Окупанти викрали з музею Херсона три картини Айвазовського. Фото

Російські окупанти викрали з Херсонського художнього музею чимало цінних експонатів. Серед них – три полотна одного з найвизначніших художників-мариністів світу Івана Айвазовського, написані в останні десятиліття 19 сторіччя.

Про це розповіли у Херсонському художньому музеї у річницю з дня народження Айвазовського. Там також нагадали про незручні для Росії факти щодо зв'язку цього художника вірменського походження з Україною.

У музеї розповіли, що загарбники викрали три картини Айвазовського: "Буря вщухає", "Вид міста Одеси" та "Море".

"Один з найвизначніших художників-мариністів світу став нав’язливою метою для росіян, які вимірювали вартість творів інших авторів "по Айвазовському" та викрадали його картини з музеїв окупованих міст. Не оминула ця доля і Херсонський художній, звідки окупанти незаконно вивезли три полотна видатного майстра", – зазначено у повідомленні.

Там також натякнули, що й самого художника держава-крадійка присвоїла собі не зовсім справедливо: За національністю Айвазовський (а насправді – Ованес Айвазян), був вірменином. А народився він у Криму, куди його батьки переїхали з Галичини.

"Називаючи Айвазовського "великим російським художником" (бо він навчався у Петербурзькій академії мистецтв), росіяни "викреслюють" всі "неканонічні" факти його життя, про які ми вирішили згадати у день його народження. Любов до України в майбутнього художника виплекав його батько-вірменин, чиї предки у ХVIII ст. переселились із Західної Вірменії до Галичини, а у 1812-му він перевіз свою родину до Криму. Там, у Феодосії, 29 липня 1817 року і народився Ованес Айвазян, якого світ знатиме як Івана Айвазовського", – розповіли у музеї.

Ще змалечку Ованесу прищепили любов до української пісні. Його батько часто приймав мандрівних бандуристів і полюбляв співати разом з ними українських пісень. Майбутній художник при цьому намагався підігравати їм на скрипці.

"Через багато років на урочистому вечорі в Санкт-Петербурзі Айвазовський блискуче виконає на скрипці ці українські мелодії, почуті у дитинстві.І сам художник, і його батько вільно володіли українською та польською мовами. Подейкують, завдяки цьому Айвазовський у Венеції познайомився з Гоголем — просто почувши його українську. Знайомство переросло в міцну дружбу", – зазначено у дописі співробітників музею.

Вони також нагадали, що писав Айвазян-Айвазовський далеко не лише морські пейзажі, як вважають більшість людей. Однією з головних тем творчості художника була Україна: він малював потужний Дніпро, безкраї українські степи, вітряки та ошатні білі хати, які бачив в Україні.

"З десяток своїх картин художник присвятив українським чумакам. Навіть свій кримський маєток Айвазовський облаштував так, щоб він нагадував українські хутори. Айвазовський міг жити де завгодно, але після навчання та подорожей він оселяється у рідній Феодосії, де проведе більшу частину свого життя та стане найбільшим благодійником міста: саме завдяки йому у Феодосії з’явилися водогін, музей старожитностей і живопису, навчальні заклади, був реконструйований морський порт, проведена одна з перших у Російській імперії залізниць", – додали у музеї.

Там також розповіли, що художник дуже любив подорожувати Україною.

"Все своє життя Айвазовський тяжів до культурного українського суспільства і часто подорожував по містах України, мав тісні зв'язки із Херсонщиною, товаришував із родиною Фальц-Фейнів. Щоліта, повертаючись із Петербурга до Криму, Айвазовський зупинявся у них, мав свою кімнату, облаштовану під майстерню, дарував друзям свої твори. До речі, появі низки його картин української тематики сприяла саме Софія Богданівна Фальц-Фейн", – зазначили музейники.

Нагадаємо, ще в листопаді минулого року вкрадені в Херсоні картини "засвітилися" у Центральному музеї Тавриди в Сімферополі.

Зокрема, серед вкрадених і вивезених до Криму робіт було впізнано картину Івана Похитонова "Пікет на березі річки. Захід сонця", написану в 1890-ті роки олією на дереві.

Друге ідентифіковане полотно — написана олією картина "Хати на заході сонця" Петра Соколова, належить до золотого фонду музейного зібрання.

Також музейники зафіксували на виставці в Криму низку інших полотен з Херсона.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel, Threads та Viber. Не ведіться на фейки!