи менше половини цього експорту перевозиться океанськими танкерами через Чорне море.

«Не потрібно багато зусиль, щоб побачити небезпеку перебоїв у судноплавстві в Чорному морі для світових нафтових ринків. Своїм суворим попередженням від 19 липня 2023 року про те, що будь-яке судно, яке прямує до українських чорноморських портів, буде розглядатися як таке, що перевозить військові вантажі, Росія буквально оголосила війну суднам на шляху до України», - пише автор.

Він нагадує, що Київ відповів аналогічною риторикою, попередивши, що, починаючи з п'ятниці 21 липня 2023 року кораблі, які прямують до контрольованих Росією чорноморських портів, також можуть стати мішенями для обстрілів. Білий дім теж включився в боротьбу, оголосивши, що Росія може планувати якусь операцію «під чужим прапором». Вона може атакувати цивільні судна, але так чи інакше звинуватити в цьому Україну.

«Все це поки що лише розмови, але війна реальна, Росія безжальна, а Україна зараз перебуває у певному відчаї, принаймні, коли йдеться про її здатність експортувати продукцію через Чорне море. Якщо нафтовий танкер стане мішенню, або навіть якщо тарифи на чорноморські перевезення і страхове покриття продовжать зростати або стануть повністю економічно нежиттєздатними, це, зрештою, вплине на міжнародні ціни на нафту, що, в свою чергу, матиме прямий вплив на світову економіку», - попереджає автор.

Він радить слідкувати за новинами і не дивуватися, якщо світові ціни на нафту зростуть, принаймні тимчасово, через зростання напруженості в Чорному морі.