Давиденко: "земельні" питання для РПЦ МП пролітали "без змазки" і на кожній сесії

Олексій Давиденко – відомий підприємець та блогер. А ще свого часу він був депутатом Київради від фракції "УДАР" Віталія Кличка. Саме Олексій звернув увагу на те, що в стінах муніципалітету тривалий час існувала схема, яка забезпечувала російську церкву "десятками десятків" земельних ділянок у Києві. Оскільки тепер підривна діяльність РПЦ МП в Україні є "медичним фактом" і предметом досліджень правоохоронних органів, тому ми вирішили порозмовляти з паном Давиденком.

OBOZREVATEL розпитував, хто організував цей схематоз у стінах Київради і яких масштабів він досягнув. Олексій вважає, що шалена представленість Московського патріархату конкретно в Києві, це результат "роботи" депутата-бізнесмена та скандального київського забудовника Олексія Омельяненка.

– У вас була серія постів у ФБ про те, що російська православна церква в Україні створила велике лобі в Київраді, і дуже щедро наділяла себе різними "плюшками". Про що мова? Як довго це лобі працювало у Київраді?

– Я прийшов в Київраду 2008 року, і ця історія вже існувала, я пішов з міськради 2013 року, і цей схематоз закінчився разом з революцією гідності, тобто – з фіаско Партії регіонів. На мою думку, схема абсолютно не прихованого лобізму російської православної церкви існувала десь приблизно з 2006 по 2013 рік. Це відбувалося упродовж повної каденції Черновецьких, а також каденції Попова в компанії з Партії регіонів.

Треба чесно сказати: тоді я все бачив, але не розумів масштабів: було очевидно, що кожної сесії виносяться рішення на голосування про відведення земельних ділянок в різних частинах Києва під побудову храмів, капличок на території лікарень, нових мікрорайонів… щосесії. 99.9% рішень мали відношення винятково до російської православної церкви. Тобто, там не було ділянок для католицьких церков, греко-католицьких чи Київського патріархату, все було заточено під Московський патріархат.

Ці голосування часто "йшли" навіть без додаткового погодження, тобто автору проєкту рішення не треба було ходити по фракціях, бо вважалося, що це ж благодійна справа, це церква, всі повинні голосувати… це ж не комерційне питання, це не політичне питання. Треба чесно сказати, що поки був Черновецький, ці питання взагалі пролітали з зеленим світлом, "без змазки", і голосувалися на кожній сесії.

Якщо порахувати, то, я думаю, це десятки і десятки відведених земельних ділянок під церкви і каплички Московського патріархату. Я не знаю, чи там щось побудовано чи ні, чи змінювалось під ними цільове призначення.

Другий пласт розмови – це каденція глави КМДА Попова. Десь приблизно в 2010 році з приходом Партії регіонів до влади в столиці, мені вже стало зрозуміло, що це союз між Партією регіонів і Московським патріархатом. Навіть не тому, що депутатом Київради від Партії регіонів був митрополит Павло (відомий як Паша-мерседес. – Ред.), просто було помітно: це їх принципова позиція – масово відводити для Московського патріархату землі.

Вже зараз, коли в 2022 році почалася повномасштабна війна, можна скласти пазлики: це, насправді, була абсолютно чітка, кимось (я навіть думаю, що в Москві) запрограмована історія, що в кожному мікрорайоні, в кожному новому ЖК відкривали капличку Московського патріархату. Тоді, я чесно скажу, мені це було незрозуміло.

– А хто лобіював отой режим особливого сприяння?

– Я не відкриваю таємницю, що навіть не митрополит Павло був головним лобістом в Київраді цих земельних питань. Єдиною людиною, яка виносила всі земельні питання і побудови церков Московського патріархату був депутат Партії регіонів Омельяненко Олексій. Він був віруючою людиною, прихожанин Московського патріархату, і публічно про це говорив. Всі питання, які він виносив, проходили земельну комісію Київради автоматично. Я не пам’ятаю жодного разу, щоб питання не пройшло і виставлялися другий чи третій раз, чи змінювались проєкти рішень, вони всі проходили на 100%.

