Зупинити мовчазного вбивцю: як допоможе правильне вимірювання артеріального тиску

Цього тижня (24 липня) відзначали Міжнародний день турботи про себе. Однак турбуватися про себе слід не лише один день на рік, а щодня.

За оцінками ВООЗ, у світі майже 1,3 мільярда людей віком 30–79 років мають підвищений тиск крові, або артеріальну гіпертензію (АГ). Кожен третій із них мешкає в країнах із низьким або середнім рівнем доходу, до яких належить і Україна. Водночас 46% дорослих із АГ про наявність у себе захворювання не підозрюють. Лише кожен п’ятий дорослий гіпертонік контролює захворювання, тобто різними методами зменшує значення власного артеріального тиску до прийнятного рівня.

Нагадаємо, що зменшення поширеності АГ на третину (33%) за 2010–2030 роки є однією з глобальних цілей боротьби з неінфекційними захворюваннями.

Високий кров’яний/артеріальний тиск (АТ) є одним із провідних чинників ризику серцево-судинних захворювань і смерті від них. Досягнення нижчих рівнів АТ значно зменшує цей ризик. Однак неможливо здійснювати ефективний контроль і регулювання АТ без упевненості, що його виміряно точно.

Вимірювання артеріального тиску в медичному закладі — одна з найпоширеніших процедур у повсякденній практиці. У більшості випадків оцінка звичайного рівня АТ пацієнта базується на клінічному вимірюванні, й часто — як єдиний доступний метод. Це необхідно не лише для діагностики, а й для встановлення оптимальних цілей лікування та мінімізації негативних наслідків для здоров’я завдяки зниженню АТ. Діагноз «артеріальна гіпертензія» ставлять тоді, коли за результатами зроблених у два різних дні вимірювань значення систолічного тиску становить не менш як 140 мм рт. ст. та/або значення діастолічного — не менш як 90 мм рт. ст. Найкращим способом дізнатися, чи підвищений у вас артеріальний тиск, — вимірювати його. Якщо АГ не лікувати, це може призвести до низки інших серйозних проблем (ураження нирок, серця та судин, інсульту тощо). Але й лікування, призначене після неправильного вимірювання тиску, може стати небезпечним.

Відсутність стандартизації у вимірюванні АТ є частою серйозною проблемою сучасної медичної практики, що негативно впливає на безпеку пацієнтів і ефективність системи охорони здоров’я загалом. Особливостями України є не лише висока значущість цереброваскулярних захворювань (кожна п’ята смерть від хвороб системи кровообігу спричинена інсультами), а й значні втрати в молодшому віці. Так, смертність у віці 45–59 років більш як удвічі вища за таку в Європейському регіоні WHO, і більш як у шість разів — ніж у Німеччині. Значна частина цих втрат спричинена АГ.

Хоча вимірювати тиск можна самостійно за допомогою автоматів, для оцінки ризику та можливих ускладнень важливо пройти обстеження в медичного фахівця!

Рекомендовані цільові рівні артеріального тиску залежать від віку, наявності інших захворювань та переносимості лікування.

Важливо:

Зазвичай наголошують, як важливо підвищувати обізнаність населення щодо значення рутинного вимірювання артеріального тиску. Однак, як засвідчили численні дослідження, однією з перешкод на шляху до виявлення та контролю над АГ є те, що лікарі та інші медпрацівники вимірюють тиск у медичних закладах рідше, ніж очікувалося, або використовують невідповідні методи, застарілі та/або некалібровані вимірювальні прилади. Така ситуація спостерігається в багатьох країнах.

Так, консенсус, підписаний 25 експертами з 13 установ таких віддалених одна від одної країн із різною соціально-економічною ситуацією, природними, кліматичними та культурними особливостями та відмінностями у функціонуванні систем громадського здоров’я, як США, Австралія, Німеччина, Велика Британія, Канада, Італія, Бельгія та Греція, констатував цікавий факт. З’ясувалося, що попри впродовж десятиліть декларовану фахівцями й управлінням охорони здоров’я (на різних рівнях від міжнародного до місцевого) важливість вимірювання артеріального тиску в медичних закладах, у щоденній практиці дотримання вказівок щодо належного стандартизованого вимірювання АТ залишається недостатнім.

Панамериканська організація охорони здоров’я визнала три проблеми, які в сукупності «погіршують діагностику та лікування АГ»: нездатність здійснити потрібне вимірювання тиску в кабінеті лікаря, застосування неправильних методів і брак валідованих автоматизованих пристроїв для вимірювання. І це при тому, що нині в регіоні ця «тиха хвороба» вражає 180 мільйонів людей.

Першою з проблем є мала кількість вимірювань. Нещодавнє дослідження в Аргентині (три тисячі візитів у дев’яти медичних центрах) показало, що лікарі вимірювали АТ лише раз на кожні сім зустрічей. Навіть кардіологи, тобто спеціалісти з найкращими показниками, робили це лише в половині випадків. Напевне, ці рядки читають як люди з діагнозом АГ, так і ті, в яких були епізоди підвищення тиску. Згадайте, чи під час кожного візиту до сімейного лікаря або кардіолога вам надівали манжету тонометра?

