Bloomberg: Космічна програма Росії занепадає через війну проти Україну

Радянський Союз був першою країною, яка запустила супутник і першою, яка дотягнулася до Місяця (на кораблі «Луна-2» без екіпажу в 1959 році). А першою людиною, яка побувала на орбіті Землі, був росіянин Юрій Гагарін у 1961 році. Але Радянський Союз програв перегони за Місяць, коли Ніл Армстронг і Базз Олдрін висадилися на поверхню природного супутника нашої планети в 1969 році. Жоден радянський космонавт не побував там.

Хоча Радянський Союз здійснив ще кілька висадок апаратів на Місяць без екіпажу. Остання з них відбулася в 1976 році, того ж року, коли NASA відзначила двохсотріччя США, здійснивши політ на Марс.

Владімір Путін зараз намагається відродити славу космічної програми радянських часів. Минулого року, невдовзі після того, як його війська вторглися в Україну, російський автократ відвідав космодром «Східний» поблизу китайського кордону. Там він заявив, що місія «Луна-25» без екіпажу, над якою працювали більше десяти років, «має бути завершена» у 2022 році. Цього не сталося, і тепер запуск запланований на 11 серпня, - пише Bloomberg.

«Російському космічному агентству «Роскосмос» потрібна перемога. Після вторгнення воно втратило таких клієнтів, як лондонський супутниковий оператор OneWeb Ltd. і космічне агентство Південної Кореї, перекривши цінне джерело іноземного фінансування», - зауважує видання.

Європейське космічне агентство минулого року вийшло з проекту «Луна-25» і спільної місії на Марс. Китай, який у 2021 році досяг попередньої домовленості з Росією про створення спільної дослідницької станції на Місяці, тепер називає це «проєктом під керівництвом Китаю». А в грудні і в лютому на кораблях «Роскосмосу» на Міжнародній космічній станції (МКС) сталися витоки охолоджувальної рідини. Тому вони не змогли завершити свої місії.

«Російська космічна програма - це історія поганого виконання, низького фінансування і поганого контролю якості», - каже аналітик Euroconsult Максим Пюто.

Колишній віце-прем’єр-міністр РФ Юрій Борисов, який рік тому обійняв посаду генерального директора «Роскосмосу», визнає, що Росія відстала від інших великих космічних держав. У той час як США минулого року мали понад 4 500 діючих супутників на орбіті, а Китай - майже 600, Росія, за даними «Союзу стурбованих вчених», мала менше 200. А Борисов каже, що його країна може виводити лише близько 15 на рік.

«Європа, Індія, всі провідні країни активно нарощують свої виробничі потужності. А ми проспали», - сказав він московській газеті «Ведомости».

Росія ризикує втратити космічну економіку. У 2020 році «Роскосмос» повідомив про дохід, еквівалентний приблизно 3,7 мільярдам доларів. Щоб не відставати від світових конкурентів, Борисов заявив, що його агенство позичить 550 мільйонів доларів на будівництво двох заводів з виробництва супутників. Хоча він не надав подальших подробиць.

У Росії майже немає приватної космічної діяльності. Пара російських компаній: SR Space і T1 IT Holding, - мають намір запустити суборбітальну ракету до кінця року. Хоча вони не зможуть вивести космічний апарат на орбіту до 2025 року. Але засновник SR Space Олег Мансуров робить ставку на те, що зростаюча ізоляція Росії створить можливості для таких компаній, як його. За його словами, до вторгнення майже всі супутникові дані для цивільного використання в Росії надходили від іноземних компаній. Після того, як ці постачальники припинили надавати свої послуги, РФ знадобляться власні супутникові оператори.

«Ми як лакмусовий папірець того, що зараз відбувається з приватним космосом в Росії», - каже він.

«Роскосмос» намагається компенсувати свій слабкий статус, залучаючи клієнтів у країнах, що розвиваються. 5 липня агентство заявило, що домовилося про невизначені спільні проекти з космічним агентством Малайзії. У червні Борисов відвідав Алжир, де подарував державному космічному агентству бронзовий бюст Гагаріна, пообіцявши «відкрити нову сторінку практичної співпраці» в небі. У квітні він заявив, що контактував з такими країнами, як ПАР і В'єтнам, щодо запуску супутників. А російські ЗМІ повідомляють, що «Роскосмос» запросив Алжир і Єгипет до участі в створенні російської космічної станції, хоча росіяни пообіцяли продовжити роботу на МКС разом зі США, Канадою, Японією і Європейським космічним агентством до 2028 року.

Путін і Борисов витратили роки на залицяння до Індії, яка вже давно стала основним покупцем російських озброєнь. У 2020 році індійське космічне агентство відправило чотирьох осіб на навчання до Росії в рамках угоди про співпрацю в рамках нової індійської програми польотів людини в космос. Але коли прем'єр-міністр Нарендра Моді відвідав Вашингтон у червні, Індія підписала «Угоди Артеміди» - космічне партнерство за підтримки США, до якого приєдналися 27 країн, але не Росія чи Китай. Тепер Індія тісно співпрацюватиме з NASA, щоб наступного року відправити індійського астронавта на МКС.

«В Індії поширена думка, що Росія - це технологічна держава, яка занепадає», - каже Конарк Бхандарі, науковий співробітник Індійського центру Карнегі.

Проте ще рано списувати «Роскосмос» з рахунків, - вважає керівник глобальної космічної практики PwC Advisory Луїджі Скаттейя. Росіяни досліджують космос довше, ніж будь-хто інший, і вони мають досвід надійного запуску космічних апаратів з людьми на борту. Цей досвід був би корисним для потенційних партнерів. І хоч «Роскосмос» втратив клієнтів, орієнтованих на США, «світ - це більше, ніж просто Захід», - каже Скаттейя. Він визнає, що космічна програма Росії значно скоротилася. Але, на його думку, це ще не кінець.