Шалена представленість Московського патріархату конкретно в Києві, це, за великим рахунком, результат "роботи" 2006-2013 рр. 7 років сесії відбувалися приблизно двічі на місяць: якщо помножити 12 місяців на 2, то це приблизно 20+ сесій на рік… а ця вакханалія тривала 7 років. Тобто приблизно 100+ сесій Київради, на яких виносилися рішення про відведення земельних ділянок для Московського патріархату.

Додам, що депутат Павло Лебідь, митрополит Києво-Печерської лаври майже не з’являвся на сесіях. Думаю, що за мою каденцію з 9-го по 13-й рік (а це 4 роки) бачив його в Київраді може два чи три рази максимум. Але коли виносилося "набожне" питання, то зазвичай це звучало так: шановні депутати, ви знаєте наш колега, а також Києво-Печерська лавра просить підтримати, ми виносимо, це церква, це не політичне питання, ми просимо зал підтримати. Під таким соусом все це підтримувалося.

Хто виступав проти?

Майже ніхто. У нас були депутати – віруючі інших конфесій. Наприклад, Денис Москаль, католик… Такі депутати казали, мовляв, давайте якийсь баланс зберігати, тобто ми не можемо відводити десятки земельних ділянок Московському патріархату і не відводити взагалі для інших, у нас же є греко-католики, католики, давайте виділяти, люди теж просять, чому ми їм не даємо? Чому їх питання просто лежать в шухляді, а "московські" питання голосуються. Відповідь, зазвичай, була така: "В чому питання? У вас є лобісти? Будь-ласка, займайтеся, готуйте рішення, і якщо зал підтримує... Тут треба зауважити, Олексій Омельяненко був членом земельної комісії, тобто йому, звісно, було легше ці земельні рішення готувати.

У мене є гіпотеза, могла бути мережа депутатів обласних, міських рад по всій країні, яких відряджав Московський патріархат, які лобіювали, розширяли мережу російської церкви по Україні. 10 років назад я би сказав, що це повна дурня, але в сьогоднішніх реаліях абсолютно можу допустити: це могла бути спрогнозована і дуже добре побудована мережа.

– 2006-го чи 2005-го року головний земельний лобіст російської церкви Омельяненко, покійний Володимир Сабодан і Паша-Мерседес отримали земельні ділянки в дуже "непоганому" районі – в найелітнішому районі Печерська. З одного боку, це говорить про те, що Омельяненко був на рівні з керівниками російської церкви в Україні, з іншого боку – вони і про себе на забували.

– Чесно скажу, у мене було враження, Омельяненко – віруюча людина, яка завзято, на кожній сесії виносить і виносить ці питання Московського патріархату, і відводить землю. Тобто, така "віра в свою церкву", що він десятки ділянок відводить церкві по всьому місту. Я точно пам’ятаю, що це було по всьому місту. Якби ділянки "бралися" тільки на Києво-Печерських пагорбах, або в Ботанічному саду, то через якийсь час воно би кидалося в очі, а тут всюди: Дарницький, Дніпровський, Деснянський, по всьому місту відводять і відводять.

Зауважте, серед депутатів партії регіонів у Київраді було людей 10 всього, і один з них (тобто 10%) – це була квота церкви. Тепер запитання: в яких ще міських, обласних радах по всій країні була квота Московського патріархату, скільки цих людей було, і які задачі вони виконували? Тобто зрозуміло, я досить непогано знав Олексія, і можу легко уявити, що його грали в темну. Але, в будь-якому разі, в темну чи в світлу, ці люди масово працювали на ворожу нам структуру.

Продовження буде. Очікуйте розслідування про найгучніші земельні афери "православних рішал" московського патріархату в Україні.