Упаковка з опалого листя для Louis Vuitton - як український стартап підкорює Францію

Український екологічний стартап Releaf Paper, який у 2021 році було засновано закарпатським школярем Валентином Фречкою та Олександром Соболенком, до кінця 2024 року планує запустити в роботу завод з вироблення целюлози у Франції з потужністю переробки 10 тисяч тонн сировини на рік.

Три роки тому Валентин Фречка розробив технологію створення целюлози з листя, що було інноваційним рішенням для того часу, і про Валентина тоді писало безліч українських ЗМІ. Проте закріпитись в Україні стартапу не вдалось – не змогли знайти фінансування. А от у Західній Європі Releaf Paper підтримали, і вони вже мають замовників – це з гучними іменами компанії L’Оreal, Weleda, SchneiderElectric та Samsung.

Про успіх і плани українського стартапу KP.UA розповів генеральний директор Releaf Paper Олександр Соболенко.

Бюджет стартапу – 3,5 мільйони євро

- Фабрика Releaf Paper France – це наш перший в історії власний виробничий об’єкт. Продуктом цієї фабрики буде целюлоза. Тобто ми перероблятимемо листя та інші рослинні відходи на целюлозу, яка, в свою чергу, є сировиною для виготовлення паперу або литої тари. Вартість цього проєкту складає 3,5 мільйони євро, а головним інвестором виступає Європейська комісія. Інше фінансування забезпечуємо ми самі, - розповідає Олександр Соболенко.

На пошуки місця для фабрики команда витратила майже рік. Але знайшли вигідне – регіон Іль де Франс, приблизно в 50 км від Парижа.

- Проєкт розрахований на 2 роки. Повністю плануємо завершити на початку 2025 року. Потужність цього виробництва – близько 10 тисяч тон целюлози на рік. Для цього нам потрібно 25 тисяч тонн листя, яке буде надходити з навколишніх міст і містечок. На виробництві працюватиме 25 людей, - пояснює Соболенко.

Відкриватись у Європі складно, але це надає дуже суттєві переваги

За словами генерального директора Releaf Paper, відкривати виробництво в Європі дуже складно – такий собі екзамен на стійкість.

- Однак у нас не було іншого вибору. Питання було лише в виборі країни. Ми розглядали багато країн, а зупинились на Франції. Спочатку ми отримали інвестиції, а оскільки ми їх отримали як французька компанія, то ж у нас не було іншого варіанту, де будувати перше виробництво, – звичайно, у Франції. Все відбувається складно, довго. Навіть вирішення питання з пошуком опалого листя (що, здавалося б, може бути простішим) в Європі, зокрема, Франції, забрало дуже багато часу. Фактично все зайняло у нас аж 9 місяців, хоча була шалена зацікавленість міст, політичних партій, державних установ, які дуже хотіли нам допомогти, - говорить наш співрозмовник.

Найм персоналу – це окрема історія. Трудове законодавство дуже складне. Третя проблема – вартість всіх ресурсів. Зокрема, трудових.

- Оплата праці суттєво вища. І, зокрема, дуже високі ставки оподаткування заробітної плати. Взагалі досить не простий процес. Але, крім мінусів, є дуже багато плюсів. Головний - не дивлячись на інноваційність і крутість наших технологій, ми в Україні, чесно кажучи, нікому не були потрібні. Автор технології Валентин (Фречка) з 2018-го по 2021 рік оббивав зі своєю ідеєю всі можливі пороги в Україні - від політиків до бізнесменів, і нітрохи не наблизився до мети: отримати хоч якесь суттєве фінансування, щоб почати це виробництво, - зазначає Олександр Соболенко.

Урядові фінансові установи у Франції лояльні до інноваційних компаній.

- Ми можемо розраховувати на локальні гранти на великі суми. Це пів мільйона – один мільйон. Ми можемо розраховувати на позики від великих державних установ на суттєві суми в кілька мільйонів за дуже низькими відсотковими ставками. Ну і одна з причин, чому ми вирішили це робити у Західній Європі, попри всі складнощі, - це близькість до нашого споживача. В Україні станом на 2021 рік у нас не було свого споживача. У Франції ми знаходимось серед нашої цільової аудиторії, тому ми дуже сподіваємось, що цей проєкт буде якісно та в строки реалізовано, і він стане одним з перших серед багатьох наступних успішних виробничих проєктів, - додав наш співрозмовник.

Стартап планує покоряти інші країни, а в Україну поки що не поспішає

- Плани про інші континенти, дійсно, є. Але це довгострокові плани. Нам вистачає роботи в Європі і буде ще вистачати, принаймні, років 5-7. І все ж до кінця цього терміну ми плануємо все-таки реалізувати якийсь масштабний проєкт і в Україні. А лише після того, як ми використаємо більшу частину можливостей в Європі, лише тоді ми плануємо зайнятись експансією: і Північна Америка, зокрема США, Канада, Японія і Південна Корея. Чому саме ці країни? Бо у них дуже великі ринки. В цих країнах є дуже багато виробників паперу та паперової упаковки. І ці країни є здебільшого імпортерами та експортерами паперу або целюлози. Крім того, в цих країнах є тренд наsustainability (задоволення потреб без шкоди для майбутніх поколінь. - Ред.), - каже Олександр Соболенко. – Ми вписуємось, адже ставимо не лише на інноваційність, а й на екологічність. У нас найекологічніший пакувальний папір в світі, вироблений із зелених відходів. Це дуже sustainable матеріал. Так, він має додану вартість, він дорожчий, ніж звичайний, тому він продається в тих країнах, де для клієнтів важлива не лише ціна та якість, а і екологічність. Тому саме ці ринки. Однак це не буде швидко, тому що ми займаємося виробничими проєктами. Вони розвиваються набагато довше, ніж ІТ-проєкти. Під кожен треба фінансування мінімум 3-4 мільйони євро – для невеликого проєкту. І 10-15 мільйонів євро, якщо це середній. А на інші континенти ми, скоріш за все, виходитимемо з іншою бізнес-моделлю.

Вже зараз український стартап співпрацює зі світовими брендами першої величини. І список компаній-партнерів стає все більшим. Великі західні компанії зацікавлені в екологічно чистих упаковках для своїх товарів, хоч вони і дорожчі за звичні.

- Я не можу вам назвати ніяких цифр, частково через конфіденційність, тому що у нас в процес виробництва та продаж залучені одразу кілька компаній. Однак що я скажу за клієнтів: більшість наших клієнтів - це Західна, Північна та Південна Європа. Вони поділяються на дві основні групи – це виробники упаковки, які купують наш папір для виробництва якоїсь кінцевої упаковки, і це власники брендів, які купують, знову ж таки, або папір, або пакет паперовий як кінцеву упаковку. Серед гучних імен, з якими ми співпрацюємо, можна назвати L’Оreal, Weleda, Samsung, Schneider Electric. І дуже активно ми зараз починаємо співпрацю з цілою групою компаній LVMH (французька транснаціональна компанія, виробник люксових товарів) – це Dior, Tag Hauer, Louis Vuitton. Тобто ця співпраця ще не почалася, однак ми, як фіналісти престижної нагороди LVMH Awards 2023 та учасники акселераційної програми від LVMH, яка розпочинає свою роботу у вересні в Парижі, то маємо можливість пропонувати свої рішення всім компаніям, які входять в групу LVMH, і, звісно, у нас дуже великі сподівання від цієї співпраці, - заключив Олександр Соболенко.