Тотальний наступ на корупцію чи піар-акції? Політологи аналізують провладні скандали

Липневі події трохи збадьорили. Народній депутатці Людмилі Марченко повідомили підозру через спробу втручання у систему “Шлях”, депутата Олександра Пономарьова викрили у держзраді, Юрія Арістова позбавили мандата, бо так хотів на Мальдіви, що аж на підробку документів пішов. До цієї обойми потрапили і арешт “іспанського” військкома Євгена Борисова, і відставка міністра культури Олександра Ткаченка – попадали фігури, які багатьом здавалися непохитними.

Це не довгоочікувані “посадки”, але принаймні пошук лопат.

Суспільство традиційно розділилося на оптимістів і скептиків. Перші вважають, що важливі процеси, нарешті, зрушили. Другі переконані, що от зараз ми всі трохи поговоримо, похвилюємося, а потім знову все заспокоїться.

KP.UA поцікавилася, що думають щодо цього політичні експерти.

Коли мало крові ворога, то потрібна кров чиновників

Керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак відносить себе до табору оптимістів:

- Я думаю, що до останніх подій треба ставитися уважно, бо навряд це просто інформаційна хвиля або окозамилювання. Антикорупційний похід стає реальністю, і на те є кілька конкретних причин. Першу я називаю морально-політичною. Влада не сліпа, вона бачить, скільки життів відбирає щодня війна, скільки в країні зруйнованої цивільної інфраструктури. Влада усвідомлює, що люди ставлять собі запитання: заради чого це все? Щоб хтось наживався? Влада відчуває величезний моральний тиск з боку людей і розуміє, що від вирішення ситуації залежить її рейтинг.

Друга причина, за словами політтехнолога, полягає в наших "донорах".

- Нам дають жорстку настанову: вичистити всі “стайні” і привести до пуття управління державою. В цьому плані кейс Юрія Арістова дуже показовий. Це не просто людина, яку покарали за порушення заради статистики. Це особа, яка була наближена до Володимира Зеленського. Це серйозний посил, що такого не пропускатимуть ні чужим, ні своїм.

Третій момент експерт визначає як аванс на майбутнє.

- Стовідсоткових гарантій ніколи не існує. Президенту потрібна політична компенсація на випадок, якщо ми, можливо, не зможемо повернути всі окуповані території. Такою компенсацією міг би бути вступ до НАТО, але це питання відтерміноване. Тому більш реальна компенсація - це тотальний антикорупційний терор. Навіть якщо він розмежовуватиметься із законом, результат буде позитивний. Народ хоче крові. Коли мало крові ворога, то потрібна внутрішня кров. А найкращий об’єкт - це чиновники. Тож невдовзі матимемо нові кейси.

Систему характеризують не помилки, а реакція на них

Слідом за Арістовим у закордонному вояжі викрили скандального нардепа Олександра Дубінського. Під приводом супроводу хворого батька він поїхав до своєї дівчини у Барселону. Проте Дубінський ще у 2021 році вийшов із фракції “Слуги народу”, він мажоритарник і може скласти мандат тільки за власним бажанням. Отже, “чистка” депутатських лав, якої бажають активісти,– це не тільки політичне, а й технічне питання.

Втім, вже одного Арістова досить, щоб зрозуміти позицію партії при владі, вважає політтехнолог Тарас Загородній:

- Систему характеризують не помилки, а реакція на помилки. Реакція на вчинок Арістова адекватна - людина, яка під час війни нехтує своїми обов’язками, не може бути в партії влади. Правильно Банкова відреагувала і на плани Олександра Ткаченка щодо витрачання бюджетних коштів. Взагалі, один з плюсів нинішньої влади в тому, що вона не ігнорує суспільну думку. Через чисельні скандали, пов’язані з бруківкою, серіалами, іншими невиправданими витратами, Зеленський, скоріше за все, приходить до розуміння, що треба вирулювати на внутрішній фронт. Бо війна може закінчитися не з тим результатом, який він обіцяв.

Політичні рішення є, немає вироків

Реакцію влади на суспільне обурення відмічає також старший експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов:

- Політичні та адміністративні рішення ухвалюються дуже швидко, різко і часто особисто Володимиром Зеленським, якщо це в межах його повноважень. Зокрема, саме він приймав рішення стосовно Ткаченка та Арістова. Я бачу в цьому бажання спонукати чиновників та депутатів до нових стандартів поведінки.

Однак, крім суто політичних, суспільство чекає на системні рішення, тому мусить і надалі формувати запити до влади.

- Перш за все вони стосуються діяльності антикорупційної системи. Щоб були не тільки обшуки і підозри, а були доведені справи, були вироки. Щоб безглузді дежзакупівлі на кшталт барабанів скасовувались. І контроль за переміщеннями депутатів буде тривати. Зокрема, вже лунають досить радикальні пропозиції перевірити у операторів мобільного зв’язку, де перебували картки і телефони наших обранців в останній рік. Якщо когось іще виловлять на Мальдівах, буде політичне покарання, - прогнозує Ігор Попов. – На вимогу суспільства, як ми бачимо, депутати працюють над відновленням електронного декларування. Оцінки його впливу на корупцію дуже неоднозначні, однак запит був, і законопроєкт, швидше за все, ближчим часом буде прийнято. Але ще раз скажу: коли у нас є зрушення у політичних рішеннях, то питання невідворотності покарання за злочини перед державою і народом як зависало, так і зависає. Більшість справ, за якими пильно стежить громадськість, навіть не дійшли до суду.