В Україні регулярне вимірювання АТ включено до пакету безоплатних послуг на рівні первинної медичної допомоги, а чинний Протокол лікування та профілактики артеріальної гіпертензії регламентує обов’язкове його вимірювання під час кожного звернення.

Гарною практикою вважається те, щоб усі лікарі первинної ланки вимірювали тиск незалежно від причини візиту та наявності в пацієнтів діагнозу АГ.

Другий чинник, який слід враховувати: застосовувати правильну техніку вимірювання артеріального тиску в кабінеті лікаря чи клініці, щоб не отримати неточних результатів, які можуть призвести до недодіагностики, гіпердіагностики або поганої оцінки відповіді на призначене лікування. Дослідження в Уругваї (2017) показало, що лише 5% із 302 вимірювань проводили за відповідною процедурою.

Третя проблема: можуть зіграти роль недостатня обізнаність, медична інертність або відсутність відповідного обладнання. Окремі фахівці вважають, що найбільшою перешкодою є недостатня обізнаність медичного персоналу щодо важливості правильного вимірювання артеріального тиску.

Вісім вимог для отримання точних показань:

• НЕ вести розмов під час вимірювання;
• підтримувати руку на рівні серця;
• надівати манжету не на одяг, а на оголену руку;
• використовувати правильний розмір манжети;
• підтримувати стопи;
• НЕ тримати ноги схрещеними;
• НЕ на повний сечовий міхур (не нехтувати відповідним запитанням!);
• зручне сидіння з підтримкою спини.

Рекомендують робити три підходи з фіксацією усередненого результату. «Прагматичний» фокус у згаданому консенсусі допускає два вимірювання, розділені проміжком щонайменше в 30 секунд із подальшим урахуванням половини суми двох показань. Такі спрощені протоколи можна використовувати для скринінгу, тоді як для контролю під час звернення пацієнта слід здійснювати вимірювання тричі.

Потрібно підготувати пацієнта перед вимірюванням. Зокрема попросити не палити, не займатися спортом, не вживати алкоголю чи кофеїну щонайменше за 30 хвилин до цього; дати відпочити протягом 3–5 хвилин, не розмовляти з ним/нею.

Зрештою, слід використовувати клінічно перевірені автоматизовані вимірювальні прилади. Вважається, що звичний для нас прилад для вимірювання аускультативним методом (зі стетоскопом!), який часто використовують лікарі на консультаціях, має багато недоліків — не лише сам прилад, а й його використання (людська помилка), що може дати приблизну оцінку. Автоматизовані пристрої мінімізують взаємодію з пацієнтом, зменшуючи відволікання на етапах підготовки та вимірювання й звільняючи час для медичного працівника.

Дуже важливий факт. Підписанти консенсусу визнали, що, крім вимірювання тиску під час відвідування медичного закладу (в кабінеті лікаря/долікарняному кабінеті чи в стаціонарі), чи не найкращими є вимірювання, які проводять удома поза контекстом медичної допомоги, якщо застосовують ті самі рекомендації щодо умов і процесу. Дуже небагато захворювань можна виявити так само легко, як АГ, лише за допомогою елементарного домашнього обстеження, виконаного самою людиною або її близькими. Просте правило: якщо після трьох послідовних вимірювань отримані показники тиску були вищими за 140/90 мм рт. ст., слід звернутися до лікаря, щоб установити точний діагноз — підтвердити артеріальну гіпертензію або визначити іншу причину підвищеного тиску.

Симптоматично, що гаслом Всесвітнього дня боротьби з гіпертензією, який відзначали в травні, стало: «Вимірюйте свій артеріальний тиск точно, контролюйте його, живіть довше!».

Хотілося б закінчити нагадуванням, що цього тижня (24 липня) також відзначали Міжнародний день турботи про себе. Щороку цього дня всім у світі нагадують про необхідність свідомо ставитися до власного здоров’я, допомагають набути навичок піклування про себе. Наголошують, що турбуватися про себе слід не лише один день на рік, а щодня. В переліку того, що потрібно робити, крім уже звичних рекомендацій про здорове харчування, гігієну, фізичну активність (а також належну релаксацію та відпочинок за потреби!), уникання шкідливих звичок тощо фігурує й така важлива позиція, як раціональне використання доступних ліків, медичних послуг і діагностичних процедур. Тому щиро зичимо всім читачам здоров’я і ефективного адекватного контролю над власним тиском, водночас радимо уникати фанатичної прив’язаності до тонометра й надмірного фокусування на частих вимірюваннях!

Бережіть себе, турбуйтеся про себе! І не бійтеся здаватися егоїстами, адже піклування про себе й інвестиції у збереження здоров’я обертаються на користь як для ваших рідних і близьких, так і для держави.