Дослідники виявили, що за останні два десятиліття смуга прибережної пустелі значно позеленіла, і це не так добре, як могло б здатися.
Дослідники з Кембридзького університету вивчили супутникові знімки за останні 20 років і дійшли висновку, що величезна смуга прибережної пустелі, що тягнеться на південь від півночі Перу до Чилі, з кожним роком стає дедалі зеленішою. На жаль, це зовсім не хороша новина, як могло б здатися спочатку, пише Science Alert.
За словами математика з Кембридзького університету Г'юго Лепажа ці події фактично є попередженням для всього людства. Йдеться про туманні оазиси, наповнені унікальною рослинністю, які називаються ломами й прикрашають 2 800 кілометрів посушливої берегової лінії. Єдиним джерелом води тут є морський туман, оскільки в цьому регіоні випадає в середньому від 3 до 13 міліметрів на рік, водночас багато років ця територія і зовсім не бачить дощу, внаслідок чого ця місцевість повністю позбавлена рослинності.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Дослідникам відомо, що тут мешкають види, які не трапляються більше ніде у світі, наприклад, андський кондор, який зникає, і популярні сьогодні повітряні рослини (тілландсія). Залежно від кліматичних циклонів ці тендітні екосистеми процвітають або руйнуються: часом вони повністю зникають на 5-10 лат, але потім у роки Ель-Ніньйо кількість опадів тут збільшується і настають роки процвітання.
Однак супутникові знімки за останні 20 років показують, що ломи, розкидані довгою смугою передгір'їв між високими горами Анд і безкрайнім океаном, зростають. Це справді добре для місцевої флори та фауни, більша частина якої сьогодні перебуває під загрозою зникнення, однак це стане справжньою проблемою для інших територій.
Автори дослідження вважають, що масштаб цих змін, ймовірно, змінить обмежений розподіл ресурсів у цьому регіоні. Річ у тім, що сільськогосподарські землі, які забезпечують зрошення, розширюються, це впливає на ломи, які стають дедалі зеленішими, однак, тим часом інші області несподівано для вчених стають дедалі коричневими.
За словами географа Кембридзького університету Юстаса Барнса, тихоокеанський схил забезпечує водою дві третини території Перу, при цьому саме звідси надходить велика частина продовольства для країни. Ця швидка зміна рослинності, рівня води та екосистем неминуче вплине на управління водними ресурсами та планування сільського господарства.
Авторам дослідження знадобилося три роки, щоб провести свій аналіз. Під час проєкту вони здійснили численні виїзди на місця, щоб дослідити деякі з виявлених ними смуг озеленення. Вчені відзначають, що смуга підіймається, якщо ми дивимося на південь, від 170-780 метрів на півночі Перу до 2600-4300 метрів на півдні Перу, що вельми нелогічно. Річ у тім, що температура поверхні мала б знижуватися під час руху на південь і підйому на висоту.
Дослідники виявили, що найбільше озеленення цих територій відбулося саме в тих зонах, які раніше були найбільш посушливими. Наприклад, за словами Лепажа, на півночі Перу смуга озеленення здебільшого розташовується в кліматичній зоні, яка відповідає спекотній посушливій погоді. Науковці також зазначають, що більша частина місцевих ломів на півдні розташовані в спекотному посушливому степу, а потім переходять у холодний посушливий степ. Це вельми здивувало вчених, оскільки повністю відрізнялося від їхніх прогнозів.
Науковці зазначають, що поки зарано виключати посилене озеленення внаслідок якогось регіонального циклу, але припускають, що події насправді зумовлені глобальними концентраціями CO2 за останні 20 років. Утім, дослідники зазначають, що знадобиться більше тестів і спостережень, щоб зрозуміти, чим насправді спричинена ця частина і як зупинити зміни в таких великих масштабах.
Раніше Фокус писав про те, що вчені стверджують, що життя на Землі зародилося інакше, ніж ми думаємо.