У Санкт-Петербурзі - саміт "Росія - Африка", а в Африці - перевороти та війни

У той час, як у Санкт-Петербурзі проходить другий саміт «Росія – Африка », Чорний континент стало посилено лихоманити. Там з'явилось кілька нових гарячих точок. Чи є зв'язок між цими двома подіями?

У Нігері – антизахідний переворот

Так, у Нігері стався військовий переворот, внаслідок якого військовослужбовці президентської гвардії заявили про повалення президента Мохамеда Базума. Також вони заявили про зупинення дії конституції та всіх державних інститутів та про закриття кордонів країни на заході Африки. Новим «керівником» держави став генерал-полковник Амаду Абдурахман, який очолив Національну раду із захисту батьківщини.

Нова військова хунта, яка називає себе Національною радою захисту батьківщини, встановила в країні комендантську годину. Президенту Базуму, якого заколотники утримували у його палаці, дзвонили держсекретар США Ентоні Блінкен та генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш та запевнили у своїй підтримці.

Як повідомляє ВВС, президент Базум, демократично обраний у 2021 році, вважається ключовим союзником Заходу у боротьбі з ісламістськими бойовиками у Західній Африці.

З моменту здобуття незалежності від Франції в 1960 році в Нігері - західноафриканській державі, що не має виходу до моря, відбулося чотири успішні перевороти і кілька невдалих спроб повалити чинну владу. Останній переворот у країні стався у лютому 2010 року і закінчився поваленням президента Мамаду Танджа.

У Нігері також є джихадисти. Одна група прийшла на південний захід країни у 2015 році з сусіднього Малі, а друга діє на південному сході, базуючись при цьому на північному сході Нігерії. У країні діють угруповання, пов'язані як з Аль-Каїдою, так і з Ісламською державою. У двох сусідніх країнах – Малі та Буркіна-Фасо – нещодавно відбулися перевороти, початок яким в обох випадках поклали виступи джихадистів.

До чого тут Росія

Як повідомляють західні ЗМІ, прихильники путчу в Нігері влаштували мітинг біля будівлі парламенту країни. І деякі з них у руках мали російські прапори. Хоча офіційно Москва засудила переворот. Але чи це так насправді? Ось деякі факти, які свідчать про те, що Кремль міг би бути зацікавленим у ескалації ситуації у цій країні.

По-перше, Нігер демонстративно відмовився від участі у саміті «Росія – Африка», і в Москві не забули про це. Крім того, цей регіон багатий на поклади урану, титану та вольфраму, в яких зараз кровно зацікавлена ​​Росія.

Ну і найголовніше – останнім часом у сусідніх з Нігером країнах значно активізувала свою діяльність широко відома ПВК «Вагнер». А її господар – Євген Пригожин – був помічений на саміті «Росія – Африка» у Санкт-Петербурзі, де активно зустрічався із представниками африканських країн.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) впевнені, що він прибув із наміром продемонструвати африканським лідерам свою намір залишатися значним учасником на континенті.

"Пригожин скористався можливістю неофіційно зустрітися з невідомою кількістю африканських лідерів, щоб показати, що ПВК "Вагнер" має намір залишатися значним гравцем в Африці. Російське інсайдерське джерело стверджувало, що Пригожин проводив приватні неформальні зустрічі з представниками невідомої кількості африканських урядів. африканськими лідерами та надіслати їм меседж, ймовірно, є частиною зусиль ПВК "Вагнер" щодо збереження своїх вигідних військових і гірничодобувних контрактів в Африці. Неназваний командир "Вагнера", який нещодавно повернувся з ЦАР, 26 липня заявив, що ПВК "Вагнер" працює над збільшенням своїх операцій в Африці, щоб фінансувати свою присутність у Білорусі", – йдеться у звіті ISW.

При цьому Євген Пригожин активно використав російсько-африканський саміт з метою позиціонування ПВК "Вагнер" як життєздатного антизахідного партнера для Нігеру. Це відбувалося після державного перевороту, який стався у цій країні напередодні заходу.

"Telegram-канали, афілійовані з "Вагнером", почали поширювати аудіозапис Пригожина 27 липня, в якому він хвалив усунення нігерськими військовими президента Мохамеда Базума і вихваляв це як акт "здобуття незалежності". "допомоги" ПВК "Вагнер", подібно до того, як відбувалося в Малі після перевороту в травні 2021 року", - зазначають в ISW.

- Звичайно ж, Росія має в цій країні свій інтерес. Це уран, який постачається до західних країн. Москва хоче порушити цей ринок та зберегти монополію «Росатому» на постачання урану для розвинених країн. Росія зараз контролює значну частину експорту та переробки урану. І це може бути удар із їхнього боку. Крім цього, Конго демонстративно відмовився приїжджати на саміт до Росії, і за це його Москва також не проти покарала б, - пояснює експерт-міжнародник Тарас Загородній.

Відродження етнічного конфлікту

Також на тлі проведення саміту "Росія – Африка" війська Руанди атакували Демократичну республіку Конго. А примітно, що на саміті в Росії були конголезький міністр оборони і руандійський міністр закордонних справ.

Як зазначається, армія Конго заявила, що сили оборони Руанди перетнули конголезький кордон, напали на прикордонні сили безпеки, посиливши напруженість між африканськими сусідами. Подальші зіткнення дозволили Збройним силам Конго дати відсіч руандійським військовим, які вчинили провокацію.

Конго і Руанда були залучені в конфлікт з минулого року через відродження повстанського угруповання «M23» - ополчення, що діє в східному Конго, за підтримки якого влада цієї країни звинувачує Руанду. В ООН зазначають, що мають докази того, що війська Руанди воювали разом із «M23» на сході Конго та постачали повстанцям зброєю.

Конфлікт пов'язаний з наслідками геноциду 1994 року в Руанді між народностями тутсі та хуту. Угруповання "М23" очолюють тутсі, а до Демократичних сил звільнення Руанди (ДСОР), яке підтримує Конго, - входять етнічні хуту.