Politico: Що Польща хоче за зернову солідарність з Україною?

Солідарність Варшави з Києвом не має меж, ну, майже не має. Все зводиться до грошей. Більш ніж через рік після того, як ЄС створив сухопутні «смуги солідарності», щоб допомогти вивезти з України мільйони тонн сільськогосподарської продукції, Варшава погрожує вдруге закрити свій кордон для основного українського експорту. Це якщо Брюссель не продовжить тимчасові обмеження і не надасть гроші, щоб гарантувати, що жоден з цих товарів не застрягне в Польщі.

Односторонній крок порушить спільні торговельні правила ЄС. Але Варшава стверджує, що він необхідний, оскільки українські товари, які Київ знову не може експортувати через Чорне море з вини Росії, завдають шкоди польським фермерам.

«Інтереси наших фермерів для нас першочергові. Наші рішення не спрямовані проти когось, вони в першу чергу для наших фермерів», - цитує Politico слова міністра сільського господарства Польщі Роберта Телуса, які він сказав журналістам після зустрічі міністрів сільського господарства ЄС у Брюсселі у вівторок.

Після вторгнення Росії в Україну та блокади її чорноморських портів минулого року, східні країни ЄС: Польща, Румунія, і, меншою мірою, Болгарія, Угорщина і Словаччина, - були завалені безпрецедентними обсягами українського зерна.

«Причини були напрочуд простими: незважаючи на війну, торгівля зерном залишається ринковою. І, як і у випадку з будь-яким іншим товаром, дешевша продукція знаходить покупців. Українське зерно якісне і дешеве, але тільки якщо воно транспортується морем або на відносно невеликі відстані вглиб країни. Що стосується зерна, яке потрапляє до Польщі, то більша частина його потрапляє лише до східного регіону, що межує з Україною», - пише видання.

Tелус звинуватив міжнародних трейдерів у тому, що вони перевозять українське зерно через кордон і продають його місцевим посередникам, таким як млини і виробники комбікормів. Польські фермери, у свою чергу, пмітили, що попит на їхню власну продукцію зменшився.

Питання солідарності

Проте тих, хто підтримує Польщу і 4 інші країни, небагато.

«Ця тимчасова заборона була абсолютно необхідною, тому що ці країни не витримали б тиску», - сказав комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський, який представляє Польщу.

Інші бачать ситуацію по-іншому. Українські високопосадовці розкритикували обмеження, а президент Володимир Зеленський заявив, що будь-яке продовження перепон «абсолютно неприйнятне і відверто неєвропейське».

Роздратування Зеленського з’явилося через тиждень після того, як Владімір Путін поставив хрест на Чорноморській зерновій ініціативі, відновив морську блокаду і завдав низки повітряних ударів по портах України. В рамках зернової угоди, укладеної за посередництва ООН, Україна експортувала 33 мільйони тонн зерна на світові ринки протягом минулого року. Зараз, коли збирається врожай, цей шлях перекритий.

Багато країн ЄС, включаючи Францію, Німеччину й Іспанію, підтримують позицію України. Визнаючи, що українське зерно чинить тиск на деяких фермерів ЄС, вони кажуть, що торговельні обмеження підривають цілісність внутрішнього ринку блоку і його зусилля з підтримки України.

«Це не програма виконання бажань, коли ви вибираєте те, що вам подобається, берете гроші від Брюсселя, але в той же час закриваєте кордон», - сказав міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір, додавши, що єдиним гравцем, який виграє від дій Польщі, буде Росія, яка прагне витіснити Україну зі світового зернового ринку.

Дія чинних обмежень закінчуються 15 вересня, за місяць до того, як Польща піде на вибори, щоб обрати новий уряд. Оскільки фермери залишаються ключовим електоратом, чинний правий уряд рішуче налаштований не дозволити імпортувати українське зерно на свою територію.

«Ми точно не дозволимо цьому статися», - сказав Телус.

Вся справа в грошах

Брюссель не зайняв жодної позиції щодо польської загрози, вирішивши замість цього сприяти переговорам за зачиненими дверима між п'ятьма країнами ЄС і Україною.

Поки Єврокомісія вагалася, Литва запропонувала перенаправити експорт українського зерна через Польщу до свого балтійського порту Клайпеда та чотирьох інших портів в Естонії та Латвії.

Але кожен кілометр збільшує транспортні витрати, що робить українську продукцію менш конкурентоспроможною на світовому ринку. Крім того, існують логістичні витрати на розширення залізничних шляхів і потужностей для зберігання. І ніхто, а тим більше Варшава, не хоче оплачувати рахунки, які можуть обчислюватися сотнями мільйонів євро.

Телус сказав, що якщо Брюссель або інші країни ЄС хочуть субсидувати транспортування зерна через Польщу, вони можуть це зробити.

«Європейська комісія завжди має фінансування на багато різних речей, тому вона може знайти гроші і на субсидування перевезень. Польща залишається великим прихильником допомоги Україні і я не думаю, що хтось сумнівається в цьому. Але ця підтримка повинна поширюватися на всі країни, а не лише на Польщу й інші прикордонні країни», - сказав польський міністр.

На батьківщині Телуса над ним нависло велике питання: хто насправді імпортує українське зерно до Польщі.  Ходять чутки, що високопоставлені польські урядовці заохочували компанії скористатися низькими цінами і завезти зерно в країну.

Після вступу на посаду в квітні Телус пообіцяв, що опублікує список цих компаній.

Він досі цього не зробив, що викликає побоювання, що цей список може поставити правлячий табір у незручне становище напередодні виборів.

Ян Марія Яцковський, член польського Сенату, минулого тижня закликав Телуса виконати свою обіцянку.

«Оприлюднення цього списку буде ключем до розуміння цієї ситуації. Якщо все так, як припускають коментатори, то ми маємо справу з одним з найбільших скандалів, які були в Польщі за останні роки», - сказав польський парламентар.

Про те, як супердешеве українське зерно, опиняючись на європейському ринку, суттєво знизило прибутки місцевих виробників, які не в змозі конкурувати ані за ціною, ані за кількістю із українським збіжжям, читайте в матеріалі Юлії Самаєвої «У ЄС не раді українському зерну, і це не суто ринкове питання» .